1.2.Проектування та розрахунок основних елементів кривих.

Основні елементи кругової кривої:

-Тангенс кругової кривої

Т=R*tg(φ/2)

-Довжина кругової кривої

К=

-Бісектриса кругової кривої

Б= -R

-Теоритична величина доміру

Д=2*Т-К

Обчислення:

Крива№1

1. 

Т=600*tg(33 =600*0,2962=177,73м;

К= 345,58м;

Б= -600=25,77м;

Д=2*177,73-345,59=9,88м

Крива№2

2. 

Т=400*tg(38 400*0,3443=137,73м;

К= =265,29м;

Б= -400=23,05м; Д=2*137,73-265,29=10,17м;

Крива№3

3. R3=100м;

Т=100*tg(50 100*0,4663=46,63м;

К= =87,27м;

Б= -100=10,34м;

Д=2*46,63-87,27=6,00м;

Назва елемента
	R=600м;	R=400м;	R=100м;
T	177,73м	137,73м	46,63м
K	345,58м	265,29м	87,27м
Б	25,77м	23,05м	10,34м
Д	9,88м	10,17м	6,00м
К/2	172,79м	132,65м	43,63м
Д/2	4,94м	5,09м	3,00м

1.3. Розрахунок пікетажу траси.

L₁=1280м; L₂=925м; L₃=750м; L₄=625м; L₅=650м;

1. ПКСК₁= L₁ - =1280-4,94=12+75,06м;

ПКПК₁= ПКСК₁ - =12+75,06-172,,72=11+02,27м;

ПККК₁= ПКПК₁+К₁=11+02,27+345,58=14+47,85м;

2. ПКСК₁= L_{1 +} L₂ - =1280+925-9,88-5,09=21+90,03м;

ПКПК₁= ПКСК₁ - =21+90,03-132,65=20+57,39м;

ПККК₁= ПКПК₁+К₁=20+57,39+265,29=23+22,68м;

3. ПКСС₂= L₁+ L₂ + L₃-Д₁ -Д₂+ =1280+925+750-9,88-10,17+41,07=29+76,01м;

ПКПС₂= ПКСС₂- - m-k=29+76,01-49,72-30-49,66=28+51,64м;

ПККС₂= ПКПС₂+(2*k)+(2*m)+K₀=28+51,64+99,32+60+99,43=31+00,39;

4. ПКСК₃= L₁+ L₂+ L₃₊ L₄-Д₁ – Д₂+∆S- =1280+325+750+625-9,88-10,17+82,13-3,00=36+39,08м;

ПКПК₃= ПКСК₃ - =36+39,08-43,63=35+95,45м;

ПККК₃= ПКПК₃+К₂=35+95,45+87,27=36+82,71м;

Побудову серпантину на плані (або на місцевості) починають з вершини 0 кута повороту траси, відклавши на сторонах кута  відстані d. Кінцеві точки N₁ і N₂ цих відстаней визначають положення вершини додаткових кривих. Одночасно на продовженні сторін 0N₁ і 0N₂ відкладають тангенси допоміжних кривих і дістають точки А₁ і А₂. Відклавши у вершині серпантину кут  і радіус R, отримують точки С₁ і С₂ – початок і кінець основної кругової кривої. І, нарешті, транспортиром (або теодолітом) в точках N₁ і N₂ будують

кут  і в напрямах N₁B₁ і N₂B₂ відкладають тангенси t (до точок В₁ і В₂) і прямі вставки, контролюючи цим положення точок С₁ і С₂ .

1.4.Проектування та розрахунок серпантину

На практиці здебільшого використовують симетричні та несиметричні серпантини.

При проектуванні автодоріг на косогірних ділянках місцевості застосовують серпантини, керуючись граничними нормами (таблиця 1.4).

Таблиця 1.4

№ пор.	Елемент серпантину	Одиниця	Розрахункова швидкість руху, км/год
			30	20	15
1.	Найменший радіус	м	30	20	15
2.	Поперечний ухил проїжджої частини на віражі	‰	60	60	60
3.	Довжина перехідної кривої (прямої вставки)	м	30	25	20
4.	Найбільший повздовжній ухил	‰	30	35	40
5.	Розширення проїжджої частини	м	2,0	2,5	3,0
6.	Відстань між початком спряжених сусідніх серпантинів	м	250	100	50

Для проектування серпантину задають додатково такі величини:

радіуси допоміжних кривих r₁іr₂ (r=100м);

довжину прямої вставки m = 30 м;

ширину кювету по верху Д = 2м;

розши рення проїжджої частини на кривих b= 2 м;

крутість укосів насипу та виїмок 1:2 (м’який пісок).

Основні елементи серпантину (,d,,_0,K₀, R ) обчислюють в нашому випадку серпантин симетричний, тому радіусу r1 і r2 рівні і прямі вставки m1 і m2 однакові.

Вихіді дані: =47 r=100м; m=30м; R=30м;

Кут повороту допоміжної кривої:

= =0,25355482;

2*arctg( ;

Тангенс допоміжної кривої:

T=r*tg*( )=100*0,25355482=25,35м;

Довжина допоміжної кривої:

К= = =49,66м;

Необхідно визначити кут

;

=360 -2 - =360 -2* -47 =189 54′10″;

Довжина основної кривої:

K₀= =99,43м;

d1=R/sin =30/sin28 м;

d2=(m+t)/cos /cos28 ;

Подовження:

∆S=2*(k+m)+K₀-2(t+d)=2(49,66+30)+99,43-2(25,35+62,96)=82,13м;∆S/2=41,07м;