- •Тема 2. Методологічні засади економічного теорії права План вивчення теми
- •2.1. Логічно-тезовий виклад питань для розгляду на лекції
- •2.2. Коментар до питань, які винесені на самостійне опрацювання
- •2.3. Короткі підсумки
- •2.4. Список рекомендованої літератури
- •2.1. Логічно-тезовий виклад питань для розгляду на лекції
- •2.1.1. Класична політична економія про економічні та правові сторони суспільних процесів
- •2.1.2. Інструментарій неокласичної економічної теорії та його застосування в дослідженні права
- •2.1.3. Аналітичний інструментарій «правової економіки» та його використання в досліджені взаємовідносин економіки і права
- •Примітки
- •2.1.4. Інституціональна економічна теорія і економічна теорія права
- •2.2. Коментар до питань, які винесені на самостійне опрацювання
- •2.2.1. Концепція обмеженої раціональності як складова концептуального каркасу економічної теорії права
- •2.2.2. Опортунстична поведінка людини як концептуальна передумова економічної теорії права.
- •2.3.Короткі висновки
- •2.4. Список рекомендованої літератури
2.2. Коментар до питань, які винесені на самостійне опрацювання
2.2.1. Концепція обмеженої раціональності як складова концептуального каркасу економічної теорії права
Під концетальним каркасом розуміють сукупність фундаментальних засновків, передумов, понять, які становлять певну систему, що дозволяє пояснювати широкий клас явищ суспільного життя без надмірного використання гіпотез, чим забезпечується високий ступінь узагальнення. У межах нової інституціональної економічної теорії становленню системності концептуального каркасу (коли базові поняття прямо чи опосередковано доповнюють один одного) сприяло введенню концепції обмеженої раціональності, яку на думку науковців слід покласти до фундаменту концептуального каркасу економічної теорії права [1, c.105].
Концепція раціональної поведінки ( теорія раціонального вибору) лежить в основі економічної теорії права. Вона ґрунтується на відомій класичній моделі людини (А. Сміта), що є стрижнем економічної теорії в цілому. Але зазначена концепція згодом піддалася уточненню – завдяки дослідження Г. Саймона визнано, що людині притаманна обмежена раціональність – це обмеженість можливостей щодо переробки інформації (цит за [2, c. 18]). Отже, поряд із провідним людським прагненням - все осягнути розумом у руслі оцінки можливостей / наслідків поведінки задля максиміцізації ефекту задоволення власних інтересів, люди не можуть однаково це зробити через різн6і інтелектуальні здібності та невизначеність – недостатню (асиметричну) поінформованість та високі витрати щодо збирання повної інформації про варіанти/наслідки альтернатив вибору. Більш того, сучасні економічні психологи (зокрема, нобеліанти Д. Канеман, А. Тверскі) експериментально доводять, що людина часто взагалі поводиться нераціонально, бо керується не прагматично-егоїстичними, а поведінковими евристиками, та не здатна оцінити майбутні доходи в абсолютному вираженні [3, c. 218-223].
Однак, поряд із емпіричними дослідженнями всупереч канону раціонального вибору, у той же час сьогоднішній (проміжний) стан влучно характеризує Т. Улен : «почасти дивитися скептично на теорію раціонального вибору, але не настільки скептично, щоб відмовитися від неї [ 4].
Примітки
1.Воловик О. А. Концептуальний каркас економіки права: запровадження до економіко-правових досліджень / О. А. Воловик // Часопис Академії адвокатури України . – 2013. – №2. – С.101-110.
2. Институциональная экономика : Новая институциональная экономическая теорія : ученик / под. ред.. А. А. Аузана. – 2-е изд. – М.: ИНФРА-М, 2011. – 447 с.
3.Довбенко М. В. Сучасна економічна теорія (Економічна нобелелогія) : навч. посіб. / М. В. Довбенко. – К. : Видавничий центр «Академыя», 2005. – 336 с.
4. Улен Т.С. Теория раціонального выбора в экономическом анализе права [пер. с англ..] / Т. С. Улен // Вестник гражданського права. – 2011. - №3. – Т. 11.
