Завдіння 2.2 Ситуаційна задача

Обґрунтування проекту розвитку АТЗТ "Київське швейне підприємство "Киянка"

Акціонерне товариство закритого типу "Київське швейне підприємство "Киянка", зареєстроване 14 липня 1993 р., виробляє верхній одяг та шкільну форму. Засновниками АТЗТ "КШП "Киянка" виступили працівники підприємства. В 1997р. - одним із учасників АТ стала юридична фірма, що представляє інтереси зарубіжної текстильної компанії, яка не володіє контрольним пакетом акцій.

Історія АТЗТ "КШП "Киянка" своїм корінням сягає у 1934 р., коли на базі швейних майстерень було засновано швейне підприємство "Дитодяг" з орієнтацією па пошиття ди­тячого одягу. У 1976 р. підприємство було реорганізовано і перейменовано на "Київське виробниче швейне об'єднання "Киянка". До складу об'єднання входило:

• головне підприємство у Києві, яке спеціалізувалося па пошитті дитячих курток;

• чотири філіали: Бучанська, Боярська та Літківська швейні фабрики, які виготовляли одяг дитячого асортименту - костюми, сукні, штани, та Фастівська швейна фабрика, де шили штани для дорослих.

У 1990 р. підприємство було технічно переоснащене за останніми віяннями сучасної техніки. Вітчизняне обладнання було замінене швейною і комп'ютерною технікою провідних фірм Японії, Німеччини, Іспанії, Великої Британії, Італії та ін.

у 1993 р. на базі головного підприємства орендного КВШО "Киянка" було засновано Акціонерне товариство закритого типу "Київське швейне підприємство "Киянка", яке нині є одним з небагатьох провідних підприємств України, а також відомим у багатьох країнах Західної Європи.

АТЗТ "ШП "Киянка", як і будь-яка швейна фабрика, випускає багатоасортиментну продукцію, зокрема:

• шкільну форму;

• чоловічі куртки та вітрівки (для внутрішнього ринку):

• жіночі пальта, напівпальта, куртки (для внутрішнього ринку);

• колекційний чоловічий та жіночий одяг, який реалізується як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках;

• жіночий та чоловічий одяг, який виготовляється з давальницької сировини;

• дитячий одяг.

Останнім часом через скорочення внутрішнього ринку фабрика змушена випускати значну частину своєї продукції з давальницької сировини. АТЗТ "ШП "Киянка" на зовнішньому ринку співпрацює а великими європейськими виробниками, такими як "Hugo Boss", "Steiman", "Gollas" у Німеччині. Постійне підвищення якості продукції допомогло "Киянці" укласти довготривалі відносини з багатьма клієнтами. Це стало основою регулярних замовлень і збільшення виробничих заробітків, що врешті-решт відобразилося у зростанні частки продукції, виготовленої з давальницької сировини до майже 60 % від загального випуску товарної продукції. У фінансовому відношенні робо­та на давальницькій сировині менш вигідна для фабрики, ніж виготовлення продукції на власний ринок та експорт. Структура товарного випуску представлена в табл. 1.

Таблиця 2.1

Структура товарного випуску КШП “Киянка” за 2009 р.

Товарна група	Кількість, шт.	Частка %
		У натуральному вимірі	За трудомісткістю
Продукція "Нugo Boss"	75600	37,495	45
Продукція "Lener-Cordier"	50000	25	15
Шкільна форма	50000	25	15
Пальта, куртки на власний ринок	25000	12,5	24
Колекція	1000	0,005	1
Разом	201000	100

У табл. 1 наведено інформацію лише за двома показниками, оскільки представлена структура товарного випуску на базі розподілу продукції в грошовому вимірі матиме спотворений вигляд. Це зумовлено тим, що продукція, яка виготовляється з давальницької сировини, обліковується на підприємстві без урахування вартості сировини і матеріалів, які становлять основну частку в собівартості продукції. Різниця в показниках із різними базами розподілу пояснюється різною складністю тих чи інших видів виробів, а отже, і різним часом та вартістю по­шиття одиниці продукції.

Зростання виробництва продукції фабрики за останні два роки становить 30 %.

Асортимент продукції фабрики визначається тим, що з самого початку фабрика засновувалась як підприємство для пошиття дитячого одягу. Тому зараз керівництво концентрує основну увагу саме на одязі для молоді. Це зумовлено тим, що виробництво одягу для дітей за радянських часів завжди було дотаційним з боку держави. Зі здобуттям Україною незалежності ця практика була скасована. Собівартість такого одягу досить висока (майже така сама, як і одягу для дорослих), що спричинено дуже великою трудомісткістю такої продукції при високих затратах матеріалів. Це призвело до втрати конкурентоспроможності цін фабрики на таку продукцію, тому часта випуску одягу для дітей досить мала.

За радянських часів для молоді, як правило, вироблявся дешевий, простий та неякісний одяг. Проте зараз молодь набагато більше уваги приділяє власному одягу і є більш претензійною порівняно з дорослими. Тому основний асортимент фабрики спрямовано на людей віком 15—30 років. Водночас фабрика випускає одяг і для людей середнього та старшого віку. Раніше підприємство спеціалізувалося насамперед на пошитті курток, а зараз ним освоєно виробництво майже всього асортименту верхнього одягу, крім виробів з натуральної шкіри і хутра.

Порівняльний аналіз цін на рівні товари АТЗТ ШП “Киянка" та інших провідних підприємств представлено в табл. 2.

Таблиця 2.2

Порівняльна характеристика цін на продукцію підприємств легкої промисловості

Асортимент	“Дана”	“Ластівка”	“Україна”	“Киянка”
Пальта жіночі, демісезонні	1040-1052	1350-1440	1200-1350	1300-1420
Пальта жіночі,зимові	1360	немає	900-1200	1420-1470
Пальта чоловічі	1300-1453	немає	150-200	1400-1450
Плащі жіночі	1200-1220	1150-1200	70-150	1120-1300
Плащі чоловічі	1800-1900	Немає	100-200	800-1100
Напівпальта жіночі	1320-1850	1200-1250	200-300	1150-1340
Куртки чоловічі	1200-1500	1385	150-250	1210-1370

У зв'язку з різноманітністю продукції та специфікою АТЗТ "ШП "Киянка" на фабриці налагоджені зв'язки в великою кількістю постачальників. Вони диференціюються за призначенням кінцевої продукції та якістю, якої необхідно досягти. Так, для шкільної форми використовуються матеріали недорогі та не досить якісні, у той час як для виробництва товарів високої якості підприємство обирає відповідних постачальників сировини.

Зараз керівництво поступово відмовляється від співпраці з українськими комбінатами, які постачають неякісну продукцію та ще й на умовах передоплати, а більше співпрацює із зарубіжними партнерами, продукція яких якісніша. Опрацьовуються варіанти співробітництва з виробниками тканин з Тайваню та ОАЕ, які пропонують товари за нижчими цінами та незмінною якістю.

АТЗТ "ШП "Киянка" має власну збутову мережу — два магазини. Проте обидва магазини знаходяться на відстані 800 м один від одного, що значно зменшує ефективність їх роботи.

Фабрика бера активну участь у всіх ярмарках та виставках, на яких, окрім реалізації ще рекламує власну продукцію. Зараз вона реалізує в своїх торговельних точках понад 50% випущеної продукції. Решта реалізується через торговельну мережу Києва (приблизно 40%) та в інших містах України (10%). У Києві фабрика співпрацює з дуже великою кількістю торговельних партнерів, основними з яких є ЦУМ, “Україна”, “Дитячий світ” та ін..

Фабрика має стандартну ставку націнки, яка не залежить від товару, який реалізується. Вона становить 10% від собівартості продукції. При реалізації шкільної форми через власну торговельну мережу фабрика також реалізує в комплекті сорочки, панчохи, та інші аксесуари шкільної форми. Ці товари вона бере під реалізацію на київських фабриках “Каштан” (сорочки) і “Роза Люксембург” (панчохи), що дає змогу не вилучати власні кошти з обороту. На ці товари фабрика встановлює торговельну націнку у розмірі 20%.

Умови реалізації продукції іншим магазинам залежать від рівня, іміджу, стабільності цього магазину та досвіду робота з ним. Великим магазинам, як правило, продукція —дається під реалізацію, тобто з оплатою після продажу. Іншим магазинам продукція відпускається з 50 % передоплатою або навіть з повною оплатою. Це заохочує велику кількість клієнтів до співпраці з фабрикою. В середньому торговельні організації роблять приблизно 25 % націнки на оптову ціну фабрики.

Відсоток повернення товарів становить близько 10%, але навіть він реалізується через інші торговельні точки.

Зараз фабрика активно намагається вийти зі своєю продукцією на зарубіжні ринки, як правило, з колекційними екземплярами. Таким чином було реалізовано продукцію в США (понад 1000 шт.), ведуться переговори з іншими партнерами. Подібна торгівля є дуже вигідною для фабрики, оскільки на експортовану продукцію поширюються різноманітні податкові пільги. Зараз активно розробляється цей сегмент збутової політики фабрики.

На жаль на підприємстві немає маркетингової служби, її лише планується запровадити, тому про повноцінну маркетингову політику, ґрунтовні дослідження та аналіз ринку не йдеться. Асортимент продукції визначається не професійними маркетологами, а товарознавцями, художниками, модельєрами. Проте говорити, що не проводиться жодних досліджень потреб та вимог споживачів і продукція випускається навмання не можна. Спеціалісти відділу збуту проводять роботу з торгівлею, що дає корисну інформацію про те, які тенденції намітилися, як покупці реагують на ціни та ін. Постійно відслідковуються різні течії в моді, в основному зарубіжної, і вже на основі цього проектуються та розробляються нові моделі. Випускаються пробні партії, які також дають змогу дослідити смаки споживачів. Крім того, фабрика активно співпрацює з київськими школами. Представники фабрики побували в усіх навчальних закладах, пропонували власну продукцію. Часто спеціалісти фабрики беруть участь у батьківських зборах, де проводять анкетування, визначають строки використання своєї продукції, досліджують відгуки батьків. Крім того, КШП "Киянка" рекламує свої товари на радіо, поширює листівки у метро. Бере участь у телевізійних передачах, в яких опосередковано подається рекламна інформація. Зараз розроблено нову торго­вельну марку фабрики — "Скіф". Її використовують на всіх виробах фабрики, проте відсутність політики розвитку та управління торговою маркою знижує ефективність її діяльності.

Фабрика у власній збутовій діяльності робить ставку на високу якість і намагається витіснити саме зарубіжних виробників, які пропонують дешеву та неякісну продукцію, а також виробників товарів аналогічної якості, але за більш високою ціною.

Динаміка складу і структури персоналу фабрики за останні два роки наведена в табл. 3.

Таблиця 2.3

Склад і структура персоналу

Групи працівників за місцем роботи	2008р.			2009р
	Робіт-ники	служ-бовці	Всього	Робіт-ники	Служ-бовці	Всього
пошивочні цехи	306	19	325	305	22	327
експерементальний цех	20	12	32	26	13	39
підготовчо-розкрійний цехи	53	8	61	59	5	64
склад готової продукції	10	2	12	10	2	12
Енергоцех	23	2	25	23	2	25
механічний цех	13	2	15	5	2	17
будівельна група	3	1	4	3	1	4
АСУ	4	7	11	4	8	12
ВТК	17	2	19	18	2	20
Транспортний відділ	7	1	8	7	1	8
АГВ	9	3	12	9	3	12
Охорона	14	1	15	9	1	10
Адміністрація		5	5		5	5
Управління		41	41		47	47
Всього промислово-виробничого персоналу	479	106	585	48	114	602
Їдальня	8	3	11	8	3	11
Гуртожиток	8	1	9	8	1	9
Медпункт		2	2		2	2
Магазини	1	5	6	1	5	6
Всього невиробничого персоналу	17	11	28	17	11	28
Разом	496	117	613	505	125	630

Аналіз плинності кадрів фабрики останніми роками можна зробити на основі даних, наведених у табл. 3. Майже 100% звільнених становлять швачки, причому за власним бажанням. Це зумовлено встановленням на фабриці:

• досить високих норм виробітку;

• високої інтенсивності роботи;

• високих вимог до якості продукції;

• відсутності преміальних та низької заробітної платні порівняно з іншими працівниками;

невисокої заробітної платні швачки (приблизно 300 грн). На підприємстві не ведеться обліку відповідності розряду роботи, яка виконується робітником, до розряду його кваліфікації (див. рис. 1). Це пояснюється особливістю технологічного процесу, за якого не можна чітко розподілити роботи відповідно до розряду виконавців. Тому робітник 5-го розряду виконує і роботи 4-го, і нижчих розрядів. Але є робота, яку не може виконувати робітник із нижчою кваліфікацією. За цим на фабриці встановлено суворий нагляд.

Зі 125 службовців у 2009 р. частка осіб із вищою освітою становила 56 %, серед осіб керівного складу — 73, а осіб із середньою спеціальною освітою — відповідно 44 та 27 %.

За останні роки підвищили свою кваліфікацію 28 осіб у 2009р. та 31- у 2008 р. Перепідготовлених службовців за останні два роки не було. Жоден зі службовців не відвідував ніяких курсів із підвищення кваліфікації.

Склад керівного персоналу "ШП "Киянка" представлено у табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Персонал «ШП Киянка»

Посада	Освіта	Вік	Загальний стаж	Кількість років роботи на фабриці	Тривалість перебування на посаді,років
1	2	3	4	5	6
Президент	вища	52	25	3	3
Виконавчий директор	вища	47	24	1	1
Технічний директор	вища	53	29	29	5
Директор з економічних питань	вища	42	23	17	3
Головний бухгалтер	вища	28	9	1	1
Провідний юрист	вища	55	37	22	22
Головний енергетик	вища	46	28	4	4
Головний механік	сер.спец.	39	19	14	2
Начальник віддівлу кадрів	вища	51	32	32	6
Начальник відділу зовнішньоекономічних зв'язків	вища	31	7	1	1
Начальник економічного відділу	вища	49	28	28	1
Керуючий справами	вища	43	24	7	1
Начальник експерементального цеху	сер. спец.	56	38	36	5
Начальник відділ АСУ	вища	48	24	11	11
Начальник відділу збуту	вища	45	25	3	3
Начальник відділу постачання	сер. спец.	47	29	22	10
Начальник виробничого відділу	вища	32	16	14	4

Продовження таблиці 2.4

1	2	3	4	5	6
Провідний інженер будівництва та побуту	вища	68	42	2	2
Начальник ВТК	сер.спец.	52	35	15	6
Начальник розкрійного цеху	сер.спец.	56	40	37	23
Начальник цеху №1	сер.спец.	48	29	28	10
Начальник цеху №2	вища	36	13	1	1

Управлінська команда фабрики перебуває на стадії становлення. Це пояснюється тим, що в 2009р. до керівництва фабрикою прийшов новий генеральний директор, який формує власну команду однодумців, які б поділяли його погляди на шляхи розвитку управління фабрикою. Саме це стало причиною того, що більшість керівних посад отримали своїх власників за останні три роки. Багато працівників адміністрації не повною мірою розуміють значення нових підходів до управління підприємством у ринкових умовах. Визначальну роль в ефективності роботи управлінської команди відіграє особа ди­ректора, його прогресивний спосіб мислення і самостійність прийняття управлінських рішень.

У 1990 р. фабрика була повністю переозброєна найсучаснішим імпортним швейним обладнанням того часу. Зараз фабрика має все необхідне обладнання для виконання повного технологічного циклу. Крім того, на фабриці функціонує конструкторський цех, в якому кваліфіковані дизайнери та конструктори розробляють нові моделі.

У 2009 р. фабрика була визнана найкращою за якістю виготовлення курток серед усіх фабрик, які входить до групи "Нugo Воss".

Ступінь зносу основних фондів фабрики (35.42 % у 2007 р.; 36.72% у 2008р.; 38,56% у 2009р.). У середньому за галуззю цей показник значно вищий. Протягом останніх трьох років на фабриці не було зафіксовано жодної серйозної поломки обладнання, однак тут не ведеться аналізу цієї проблеми. Кількість дрібних помилок, які усуваються протягом максимум двох годин незначна, що пояснюється високою надійністю техніки. Також на фабриці двічі на рік проводиться технічний огляд обладнання, на період якого фабрика зупиняється.

Ступінь завантаженості виробничих потужностей (44,5 % у 2007р.; 48,6% у 2008 р.; 51,1 % у 2009р.) є високим порівняно з іншими вітчизняними виробниками швейної галузі. Проте виробничі потужності завантажені лине па половину, оскільки фабрика працює в одну зміну. Лише розкрійний цех досить часто працює в дві зміни. Така ситуація викликана однією з вимог фірми "Нugo Boss", умовою налагодження партнерських відносин з якою була робота в одну зміну, задля досягнення більш високої якості продукції. Поступово така практика робота стада постійною. Зараз лише нескладні та дешеві моделі можуть іноді виготовлятись у дві зміни. До причин роботи в одну зміну необхідно додати й те, що робітники фабрики (більшість з яких жінки) негативно ставляться до роботи у нічний час.

На сучасному етапі розвитку керівництво фабрика за основну мету ставить утримання позицій лідера на ринку верхнього одягу за показниками якості. Така позиція на підкріплюється розробленою стратегією розвитку підприємства.

Завдання:

1. Оцініть рівень інвестиційної привабливості підприємства та визначте його інвестиційні можливості.

2. Продіагностуйте діяльність підприємства за різними аспектами: маркетинговим, технічним, соціальним, фінансовим.

3. Сформулюйте можливі проектні ідеї, які дозволяють поліпшити стан справ на підприємстві.

3 Організаційні структури проектування підприємств

Короткий зміст теми

1. Розгляд організаційних структур і поділ їх на певні категорії.

2. Використання зовнішньої, внутрішньої та матричної структури.

3. Використання методів проектування організаційних систем

Основні терміни і поняття:

види організаційних структур, зовнішня і внутрішня матрична структури, методи проектування організаційних систем, формальна і неформальна організації.

Завдання 3.1. Тести

1. Організаційна структура управління проектом – це:

а) сукупність взаємозалежних органів управління проектом, що перебувають на різних рівнях системи;

б) організація взаємодії та взаємовідносин учасників інвестиційного процесу.

в) організація взаємозв’язків елементів системи;

г) вірна відповідь відсутня. 

2. Відповідно до функціональної структури управління проектами:

а) керівництво здійснює лінійний керівник через групу підпорядкованих йому функціональних керівників, кожний з яких керує певними підрозділами в межах доручених функцій;

б) створюються тимчасові проектні групи, які очолюють керівники проектів. Ці групи формують зі спеціалістів відповідних функціональних відділів;

в) створюється спеціальний підрозділ для розв’язання конкретного завдання, а керівники проектів зосереджують свою увагу на виконанні конкретних завдань.

г) вірна відповідь відсутня. 

3. При розв’язанні проблемних завдань, пов’язаних з переорієнтуванням цілей організації чи зміною шляхів їх досягнення, найефективнішою формою реалізації проектів є:

а) матричне управління;

б) функціональне управління;

в) проектне управління;

г) організаційне управління.

 

4. Чи можна застосовувати функціональну, матричну і проектну організаційні структури управління разом у межах одного проекту на різних рівнях і фазах управління ним:

а) так;

б) ні;

в) в залежності від проекту;

г) вірна відповідь відсутня.

5. Для якої організаційної структури характерна проста система планування та звітності, так як всі члени команди тісно взаємодіють:

а) функціональної;

б) матричної;

в) проектної;

г) федеральна.

6. Різновидами організаційної структури підприємства є:

а) виробнича структура, технологічна структура, соціальна структура, інформаційна структура, графічна структура;

б) структура виробництва, структура соціального розвитку, структура управління, інформаційна структура, технічна структура;

в) технічна структура, структура управління, соціальна структура, інформаційна структура;

г) виробнича структура, технологічна структура, соціальна структура, інформаційна структура, структура управління.

7. Структура організації – це…

а) сукупність елементів підсистеми;

б) фіксовані взаємозв’язки, що існують між підрозділами та працівниками організації;

в) інформація та матеріальні потоки;

г) система структурного підходу до господарської діяльності.

8. Виробнича структура – це..

а) різновид структури організації;

б) склад і співвідношення устаткування;

в) форма впорядкованості виробничих цехів;

г) вірна відповідь відсутня.

9. Технологічна структура – це…

а) перелік усіх верстатів і станків;

б) внутрішня будова матеріальних та енергетичних процесів, склад і співвідношення устаткування;

в) розподіл працівників підприємства за професійно-кваліфікаційною і статевовіковою ознаками, рівнем утворення, а з іншого, будова й взаємодія під­розділів соціальної сфери;

г) порядок взаємозв'язків та взаємопідпорядкованості органів управління.

10. Інформаційна структура – це…

а) відносне розташування джерел і одержувачів даних, склад і взаємозв'язки носіїв інформації, спрямованість, конфігурація й оперативність комунікаційних мереж;

б) внутрішня будова матеріальних та енергетичних процесів, склад і співвідношення устаткування;

в) розподіл працівників підприємства за професійно-кваліфікаційною і статевовіковою ознаками, рівнем утворення, а з іншого, будова й взаємодія підрозділів соціальної сфери;

г) порядок взаємозв'язків та взаємопід-порядкованості органів управління.

11. Соціальна структура – це…

а) внутрішня будова матеріальних та енергетичних процесів, склад і співвідношення устаткування;

б) розподіл працівників підприємства за професійно-кваліфікаційною і статевовіковою ознаками, рівнем утворення, будова й взаємодія під­розділів соціальної сфери;

в) порядок взаємозв'язків та взаємопідпорядкованості органів управління;

г) внутрішня будова матеріальних та енергетичних процесів, склад і співвідношення устаткування.

12. Створення тимчасових проектних груп передбачає така організаційна структура:

а)  дивізійна;

б)  матрична;

в)   лінійна;

г)   функціональна.

13. Як називають організацію в межах якої взаємини не мають заздалегідь спроектованого й директивно встановленого характеру:

а) формальна;

б) неформальна;

в) базова;

г) функціональна.

14. Попередньо спланована структура повноважень і функцій, що встановлюється на основі сформованої взаємодії між компонентами організації:

а) неформальна організація;

б) формальна організація;

в) проектна організація;

г) вірна відповідь відсутня.