- •Розділ I загальні положення про іронію
- •1.1. Визначення іронії.
- •1.2. Засоби вираження іронії.
- •Розділ II характеристика іронії на лексичному та стилістичному рівнях
- •2.1. Стилістичні засоби вираження іронії.
- •2.2. Лексичні засоби вираження іронії.
- •2.3. Порівняння засобів вираження іронії в англійській та українській мовах.
- •Висновок
- •Список використаних джерел
2.2. Лексичні засоби вираження іронії.
У лінгвістиці дуже часто використовуються терміни: виражальні засоби мови, експресивні засоби мови, лексичні засоби,. Часто ці терміни використовують синонімічно, інколи в них вкладається абсолютно протилежний зміст.
Лексичні засоби – узагальнене, типізоване відтворення нейтральних та виражальних фактів в різних літературних текстах за допомогою тих чи інших лексичних одиниць. Щодо лексичних засобів створення іронічного ефекту в англійській мові серед найчастотніших виділяють такі [14: 195-199]:
гра слів;
лексико-семантичний алогізм (нелогічність у міркуваннях, викликана порушенням законів логічного мислення. Внаслідок цього мислення набуває негативних рис: двозначності, суперечливості, бездоказовості, що виключає можливість пізнання істини. Цей засіб сприяє імплікації іронічного змісту);
іронічно маркована лексика.
У романі Ч. Діккенса «Посмертні записки Піквікського клубу» зустрічаються випадки як ситуативної, так і асоціативної іронії. Яскравим прикладом гри слів є іронічні імена головних героїв, яких Ч. Діккенс наділив «красномовними» прізвищами, що натякають на їхні особистісні якості: Mr. Tupman – англ. tup – баран; Mr. Snodgrass – англ. nod – дрімота, або – зазіватися, проґавити щось; grass – трава; Mr. Winkle – англ. winkle – равлик.
Асоціативна іронія реалізується в романі засобами текстового рівня. Наприклад, протягом усього роману автор використовує велику кількість епітетів для характеристики головного героя – Містера Піквіка, що мають однакове смислове забарвлення — возвеличення героя, яке на фоні загального контексту оповідання має абсолютно протилежне значення: «Immortal Pickwick», «the great man», «the illustrious subject of this memoirs», etc.
Продуктивним засобом створення іронії у романі слугує лексико-семантичний алогізм, e.g.: «'The principal productions of these towns, – says Mr. Pickwick, – appear to be soldiers, sailors, Jews, chalk, shrimps, officers, and dockyard men'»;
«Mr. Pickwick was elected an honorary member of seventeen native and foreign societies, for making the discovery: that none of the seventeen could make anything of it; but that all the seventeen agreed it was very extraordinary»;
«Do they seem devoted to their party, Sam?' 'Never see such dewotion in my life, Sir.' 'Energetic, eh?' said Mr. Pickwick. «Uncommon», – replied Sam; «I never see men eat and drink so much afore. I wonder they ain't afeer'd o' bustin'»;
«Then you are not dead!» ejaculated the hysterical lady. «Oh,say you are not dead!».
Найбільш продуктивним засобом створення ситуативної іронії в романі є засіб лексико-семантичного алогізму. Асоціативна іронія в творі представлена застосуванням епітетів, що характеризують головного героя твору.
Також для створення іронічного ефекту використовують змішування стилів, що часто пов’язується з цитуванням та алюзіями. Поєднання в одному контексті слів та виразів, що належать до різних стилістичних рівнів, надає яскраво вираженого комічного ефекту, оскільки відбувається протиріччя між поверхневим та внутрішнім змістом мовної одиниці [16: 26].
Іншими словами, іронічність в англійській мові досягається шляхом синтезу та одночасного протиставлення двох текстуальних елементів, що існували раніше, та нового контексту.
В англійському суспільстві в пріоритетну зону негативної оцінки потрапляють дурні, і за допомогою пейоративів зі значенням «відсутність розуму» будується велика кількість висловлень на позначення іронії (idiot, idiotic, insane, mad, crazy, fool). Однак, використовуючи ці вирази, мовець здебільшого не зневажає об’єкт мовлення саме через відсутність розуму, а через те, що він здійснив ненормальний, неприйнятний із точки зору мовця вчинок, і слово fool не обов’язково позначає людину «who is lacking in judgement or good sense». Існує безліч прикладів подібної маркованої лексики, що зустрічається в англійській літературі, e.g.: «Fool!’ You should not have returned to Marisi at all! Why did you not remain in Paris and write to me? Why did you not – but there!» Her tone was one of furious scorn; «Then you’re a bigger idiot than you look», said Jace, regarding him with scorn.
У ролі оцінних в англійській мові також можуть виступати нейтральні стосовно емоційно-стилістичного аспекту слова, у словникові дефініції яких не входять оцінні семи. Але вони мають певну оцінну конотацію, відображаючи наявні соціальні, моральні, етичні й інші ціннісні норми. Ці слова набувають оцінного значення у певних комунікативних ситуаціях. Отож, лексика з інвертованим знаком оцінки є специфічною для вираження іронії. Вона виражає негативну оцінку, у той час як у буквальному значенні такі вирази мають позитивний смисл. Слова, що містять у своїй семантиці позитивну оцінку, змінюють знак на протилежний і мають додаткову інформацію про емоції обурення, гніву, несхвалення, тобто використовується прийом іронії.
Так, в англійській мові іронія може бути передана не лише за допомогою стилістичних прийомів та тропів, але й за допомогою лексичних одиниць, котрі розширюють зміст та спектр відтінків значень у тексті.
