Висновок по другому питанню

Підводячи підсумок по другому питанню, слід зазначити, що під соціальним захистом працівників розуміється діяльність держави щодо встановлення та реалізації гарантій соціально-економічних і соціально-культурних прав, що спрямована на забезпечення процесу якісної діяльності, формування та розвитку професійних якостей та задоволення матеріальних та моральних потреб.

Заходи забезпечення правового захисту персоналу кримінально-виконавчої системи здійснюються законів України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», «Про міліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», «Про державну службу», Кодексу законів про працю України та ін.

Третє питання Формування позитивного іміджу працівника пенітенціарної системи, а як наслідок системи в цілому

(питання винесене для самостійного опрацювання)

Реалізація формування позитивного іміджу працівника пенітенціарної системи, а як наслідок системи в цілому забезпечить:

- витіснення із громадської думки негативних стереотипів щодо пенітенціарної системи України, правильне розуміння більшістю членів суспільства завдань кримінально-виконавчої служби як структури, що забезпечує виправлення та ресоціалізацію засуджених осіб, що тим самим проводить профілактичну боротьбу зі злочинністю, як в місцях позбавлення волі так і за її межами, захищаючи не тільки державні інтереси, а й інтереси пересічного громадянина;

- закріплення в свідомості громадян образу пенітенціарної системи України як основного гаранта забезпечення гуманного і справедливого виконання покарання;

- зміцнення довіри населення до органів кримінально-виконавчої служби, зростання правової свідомості громадян, їх готовності брати участь у вирішенні правоохоронних проблем, що сприятиме ефективнішому виконанню кримінально-виконавчою службою своїх завдань;

- поліпшення суспільної та міжнародної репутації пенітенціарної системи України як структури, що стоїть на варті справедливості, демократії, прав людини і закону.

Робота в даному напрямку слід розглядати також як ідеологічний орієнтир при плануванні оперативно-службової діяльності ДКВС, реалізації існуючих програм пенітенціарної системи України, при здійсненні інших заходів, спрямованих на формування позитивного іміджу працівника пенітенціарної системи.

Основні чинники, що негативно впливають на імідж працівника пенітенціарної системи.

Як показує аналіз, основними чинниками, що призводять до погіршення іміджу працівника пенітенціарної системи України, є прорахунки та недоліки в діяльності ДКВС, які викликають незадоволення конкретних громадян або значний суспільний резонанс, а також відсутність цілеспрямованих дій щодо зміцнення довіри до працівників внутрішньо служби з боку населення.

Так, варто відзначити негативний досвід особистих контактів населення з працівниками пенітенціарної системи. Під час анонімних опитувань громадяни звертають увагу, зокрема, на зловживання службовим становищем з боку працівників ДКВС, невжиття належних заходів для вирішення особистих проблем засуджених, або надмірну тяганину при їх вирішенні, відверте небажання допомогти, непрофесіоналізм, вимагання грошей або послуг, психологічний тиск, грубість у спілкуванні з громадянами, так і засудженими.

Значний негативний вплив на імідж працівника пенітенціарної системи України мають факти скоєння працівниками злочинів, порушення ними кримінального, кримінально-процесуального, кримінально-виконавчого законодавств. При цьому увага засобів масової інформації до таких фактів і подій зазвичай не створює, а посилює громадський резонанс. Засилля у ЗМІ негативних матеріалів про діяльність пенітенціарної системи дає підстави для висновку, що на сьогодні працівники системи створюють більше негативних, ніж позитивних інформаційних приводів для виступів ЗМІ.

Таким чином, один з ключових напрямків формування позитивного іміджу працівника пенітенціарної системи України - усунення негативних факторів в її діяльності, що компрометують ДКВС України.

Водночас спостерігається відсутність комплексних, цілеспрямованих зусиль, спрямованих на подолання історичних стереотипів масової свідомості щодо пенітенціарної системи України, створення позитивного громадського резонансу щодо діяльності ДКВС України, її органів та установ. Серед причин цього слід назвати:

- відсутність у Державній кримінально-виколнавчій службі очевидної й зрозумілої для пересічних громадян корпоративної ідеології, корпоративних цінностей, потягу до “елітарності”, необхідних як для внутрішньої консолідації працівників ДКВС, так і для створення підстав для “заздрощів” з боку представників інших соціальних груп;

- відсутність у пересічного працівника пенітенціарної системи мотивації до зміцнення авторитету системи та престижу своєї професії і як наслідок – байдужість до “іміджевих” результатів власної діяльності та цілеспрямованих дій у цій сфері;

- відсутність в свідомості громадян чіткого уявлення про особливе місце Державної кримінально-виколнавчої служби в правоохоронній системі держави, межі компетенції центральних, регіональних та місцевих, органів, установ та підрозділів ДКВС, функції конкретних служб тощо.

- відсутність адекватної “ідеологічної” підтримки ДКВС з боку держави, громадськості, творчої інтелігенції тощо;

Недостатньо використовуються для формування позитивної громадської думки про діяльність пенітенціарної системи й засоби масової інформації. Спостерігається недооцінка їх ролі посадовими особами ДКВС, незнання ними специфіки роботи ЗМІ. Внаслідок цього критичні матеріали в засобах масової інформації щодо діяльності органів внутрішніх справ нерідко сприймаються як наклепницькі, а перевірка конкретних звинувачень здійснюється здебільшого поверхово. Це дає населенню підстави вважати, що ДКВС ставить вузько-корпоративні інтереси, “честь мундира” вище проблем громадян і засуджених. Водночас на відверту інформаційну “агресію” окремих ЗМІ, тенденційні та некомпетентні матеріали Державна кримінально-виконавча служба майже не реагує, чим нерідко дає громадянам підстави вважати розповсюджені відомості правдивими.

Звертає на себе увагу й недосконалість системи інформування населення про діяльність пенітенціарної системи. Сьогодні зусиллями преси увага громадськості прикута у першу чергу до „злочинів в місцях позбавлення волі, насилля, жорстокого ставлення до засуджених та ін”, що дуже часто не відповідає дійсності, а є такого роду дезінформацією, яка спрямована висвітлення Державної кримінально-виконавчої служби, як системи, що калічить, катує, мучить, є наскрізь корумпованою, а також на дестабілізацію роботи системи. І дуже часто таке висвітлення системи з негативного боку, просто є виконанням „замовлення”, що стимулюється і фінансується зі сторони криміналітету. На загальному несприятливому кримінальному фоні складається враження про погану роботу ДКВС, її непідготовленість, неуміння або небажання протистояти злочинності.

Водночас ЗМІ майже не отримують інформації про ту позитивну роботу, досягнення, напрацювання та досвід, що є в пенітенціарній системі України. Вимагає перегляду й тематика інформації, яка надається ЗМІ - в напрямку зміщення акцентів на матеріали, які зміцнюють впевненість громадянина в тому, що виконання покарання здійснюється на основі світових стандартів, гуманного і людського ставлення, що покарання не зводиться до „кари”, а спрямована на виправлення і ресоціалізацію засуджених, з метою як мінімум попередження злочинності, а як максимум створення нової повноцінної і достойної суспільства особистості. Майже не вдаються на місцях до цілеспрямованого створення позитивних інформаційних приводів для ЗМІ – від показу професійних, героїчних та гуманних вчинків працівників ДКВС до проведення культурно-масових акцій.

Практично не використовується для планування заходів, спрямованих на формування позитивного іміджу ДКВС, інтелектуальний потенціал відомчих та інших наукових установ, фахівців в області соціології, психології, паблік-рілейшн тощо.

Загалом такий стан справ зумовлений відсутністю пріоритетів в інформаційній політиці Державної кримінально-виколнавчої служби та розпорошеністю “іміджевих” функцій між різними структурними підрозділами пенітенціарної системи.

Таким чином, магістральними напрямками формування позитивного іміджу пенітенціарної системи слід вважати:

- усунення негативних факторів в діяльності внутрішньої служби, що компрометують пенітенціарну систему України в очах громадян;

- формування працівника пенітенціарної системи сучасного стандарту;

- здійснення комплексу заходів, спрямованих на формування єдиної інформаційної політики Державної кримінально-виконавчої служби з метою закріплення в свідомості громадян позитивних стереотипів у ставленні до працівників та пенітенціарної системи України в цілому.

Формування позитивного іміджу працівника пенітенціарної системи, а як наслідок системи в цілому