1.8. Розмічування елементів віражу
На кривих з радіусом, меншим за 2000 метрів, влаштовують віраж з односхилим профілем. Від двосхилого профілю до односхилого переходять на перехідній кривій. Поперечний ухил обочини на віражах приймають однаковим уклону проїжджої частини дороги. Від нормального уклону обочини до уклону двосхилого профілю проїжджої частини переходять протягом 10 м до початку відгону віражу.
Розрахуємо позначки проїжджої частини та обочини на кривій : КК1
Вихідні дані:
b=7 м
Δb=0,5 м
a = 2 м
м
м
L=120 м
I = -0,0180
V = 60 км/год
R=600 м
=199,25м
За 10 м до початку віражу край брівки підіймається до рівня проїзджої частини δ = a(i2–i1) = 0,04 м;
Тоді позначки точок на початку віражу
На=Н е= 199,25+0,04=199,29м
Нв=НD= 199,29+(2*0,02)=199,33м
Нс= 199,29+(2+3,5)*0,02=199,40м
Теоретичний поперечний уклон на віражі:
Позначки односхилого профілю в кінці віражу:
НA’ = Hпр’–(а – Δb)(Iвір – i1) = 197,20– (2-0,5)(0,05-0,02) = 197, 15м
НB’= НA’+dВ*Iвір = 199,15+ (1,5*0,05) = 199,23м
НC’= НA’+dА* Iвір = 199,15+(5,5*0,05) = 199,43м
НD’= НA’+dD *Iвір = 199,15+ (9*0,05)= 199,60 м
НE’= НA’+dE*Iвір = 199,33+ (11*0,05) =199,70 м
Позначки всіх інших точок:
При lі=20м
НА20=199,29+
198,93м
НВ20=199,33+
198,98м
НС20=199,40+
*20=199,07м
НD20=199,33+
199,04м
HE20=199,29+
199,03м
При lі=40м
НА40=199,29+
198,58м
НВ40=199,33+
198,63м
НС40=199,40+ *40=198,74м
НD40=199,33+
198,75м
HE40=199,29+
198,76м
При lі=60м
НА60=199,29+
198,22м
НВ60=199,33+
198,28м
НС60=199,40+ *60=198,42м
НD60=199,33+
198,47м
HE60=199,29+
198,50м
При lі=80м
НА80=199,29+
197,86м
НВ80=199,33+
197,93м
НС80=199,40+ *80=198,07м
НD80=199,33+
198,18м
HE80=199,29+
198,23м
При lі=100м
НА100=199,29+
197,51м
НВ100=199,33+
197,58м
НС100=199,40+ *100=197,76м
НD100=199,33+
197,89м
HE100=199,29+
197,97м
1.9. Проектування,розрахунок елементів і розмічування транспортної розв’язки у двох рівнях
В основу проекту беруть відомий варіант перетину під назвою “лист конюшини”.
Кут
φ перетину доріг нормується в межах
90°±10°. Схему однієї вітки розв’язки (
із чотирьох) показано на схемі «Схема
розмічення транспортної розв’язки ».
Розпланувальні величини визначають з
прив’язкою до точки перетину осей.
Задавшись радіусом
та
вимірявши кут φ перетину осей
,
обчислюють тангенс:
а також прямокутні координати точок В і С відносно точки Р
де В1 і В2 – ширина земляного полотна дороги.
Для розпланування цих точок способом полярних координат з центра О кривої обчислюють кут δ, що дає змогу обчислити центральний кут θ і довжину дуги К. Уклон з‘їзду не повинен перевищувати 30%. Щоб виконувалася дана вимога, значення уклону регулюється радіусом з‘їзду, виходячи з формули
Позначки
і
обчислюють за формулами:
Вихідні дані:
№ |
Назва елементів |
Позначення |
Значення |
Одиниці |
1 |
Кут перетину осей |
φ |
89 |
° |
2 |
Радіус кривини доріг |
R |
100 |
м |
3 |
Ширина земляного полотна дороги |
B1 |
11 |
м |
4 |
Ширина земляного полотна існуючої дороги (з обочиною) |
B2 |
11 |
м |
5 |
Позначка т.верхня з поздовжньогопрофілю |
HPверх |
124,33 |
м |
6 |
Позначка т. нижня з карти |
HРниз |
114,00 |
м |
7 |
Ухил проектуємої дороги |
I1 |
-0,0178 |
|
8 |
Ухил існуючої дороги доякої примикають |
I2 |
0 |
|
9 |
Поперечні ухили покриття з'єднувальних доріг |
Iп1 |
0,02 |
|
10 |
Iп2 |
0,02 |
|
Обчислення:
= 98,27 м
130,98м
м
19°
05' 27,8''
230°
49' 4,4''
402,85м
121,89м
113,89м
-0,01986
Розрахунок величин,потрібних для перенесення проекту в натуру:
Центр
О з’їзду
розплановують за допомогою прямокутних
координат(
)
або (
),
тобто
98,27м,
100м.
Кругову криву розмічуємо методом прямокутних координат від хорди кривої.
Довжина дуги для забезпечення достатньої кривини кривої:
= 60м
Кількість відрізків:
≈ 6
Довжина відрізка на хорді:
6м
Кількість точок на кривій:
10
Центральний кут:
3°
26'
15,9''
Кут при хорді:
72°
48' 40,5'
Кут повороту осі:
=
214° 22' 39''
Координати визначаємо за формулами:
