Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Tseglyane_muruvannya_stin_z_teploizolyuyuchim_p...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

3.2. Розчини для будування.

Будівельним розчином називають матеріал, який отриму­ють у результаті затвердніння суміші, яка складається з;

  • неорганічної в'яжучої речовини;

  • дрібного заповнювача (піску);

  • води;

  • спеціальних домішок (неорганічних і органічних).

Цю суміш до початку тверднення називають розчин­ною сумішшю. В'яжуча речовина у розчині обволікає час­тинки заповнювача, зменшуючи тертя між ними У результаті цього розчинна суміш набуває необхідної для розчи­ну рухливості.

В'яжучими речовинами є цемент, глина, гіпс, вапно та їхні суміші. Пісок, який використовують у розчинах як заповнювач, може бути природний (гірський, річко­вий) або штучний (з гірських порід).

За видом застосованого в'яжучого матеріалу будівельні розчини бувають: цементні, глиняні, вапняні, гіпсові, зміша­ні (цементно-вапняні, вапняно-гіпсові, гіпсоцементні).

Залежно від властивостей в'яжучого матеріалу роз­різняють:

  • повітряні розчини, що тверднуть у повітряно-сухих умовах, (наприклад, гіпсові);

  • гідравлічні, що починають тверднути на повітрі або у вологих умовах (цементні).

Залежно від в'яжучого матеріалу бувають також:

  • прості розчини, до складу яких входить один в'яжучий еле­мент (вапняні, цементні, глиняні);

  • змішані розчини, які складаються з кількох в'яжучих елементів.

Склад простих розчинів позначають двома цифрами: перша цифра (звичайно одиниця) вказує, скільки частин в'я­жучого матеріалу знаходиться в розчині відносно маси або об'єму; остання цифра вказує, скільки частин заповнювача припадає па одну частину в'яжучого матеріалу.

Наприклад: вапняний розчин складу 1:3 означає, що в даному розчині на одну частину вапна припадає три частини заповнювача.

Для змішаних розчинів співвідношення складається з трьох чисел:

Залежно від співвідношення між кількістю в'яжучо­го матеріалу і заповнювача розчини бувають пісні, жи­рні, нормальні.

Пісні розчини вміщують невелику кількість в'яжу­чого. Вони малопластичні, менше зручні у роботі, Але дають дуже малу уса­дку, що є цінним при облицювальних роботах.

Жирні розчини мають надлишок в'яжучого матеріалу. Вони пластичні, але дають усадку, розтріскуються.

Нормальні розчини. Кількість в'яжучого матеріалу в них така са­ма, як і заповнювача.

Жирність розчину суміші визначають веслом, або теркою, шту­катурною лопаткою:

  • пісна суміш майже не прилипає до весла;

  • нормальна суміш прилипає лише місцями;

  • жирна суміш прилипає до весла у великій кількості.

За густиною будівельні розчини поділяють на важкі та легкі.

Важкі розчини мають середню густину в сухому стані 1500 кг/м і більше. Готують важкі розчини на піску.

Легкі розчини мають середню густину до 1500 кг/ м . Готують їх на пористому піску з пемзи, туфу, керамзиту.

Властивості розчину.

Якість розчинних сумішей характеризується їхньою легкоукладальністю, тобто здатністю укладатися на основу тонким ша­ром із заповненням усіх його нерівностей. Легкоукладальність роз­чинних сумішей характеризується їхньою рухливістю і водоутримуючою здатністю. Рухливістю розчинної суміші називається її здат­ність розтікатися під дією власної маси. Рухливість розчину визна­чається глибиною занурення в нього еталонного конуса.

Водостримувальна зда­тність розчину - це здат­ність утримувати у своєму складі достатню для тверд­нення гідравлічного в'яжу­чого матеріалу кількість води в умовах відсосу її шпа­ристим матеріалом (стіна є основою для розчину).

Для підвищення водостримувальної здатності це­ментних розчинів до їхнь­ого складу вводять:

  • неорганічні дисперсні домішки: вапно, глину, золу;

  • органічні домішки: милонафт, омилений дерев­ний пек та інші.

Межу міцності затверділих розчинів при стискуванні визначають, випробовуючи зразки - куби розмірів 7,07x7,07x7,07 мм. Залежно від межі міцності при стискуванні визначають марку розчину. Застосовують розчини кількох марок: 4; 10; 25; 50; 75; 100; 150; 200 і 300.

Морозостійкість затверділого розчину характеризується здатністю зразків витримувати у насиченому водою стані визначе­ну кількість циклів поперемінного заморожування й відтавання, не руйнуючись. При цьому міцність зразків не повинна знижува­тися більше як на 25 % при втраті їх у масі не більше як на 5 %. За­лежно від кількості витриманих циклів поперемінного заморожу­вання й відтавання визначають марки розчину: Мрз-10; 15; 25; 35; 50; 150; 200; 300.

Мурування на розчинах з протиморозними домішками

Розчини марки 50 і вище з домішками нітриту натрію, поташу, нітриту кальцію з сечовиною та іншими речовинами спроможні набирати міцності навіть за низьких температур повітря протягом двох-трьох зимових місяців. Мурувальний розчин набуває 70-80 % марочної міцності. У результаті міцність мурування на розчинах з протиморозними хімічними домішками не зменшується порівняно з конструкціями, викладеними влітку

При мурування на розчинах з протиморозними домішками цеглу й інший стіновий мате­ріал перед укладанням у конструкцію очищають від снігу і криги. Розчинову суміш, що містить протиморозні домішки, на робоче місце доставляють з температурою не нижче 5°С. При морозах до -15°С мурують на розчинах з домішками нітриту натрію (5-10 % від маси цементу). Легкоукладальність таких розчинів зберіга­ється на морозі протягом 1,5-3 годин.

При морозах до -30°С до мурувальних розчинів додають поташ (5—10 % від маси цементу) і уповільнювач тужавлення (су­льфітно-дріжджову бражку). Через швидке тужавлення такий роз­чин необхідно витратити протягом 1 години. Поташ спричинює корозію (руйнування) силікатів. Тому розчини з домішками пота­шу мають обмежене застосування і при зведенні конструкцій з си­лікатної цегли їх не використовують.

Протиморозні домішки вносять на розчиновому вузлі у процесі приготування суміші або у готовий розчин безпосередньо на буді­вельному майданчику. У бункер установки заливають визначену кількість водного розчину протиморозної домішки.

Після перемішування розчинову суміш завантажують у ящики і подають на робоче місце.

При несприятливих температурних умовах розчини з хімічними домішками можуть не набрати необхідної міцності. У цьому випадку простінки і стовпи будинків армують сталевими сітками.

Мурування на розчинах з протиморозними хімічними домішка ми характеризується простотою, економічністю і широко застосовується. Особливо при зведенні багатоповерхових будинків

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]