27.Мирова угода в процесі провадження у справі про банкрутство.

Мирова угода - це домовленість між боржником і кредиторами щодо відстрочки та розстрочки, а також прощення кредиторами боргів боржника, що оформляється як письмова угода сторін. Мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених ст. 31 Закону. Не підлягає прощенню за умовами мирової угоди заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Зміст мирової угоди:

обов'язкові положення: про розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника; про відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини;

факультативні положення: про виконання зобов'язань боржника третіми особами; про обмін вимог кредиторів на акції боржника; про задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.

Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Вона набирає чинності у разі затвердження її господарським судом, про що виноситься відповідна ухвала.

Мирова угода є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. З дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів відповідно до умов мирової угоди.

Мирова угода може бути розірвана за рішенням господарського суду у разі:

невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менше ніж третини вимог кредиторів;

провадження боржником дій, які порушують права та законні інтереси кредиторів.

28.Ліквідаційна процедура в процесі провадження у справі про банкрутство.

Ліквідація — припинення діяльності суб'єкта підприємницької ді­яльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здій­снення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу майна банкрута.

Це завершальна процедура, і вийти з неї можна лише через ми­рову угоду. Процедура ліквідації відкривається у разі:

• коли комітет кредиторів клопоче про уведення такої процедури;

• коли результати санації виявилися незадовільними;

Ф коли суд застосовує спрощені процедури банкрутства;

банкрутства громадян — суб'єктів підприємницької діяльності.

Загальний строк ліквідаційної процедури не може перевищувати 12 місяців. При необхідності суд може продовжити цей термін на 6 місяців.

Етапи ліквідаційної процедури:

• уведення процедури;

• виявлення та оцінка ліквідаційної маси;

• реалізація майна боржника;

• задоволення вимог кредиторів;

• затвердження звіту ліквідатора.

Протягом 5 днів з дня винесення постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом ліквідатор зобов'язаний подати в офіційний друкований орган інформацію про визнання боржника банкрутом. У місячний термін з дня публікації поточні кредитори повинні звернутися до суду із заявою своїх претензій до боржника.

З прийняттям постанови про визнання банкрутом підприємство набуває нового правового статусу - статусу банкрута. Підприємни­цька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного