2.2. Ветеринарно-санітарна оцінка угідь господарства

Угіддя мисливського господарства по ветеринарно-санітарній оцінці характеризуються добрими умовами для проживання і відтворення всіх наявних видів мисливської фауни.

На території мисливського господарства за останні роки інфекційні захворювання не зафіксовані.

Найбільшу небезпеку для мисливської фауни представляють інвазійні захворювання, най типовішими з яких є кокцидіози, які вражають зайця-русака і козулю, та які можуть вражати всі види диких тварин.

Профілактичним заходом по боротьбі з цими захворюваннями було відволікання тварин в безпечні для даного виду місця шляхом підгодівлі білковою їжею.

Розповсюдження хвороб може відбуватися і при міграції диких тварин (чума кабанів, ящур, туберкульоз, бруцельоз, сказ та інші). Найбільш розповсюдженими серед диких тварин є хвороби, збудником яких є різні види паразитичних хробаків-гельмінтів, які вражають організм тварин відпрацьованими продуктами життєдіяльності - токсинами. Гельмінти можуть паразитувати в різноманітних органах тварин, приносячи велику шкоду. Окрім прямого відпаду тварин, який викликається гельмінтами, необхідно врахувати негативний вплив на темпи розмноження тварин, різке зниження продуктивності по вазі. Зараження кабанів проходить при поїданні хробаків на протязі всього теплого періоду.

Одним з найбільш небезпечних вірусних захворювань, які розповсюджуються дикими тваринами являється сказ. Основним джерелом і переносником якого є лисиці. З метою профілактики цього захворювання необхідне максимальне скорочення чисельності лисиць.

Загальна профілактика інфекційних захворювань схожа з профілактикою гельмінтозів. В усіх випадках здобутих птахів і тварин, зовнішній вигляд і поведінка яких відрізняються від звичайного, необхідно обстежувати в місцевих ветеринарних пунктах. Туди ж слід звертатися при виявленні явного захворювання у тих чи інших тварин і при виявленні трупів загиблих тварин.

З метою загальної профілактики захворювань в умовах господарства в місцях скупчення фауни заборонявся випас худоби, дезінфікувались місця концентрації мисливської фауни, кормушок, солонців, водопоїв і ін. Трупи мертвих тварин і трупні залишки знищувати шляхом спалювання.

Як вже відзначалось, в межах філії мисливського господарства масових захворювань диких тварин не зареєстровано, але в майбутньому необхідно більш ретельно підходити до питань ветеринарного обстеження впольованої дичини і знайдених трупів тварин.

2.3. Характеристика лісового фонду та інших угідь

Район розташування мисливського господарства відноситься до сільськогосподарських районів області. В сільському виробництві ведуче місце займають: вирощування зернових, технічних і овочевих культур, садівництво. Серед зернових культур головне місце займають пшениця і ячмінь. З технічних культур найбільш розповсюджений цукровий буряк. Основним напрямком тваринництва являються розведення великої рогатої худоби м'ясо-молочного напрямку і птахівництво.

Найбільш крупними підприємствами району розташування господарства являється: Роздільське В/О "Сірка", Миколаївський цементний завод, а також промислові підприємства м.Стрий та м.Дрогобич.

Ліси в зоні діяльності мисливського господарства розташовані досить компактно, виключення складають ліси ДЛГП /окремі контури, яких знаходяться серед польових угідь, сіножатей, пасовищ, тощо/. Природні та економічні умови району розташування мисливського господарства сприятливі для ведення рентабельного мисливського господарства.