Розділ 4. Технологія цегляного мурування стін з теплоізолюючим прошарком

Поряд з кладкою із легких кам'яних матеріалів (порожнистої і порожнистої ефективної цегли, керамічних і легкобетонних по­рожнистих каменів, піносилікатпих каменів) застосовують полег­шені кладки, в яких частину каменів заміняють легким бетоном, засипками, утеплюючим матеріалом або повітряними прошарками.

Кладку стін полегшеної конструкції виконують з розшиванням швів з фасадного боку. У підвіконних ділянках зовнішніх стін, на ділянках біля обрізу цоколя для захисту від зволоження верхні два ряди викладають суцільною цегляною кладкою.

До початку робіт необхідно:

• перевірити розміточні осі;

• доставити на робоче місце матеріали, інструменти і необхідне пристосування;

• встановити (у разі необхідності) і перевірити на міцність підмости.

Мурування з теплоізоляційними прошарками (рис. 4.1) виконують з зазором, рівним товщині утеплюючого матеріалу (мінеральні плити, пінопласт та інші). Зазор заповнюють теплоізоляційним матеріалом разом з цегляним муруванням. Прошарок утеплювача через кожних п’ять рядів кладки перекривають тичковими рядами цегли. Гранична висота мурування становить п’ять поверхів.

Товщина цегляної кладки з облицюванням теплоізоляційними плитами 1; 1,5 і 2 цеглини. Стіну з зовнішнього боку утеплюють піносилікатними, пінопластовими утеплювачами, які встановлюють щільно до кладки і кріплять на мастиках або на дюбелях Потім фасади шту­катурять, щоб захистити від атмосферних впливів.

Рис. 4.1. Цегляне мурування з теплоізолюючим прошарком:

1 - перев'язування тичками, 2 - зовнішня верста, 3 - плитний утеплювач

Мурування з розширеними швами (рис. 4.2) застосовують при зведенні стін з цегли. Розширений шов розміщають ближче до зовнішньої поверхні стіни. Розширений шов заповнюють неорганічними теплоізоляційними матеріалами або легким розчином.

Рис. 4.2. Цегляне мурування з розширеним швом у цегляній кладці:

1 - перев'язування тичками, 2 - зовнішня верста, 3 - плитний утеплювач, 4 - розширений шов

Розкладку цеглин при муруванні прямих кутів з теплоізоляційними плитами зображено на рис. 4.3.

Рис. 4.3. Розкладання цегли при муруванні прямого кута стін з теплоізоляційними плитами: 1 - неповномірні цеглини,

2 - зазор, заповнений утеплюючими плитами

Контроль якості мурування

Під якістю кладки розуміють її відповідність робочим кресленням і вимогам СНіП III - 17 - 78 .

У процесі виконання кладки муляр постійно стежить :

• за правильністю перев'язки, товщиною і заповненням швів;

• за горизонтальністю і вертикальністю кутів;

• за наявністю і правильністю укладання металевих зв'язків, анкерів;

• за точністю розмірів і правильним місцем розташування прорізів,

каналів, ніш і т. д.

Контрольно-вимірювальним інструментами, шаблонами і пристосу- ванням систематично перевіряють якість кладки.

Правильність закладення кутів перевіряють косинцями (рис. 4.4, а ), а вертикальність кутів і укосів прорізу – виском або рівнем з правилом (рис. 4.4, б).

Кладка кожного ярусу (висотою до 1,2 м) контролюється не менше двох разів. Горизонтальність рядів перевіряють рівнем і правилом (рис. 4.4, в). Товщину швів вимірюють 5-6 рядів , щоб вчасно виправити помилку.

Рис. 4.4. Перевірка якості кладки контрольно- вимірювальними інструментами:

а - косинцем , б - виском, в - рівнем з правилом

Якщо при прийманні кладки виявиться, що відхилення перевищують допуски, передбачені СНіП III - 17 - 78, або допущені відхилення від проекту, то така робота вважається браком і підлягає обов'язковому виправленню.

Якість кладки багато в чому залежить від старанності роботи муляра.

Підвищення професійної майстерності, суворе виконання виробничо- технологічних вимог, постійний самоконтроль за виконанням кожної операції, підвищені вимоги до мурування - ось та основа , від якої багато в чому залежить якість будівельно-монтажних робіт.

Розділ 5. Організація робочого місця

Організація праці будівельників має забезпечувати ефективне використання робочого часу, засобів механізації і матеріальних ресурсів із метою підвищення продуктивності праці, скорочення терміну будівництва, поліпшення його якості.

Продуктивність праці робітника залежить від правильної організації його робочого місця. Робочим місцем робітника-будівельника називають ділянку в межах якої він працює i може розміщувати для роботи пристрої та інструменти.

На робочому місці будівельника мають бути обладнання, матеріали і знаряддя праці потрібні для виконання опорядження. Механізми, пристрої, інструменти, матеріали на робочому місці розміщають так, щоб при poботi не доводилось робити зайвих рухів. Ручний інструмент, який беруть правою рукою, має лежати справа а той що лівою з ліва. Робоче місце будівельника повинно бути добре освітлене природнім світлом. На робочому місці не повинно бути будівельного сміття, зайвих матеріалів, які заважають працювати.

Ділянка безпосереднього мурування разом із встановленими поруч піддонами з цеглою, ящиками з розчином і риштуваннями утворюють робоче місце виробника кам'яних конструкцій, будинків та споруд. Правильна організація робочого місця забезпечує високу продуктивність праці.

При муруванні глухих ділянок стін робоче місце (рис. 5.1) має бути завширшки 2,5–2,6 м і поділяється на зони: робочу (завширшки 60–70 см), де працює муляр; складування (завширшки до 1,6 м), де ящики з розчином чергуються з піддонами цегли; вільну (завширшки 30–40 см) для проходу.

Рис. 5.1. Робоче місце муляра при муруванні глухих ділянок стін

Робоче місце при муруванні простінків (рис. 5.2) має бути завширшки до 2,6 м і також поділяється на зони: робочу; складування; вільну. Для того, щоб муляр виконував менше рухів, піддони з цеглою розміщують напроти простінків, довгим боком перпендикулярно стіні споруди, яку зводять будівельники.

Рис. 5.2. Робоче місце муляра при муруванні простінків.

При муруванні кутів стін робоче місце організовують таким чином: уздовж ділянки мурування залишають вільну смугу (робочу зону) завширшки 60–70 см; піддони з цеглою ставлять ближче до кутка, повернувши ящик з розчином довгим боком упоперек стіни (рис. 5.3).

Рис. 5.3. Робоче місце муляра при муруванні кутів

У процесі мурування запас цегли та розчину поповнюють. За умови раціональної організації робочого місця, достатньому запасі будівельних матеріалів підвищується продуктивність праці муляра.

Після закінчення роботи треба прибрати своє робоче місце і скласти в шафу інструменти. Під час виконання робіт слід дотримуватись всіх правил техніки безпеки і виробничої санітарії.

Розділ 6. Техніки безпеки праці

Інструменти і пристрої потрібно використовувати відповідно до їх призначення і стежити, щоб вони були у справному стані. Інструменти треба правильно і міцно насаджувати на ручки. Робочі поверхні інструментів мають бути рівними, без задирок. Пошкоджені або деформовані інструменти використовувати не можна.

Працювати каменяр повинен у рукавицях або напальниках, які захищають шкіру від потертостей.

Цегляну кладку каменяр виконує з перекриттів, і інвентарних помостів або настилу риштовання. Риштовання і помости встановлюють на очищені вирівняні поверхні. Особливу увагу приділяють на ґрунт, який повинен бути щільно утрамбований. Забороняється встановлювати стояк на ґрунт не очищений від снігу і криги. Для рівномірного розподілу тиску під стояки перпендикулярно до споруджуваної стіни укладають дерев'яні підкладки (одна підкладка під два стояки).

Риштовання і помости не можна перевантажувати матеріалами понад визначене розрахункове навантаження, слід уникати скупчення матеріалів в одному місці. Матеріали розмішують так, щоб вони не заважати проходу⁷ робітників і транспортуванню вантажів.

Настили на риштованні і помостах повинні бути рівними і без тріщин, їх роблять з Інвентарних щитів, зшитих планками. Зазор між стіною споруджуваної будівлі і робочим настилом помостів не повинен перевищувати 5 см. Цей зазор потрібний для того, щоб Настили риштовання і помостів висотою понад 1,1 м, за винятком помостів суцільного замощення огороджують поручнями не менше 1 м. для піднімання робітників на помости встановлюють сходні із захисними загородами (поручнями).

За станом усіх конструкцій риштування і помостів, у тому числі за станом з'єднань, кріплень, настилу і захисних загород забезпечують систематичний нагляд. Щодня після закінчення роботи помости очищають від сміття. Стан риштування і помостів щодня перед початком зміни перевіряє майстер, який керує дільницею робіт на об'єкті і бригадир.

Піднімати цеглу на поверхи (помости і риштовання) як правило треба пакетами на піддонах за допомогою футлярів, що виключає випадання цегли. Піднімати цеглу к контейнерах і пакетах без піддонів допускається лише за допомогою спеціальних захватів, які гарантують безпеку (при умові застосування пристроїв, що захищають пакет). Засоби для піднімання цегли (футляри, захвати) не можна застосовувати без пристроїв, які запобігають самочинному розкриванню цих пристроїв під час піднімання.

Забороняється скидати з поверхів футляри, захвати, піддони, їх треба опускати краном.

Кладку будь-якого ярусу стін виконують так, щоб рівень її після кожного перемощування помостів був на 70 см вищим від рівня робочого настилу або перекриття. Якщо виникає потреба вести кладку нижче цього рівня, застосовують захисні пояси або сітчасті захисні загороди.

Треба стежити, щоб стінові матеріали, інструменти або будівельне сміття не залишилось на стінах під час перерв у роботі, бо вони можуть упасти в низ.

Водночас із кладкою стін у віконні прорізи встановлюють готові віконні блоки. Якщо в процесі кладки дверні і віконні прорізи не заповнюють готовими блоками, прорізи закривають інвентарними захисними загородами.

При кладці стін висотою понад 7 м по периметру будівлі влаштовують зовнішні інвентарні захисні козирки у вигляді настилу на кронштейнах, які навішують на стальні гаки, укріплені у кладці в міру її зведення. При влаштуванні козирків додержуються таких вимог: перший ряд козирків встановлюють на висоті не більше як 6 м від землі і залишають його до зведення кладки стін на всю висоту. Другий ряд, виготовлений суцільним або з сітчаних матеріалів з вічками не більше 50*50 мм - на висоті 6-7 м над першим, а потім за ходом кладки переставляють через кожні 6-7 м. Захисні козирки повинні мати ширину не менше 1,5 м і зовнішній кут підйому 20° до горизонту.

Розділ 7. Економічні розрахунки

Для правильного обліку виконаної роботи встановлено технічні норми часу і виробітку , які відповідають рівню сучасної техніки , передової технології і досягнень новаторів виробництва . Норми періодично розробляють і видають спеціальними збірками , які мають назву «Єдині норми і розцінки на будівельні , монтажні і ремонтні роботи» (ЄНіР)

Для виконання роботи з теми : « » використовуємо : ресурсні елементні кошторисні норми (РЕКН) «Кам'яні роботи»

№ 8 ДБМ Д. 22.8.99

Технологічний процес : « » складається :

Для визначення норми виробітку використовуємо формулу :

Н.вир.=Кр. * К зм *Тзм / Нл-год , де

Кр. ˗ кількість робітників ,що виконують роботу ;

К зм ˗ кількість змін ;

Т зм ˗ тривалість однієї зміни ;

Н л - год ˗ трудомісткість виконаної робот

Для даної роботи :

Н л – год . = 8,35

Середній розряд виконаної роботи ˗ 3,6;

Розцінка за 1 годину роботи даного розряду 12,67 ˗ грн.

Склад ланки по організації роботи :

Муляр 3 розряду ˗ 1 чоловік

Муляр 4 розряду ˗ 1 чоловік

Норма виробітку :

Н вир. (2*8*1) /8,35 =1,916 м ᵌ

Заробітна плата за 1 м ᵌ * 8,35*12,67 =105,79 м ᵌ грн.

Заробітна плата за 1 зміну * 1,916*105,79 =207,45 грн.

При розрахунку заробітної плати ми використовуємо усереднену вартість

людино ˗ годин по розряду у будівництві станом на 1.01.2011 року.

Висновок

Виконуючи дипломну роботу, я описав все, що стосується мулярських робіт до даної теми: «Цегляне мурування стін з теплоізолюючим прошарком завтовшки у дві цеглини». В загальних відомостях розповів про загальнобудівельні роботи, дав їм класифікацію. Описав основні види кам’яного мурування.

Перелічив всі інструменти для мурування: інструменти для кладки, контрольно-вимірювальні інструменти та пристосування для кладки. Обрав матеріали для виконання мулярських робіт. Описав розчини для будування, основні властивості розчину, описав кам’яні матеріали для мурування та облицювання.

В основній частині ретельно розписав технологію цегляного мурування стін з теплоізолюючим прошарком завтовшки у дві цеглини. Виконав контроль якості мурування.

Дотримувався правильності організації робочого місця муляра. Зробив економічні розрахунки, підрахував норму виробітки робітника та заробітну плату за 1 зміну. Також дотримувався всіх правил техніки безпеки під час виконання робіт: вимог безпеки перед початком роботи, до робочого місця робітника, справності інструменту, правила роботи на висоті та після закінчення мулярських робіт.

Отже, дипломна робота «Цегляно-бетонне анкерне мурування» спрямована змінити уявлення про зміст традиційних будівельних робіт, і, втілюючи нові технології, сприяти підвищенню якості будівельних робіт і продуктивності праці.

Використана література

1. Кам'яні роботи (інтегрований курс модульного навчання): В 3 ч. / А. О. Мікуліна, С. І. Заславська, Г. П. Матвєєв та ін.; За ред. А. С. Нікуліної. — К: Вікторія, 2001.—Ч. І. —384 с.

3. Неелов В. А. Строительно-монтажные работы. — М.: Стройиздат, 1980.

4. Неелов В. А. Иллюстрированное пособие для подготовки каменщиков. — М.: Стройиздат, 1988.

5. ПоповЛ. Н. Материаловедение дпя каменщиков. — М.:Высш.шк., 1980.

6. Харабет В. В. Технологія будівельно-монтажних робіт. — К.: Вища шк., 1995.

7. Штоль Т. М. Материаловедение для каменщиков, монтажников конструкций. — М.: Высш. шк., 1976.

8. Ягупов Б. А. Строительное дело. — М.: Стройиздат, 1988.

9. Васильчук М. Я, Вінокурова Л. Е. Основи охорони праці. — К.: Просвіта, 199 /. —208 с.

10. Іщенко І.І. Технологія кам’яних і монтажних робіт: Підручник (Пер. з рос. В.В. Клинченко). – К: Вища школа, 1991.-302 с.:іл..

11. http://www.kamenschik.com/

12. http://strojka-sovety.in.ua/

13. http://works.doklad.ru/view/tKO4FPd-U0o.html

14. http://www.udec.ru/dom/kirpichnaya-kladka.php

35