- •Конспект лекцій для вивчення предмету «конструкції будівель і споруд»
- •§1.1 Основи архітектурно-будівельного проектування будівель і споруд водогосподарського призначення
- •Основи архітектурно-будівельного проектування будівель і споруд водогосподарського призначення.
- •§ 1.2 Класифікація інженерних будівель і споруд
- •§ 1.3 Організація проектування будівель і споруд
- •§ 1.4 Будівельні матеріали і вироби, які використовують у водогосподарському будівництві.
- •Коефіціенти розпушування грунтів
- •§ 2.1 Конструкція споруд осушувальної мережі
- •§ 2.2 Конструкція споруд зрошувальних мереж
- •§ 2.3 Насосні станції водогосподарських об’єктів
- •§ 2.4 Регулюючи водопровідні споруди
- •§ 2.5 Покращення якості природних вод
- •§ 2.6 Кріплення укосів каналів і ґрунтових гребель
- •§ 2.7 Конструкція водоскидних і водовипускних споруд при ґрунтових греблях
- •3 Архітектурно-конструктивні рішення елементів будинків і споруд
- •§ 3.1 Основи і фундаменти
§ 1.2 Класифікація інженерних будівель і споруд
Питання:
Класифікація інженерних будівель і споруд.
Вимоги, яким повинні відповідати споруди гідромеліоративного призначення.
Область використання інженерних споруд.
Роль вітчизняних вчених у розвитку інженерних конструкцій.
Розвиток інженерних конструкцій.
По призначенню будинки розподіляють:
цивільні;
промислові;
сільськогосподарські;
До цивільних належать будинки:
житлові (квартирні будинки, гуртожитки, готелі);
громадські (суспільні) (вузи, школи, лікарні, магазини);
В промислових будинках розташовують різноманітне обладнання, складають матеріали і можуть мате різне призначення в залежності від напрямку народного господарства (в тому числі і водогосподарські).
Сільськогосподарські будинки призначені для утримання тварин, збереження сільськогосподарської продукції і інше.
По матеріалу стін будинки розподіляють:
кам’яні;
цеглові;
бетонні;
залізобетонні;
дерев’яні.
По кількості поверхів будинки можуть бути:
одноповерхові;
багатоповерхові (до 9 поверхів);
підвищеної поверховості;
з надземними і з підземними підвальними або підводними (доковими) поверхами.
По способу зведення будинки бувають:
монолітними;
повнозбірними;
а інженерні споруди:
надземні;
підземні;
підводні.
По призначенню споруди підрозділяють:
транспортні (шляхи, мости, тунелі);
технічні (споруди промислових підприємств, димові труби, резервуари, опори ліній електропостачання);
гідротехнічні і гідромеліоративні (греблі, канали, водоскиди).
Основні вимоги до будинків і споруд:
функціональна доцільність;
міцність і стійкість;
довговічність і вогнестійкість;
економічність і архітектурна виразність
Споруди повинні мати ще й технологічну доцільність.
Функціональна доцільність будинку – це повна відповідність його своєму призначенню, тобто функціональному процесу заради якого він збудований.
Міцність і стійкість будинків визначається міцністю з’єднань (сполучень) його конструктивних деталей та елементів між собою, які забезпечують просторову екорсткість і стійкість будинку в цілому.
Довговічність будинку залежить від якості матеріалів і основних конструкцій, а також від якості будівельно-монтажних робіт.
Встановлено три ступеня довговічності будинків:
I – строк служби ≥ 100 років;
II - ≥ 50 років;
III - ≥ 20 років.
Ступінь вогнестійкості будинку залежить від групи займистості і межі вогнестійкості його основних конструкцій.
Нормами встановлено п’ять ступіней вогнестійкості:
до I і II ступіней належать будинки з не спалюваними конструкціями;
до III – кам’яні будинки з важко спалюваними перекриттями та перегородками;
до IV і V - дерев’яні будинки.
Економічність будинків обумовлена вартістю одиниці площі або об’єму будинку, яка не повинна перевищувати встановлені межі.
Архітектурна виразність будинку досягається пропорційністю його частин якістю оздоблювальних робіт і т.д.
Всі будинки в залежності від їх значимості, містобудівельних вимог і народногосподарського значення розподіляються на чотири класи. Клас будинку встановлюється до початку проектування і сприяє вибору для нього економічно доцільних рішень.
Збірний і монолітний залізобетон з ненапруженою і заздалегідь напруженою арматурою є основним матеріалом капітального будівництва. На заводах збірного залізобетону готують для будівель і споруд стінні блоки і панелі з важких і легких бетонів, колони, плити перекриттів і покриттів, ферми, балки і арки, підкранові балки, фундаментні блоки, елементи просторових покриттів; для інженерних споруд - збірні елементи пролітних будов мостів, підпірних стін, підземних переходів, оброблення тунелів на автомобільних і залізних дорогах і т. п., а також окремі вироби - опори контактної мережі, шпали, труби, елементи огорож і ін.
Монолітний залізобетон отримав широке розповсюдження для масивних конструкцій енергетичних споруд, в будівництві автодоріг, аеродромних покриттів, у фундаментах під технологічне устаткування, а також в силосах, баштах різного призначення, димарях, де можливо бетонування в рухомій опалубці.
Прикладом унікальної споруди в монолітному залізобетоні є заздалегідь напружена башта заввишки 540 м Московського телецентру, залізобетонна частина якої має висоту 385 м (автор - конструктор Н. В. Никітін).
У вітчизняній і зарубіжній практиці успішно будують цивільні будівлі великої поверховості в пересувній, катучей і переставної опалубці або методом бетонування перекриттів на землі з підйомом їх домкратами на проектні відмітки, з використанням швидкотвердіючих цементів, прискорювачів твердіння і інших сучасних засобів.
Показовий приклад зведення з легкого бетону адміністративної будівлі (мал. 1.1) в м. Сіднеї. Головна башта, кругла в плані, має діаметр 41 м і висота 184 м (50 поверхів). Підвальні поверхи і колони нижніх поверхів виконані з монолітного залізобетону, вся
решта поверхів змонтована із збірних елементів з легкого бетону з щільністю 1730 кг/м3, міцністю 30 МПа.
Останніми
роками значне
розповсюдження отримали
заздалегідь напружені залізобетонні
висячі покриття великих прольотів.
Висяче покриття гаража у
Красноярську (мал. 1.2) складається з
вантів прольотом 78 м, розташованих через 1,5 м, по яких укладені залізобетонні плит завтовшки 25 см з ребрами з двох сторін. Виконані із стрижньової арматури класу АIIIв
в
Мал..
1.1 Висотна будівля із залізобетону на
легких заповнювачах
Висяча конструкція покриття
автобусного парку в Києві з круглим планом діаметром 160 м (мал. 1.3) має шатрову форму з вантами, закріпленими на центральній стійці; по периметру будівлі розташовані залізобетонні колони.
Цікавий інженерний задум універсального спортивного залу «Дружба» (Москва). Покриття залу є збірно-монолітною просторову залізобетонну конструкцію, що складається з пологої центральної оболонки розміром 48ч48 м і бічних складчастих оболонок (мал. 1.4). Верхнє залізобетонне опорне кільце і сталеве затягування забезпечують сприйняття кільцевих зусиль і стійкості складчастих оболонок. План споруди - фігура, близька до овалу з розмірами 88 і 96 м.
Сталеві конструкції доцільні головним чином в будівлях і спорудах з великими навантаженнями, прольотами і висотами, а також в цехах металургійних заводів з технологічними процесами, що супроводяться виділенням великої кількості тепла. Залізобетонні конструкції при цьому виходять з ладу через пересушування бетону, а сталеві при нагріві до 100...150°С працюють достатньо надійно. Вони використовуються також у високонапірних трубопроводах для нафти і газів, резервуарах, при споруді каркасів унікальних висотних будівель, опор високовольтних електромереж, рухомих конструкцій кранів, розлучних мостів і т.п.
Мал. 1.2 Висотне
покриття гаражу
В
Мал. 1.3 Вантове
покриття гаражу
При будівництві крупних підприємств, наприклад автомобільних заводів, практикується монтаж сталевих покриттів укрупненими блоками шириною 6 м з двох ферм. В практиці останніх роки найбільший економічний ефект одержують при застосуванні висячих, а також заздалегідь напружених
Мал. 1.4 Універсальний
спортивний зал
конструкцій. Наприклад, в покритті ангара (м. Алма-Ата) були застосовані сталеві заздалегідь напружені полігональні ферми прольотом 84 м, з кроком 12 м (мал. 1.5). По фермах укладені алюмінієві утеплені щити розміром 3x12 м.
Мал. 1.5 Ангар
(поперечний переріз)
Дерев'яні конструкції. В районах, де деревина є місцевим матеріалом, дерев'яні конструкції успішно використовуються для будівництва житлових і сільськогосподарських будівель, а також інвентарних рухомих і збірно-розбірних будівель.
Найперспективнішими є клеєні дерев'яні конструкції. Перевагами клеєних дерев'яних конструкцій є їх індустріальність, довговічність, достатня надійність при пожежі, значна хімічна стійкість безметалевих елементів при експлуатації в сухих умовах.
В загальному балансі стінних матеріалів кам'яні конструкції складають близько 50%. При механізації будівельних процесів кам'яні конструкції ефективні при будівництві житлових будинків висотою до 16 поверхів, суспільних і сільськогосподарських будівель. Високі експлуатаційні якості кам'яних конструкцій і простота їх зведення обумовлюють їх доцільність при нестандартному будівництві, а також для зведення нетипових частин будівель.
Доцільність застосування конструкцій з пластмас полягає в значно меншій їх об'ємній щільності, ніж у традиційних будівельних матеріалів. Багато пластмас володіють до того ж значною хімічною стійкістю. Пластмаси часто застосовують в поєднанні з іншими матеріалами - алюмінієм, азбестоцементом, клеєною деревиною, фанерою (наприклад, в легких тришарових панелях стін і покриттів).
Питання для самоперевірки:
Як класифікують інженерні будівлі і споруди?
Яка роль вітчизняних вчених у розвитку інженерних конструкцій?
Якими вимогами повинні відповідати споруди гідромеліоративного призначення?
