- •Лекція 1 Вступ. Огляд парадигм та платформ для Web-розробки. Платформа asp.Net. Інструменти та інтегроване середовище розробки Visual Web Developer 2010.
- •1.1 Вступ. Поняття Інтернет. Базові концепції Всесвітньої павутини www. Еволюція Web
- •1.1.1 Поняття Інтернет
- •1.1.2 Базові концепції Всесвітньої павутини www
- •1.1.3 Еволюція Web
- •1.2 Огляд парадигм та платформ для Web-розробки
- •1.2.2 Найбільш поширені мови та технології розробки
- •1.3 Платформа asp.Net
- •1.3.1 Розвиток asp.Net
- •1.3.2 Ключові переваги asp.Net mvc
- •1.4 Інструменти та інтегроване середовище розробки Visual Web Developer 2010
- •1.4.3 Додаткові компоненти
- •1.4.4 Отримання допоміжної інформації від розробників
- •1 Анатомія html-документа
- •2 Текст
- •3 Гіперпосилання
- •4 Форматовані списки
- •5 Таблиці
- •6 Каскадні таблиці стилів
- •Лекція 3 Синтаксичні конструкції мови c#.
- •3.1Зв’язок між c# I .Net. Особливості платформи .Net
- •3.1.1 Загальномовне виконуюче середовище
- •3.1.2 Класи .Net Framework
- •3.1.3 Простори імен .Net
- •3.2Синтаксичні особливості c#
- •3.2.2 Визначені типи даних
- •3.2.3 Керування потоком виконання
- •3.2.4 Перерахування
- •3.2.5 Простори імен
- •3.2.6 Метод Main (). Консольний ввід-вивід. Коментарі.
- •3.3Об’єкти і типи
- •3.3.1 Класи
- •3.3.2 Структури
- •3.4Наслідування
- •3.4.1 Типи наслідування
- •3.4.2 Модифікатори доступу
- •3.4.3 Інтерфейси
- •3.5Узагальнення
- •3.6Операції
- •1 Колекції
- •2 Делегати
- •Лекція №5 Елементи керування на сторінках asp.Net
- •1. Структура web-додатку на основі asp.Net
- •2. Керування станом в asp.Net
- •3. Серверні елементи керування на сторінках asp.Net
- •3.1 Серверні веб-елементи управління
- •4. Сценарії обробки запитів
- •5. Життєвий цикл сторінки asp.Net
6 Каскадні таблиці стилів
6.1 Елементи стилів
На найпростішому рівні стиль – це не що інше, як правило, вказує браузеру, яким чином виводити вміст якогось певного HTML-тега. У кожного тега є ряд асоційованих з ним стильових властивостей, значення яких визначають, як цей тег відтворюється браузером.
6.1.1 Вбудований стиль. Атрибут style
Вбудований стиль – це найпростіший спосіб застосування стилю до тега. В тег необхідно включити атрибут style зі списком властивостей та їх значень. Браузер використовує їх при виведенні вмісту у відповідності з вимогами тега.
Наприклад, наступний стиль пропонує браузеру відображати текст заголовка першого рівня «Синій текст», застосовуючи до нього синій колір і курсив:
<h1 style="color:blue; font-style:italic">Синій текст<h1>
Вбудовані стилі важко підтримувати, оскільки вони надають додаткове навантаження на визначення тегів, ускладнюючи їх сприйняття. Крім того, вони мають лише локальний ефект і тому повинні бути розкидані по всьому документу. Атрибут style варто використовувати тільки в тих випадках, коли відповідного ефекту не можна досягти іншим способом.
6.1.2 Таблиці стилів на рівні документа
Дійсна сила таблиць стилів стає більш очевидною, коли помістити список правил представлення в початок HTML-документа. Таблиці стилів на рівні документа поміщаються в «голові» документа (між тегами <head> та </head>). Вони будуть діяти на всі теги в документі, за винятком тих, що безпосередньо містять атрибут style, який володіє більш високим пріоритетом.
Все, що знаходиться між тегами <style> і </style>, розглядається як частина стильових правил, які повинні бути застосовані до документа.
В наступному прикладі вміст всіх заголовків першого рівня <h1> буде відображатись синім кольором:
<head>
<title>Все синє</title>
<style type="text/css">
/* робимо всі заголовки 1-го рівня синіми і курсивом */
h1 {color:blue; font-style:italic}
</style>
</head>
<body>
<h1>Текст синього кольору.</h1>
...
<h1>І тут теж текст синього кольору.</h1>
Браузеру потрібен спосіб визначення таблиці стилів, що використовується в документі. З цією метою вставляється атрибут type в тег <style>. Всі каскадні таблиці стилів мають тип text/css.
6.1.3 Зовнішні таблиці стилів
Крім того, можна поміщати визначення стилів в окремий документ і імпортувати такі зовнішні таблиці стилів в документи.
Наприклад, припустимо, що було створено файл styles.css, що включає наступне стильове правило:
h1 {color:blue; font-style:italic}
Завантажити зовнішню таблицю стилів можна, застосувавши тег <link> всередині тега <head> в документі:
<head>
<title>Приєднання стилю з допомогою link</title>
<link rel=stylesheet type="text/css" href="styles.css">
</head>
<body>
<h1>Текст синього кольору.</h1>
...
<h1>І тут теж текст синього кольору.</h1>
Посилання на зовнішню таблицю стилів в тегу <link> вимагає вказівки атрибутів href та type. У вищенаведеному прикладі браузеру повідомляється, що документ, назва якого казана в атрибуті href, має тип stylesheet (таблиця стилів), як це зазначено в атрибуті type.
6.2 Синтаксис стилів
Синтаксис стилів, як можна було помітити з попередніх прикладів, дуже прямолінійний.
6.2.1 Основи
Стильове правило складається, щонайменше, з двох основних частин: селектора (так називається елемент розмітки, який підпорядковується цьому правилу), двох фігурних дужок за ним ({}) і прописаного в цих дужках списку пар типувластивість:значення (property:value), елементи якого розділяються крапками з комою:
selector {property1:value1; property2:value1; ...}
Наприклад, колір вмісту всіх заголовків першого рівня в документі визначається наступним чином:
h1 {color:green}
У цьому прикладі h1 – це селектор і в той же час назва елемента «заголовок першого рівня», color – властивість стилю, а green – значення.
Сучасні браузери ігнорують регістр букв у кожному елементі стильового правила.
6.2.2 Множинні селектори
До всіх перерахованих через кому в списку селекторів елементів застосовуються значення властивостей, визначених у стильовому правилі. Наприклад:
h1, h2, h3, h4, h5, h6 {text-align:center}
виконує теж саме, що і:
h1 {text-align:center}
h2 {text-align:center}
h3 {text-align:center}
h4 {text-align:center}
h5 {text-align:center}
h6 {text-align:center}
Обидва стильових визначення пропонують браузеру центрувати вміст заголовків першого-шостого рівнів.
6.3 Стильові класи
Стандарт CSS2 дозволяє визначити кілька різних стилів для одного елемента шляхом зазначення класу для кожного стилю на рівні документа або у зовнішній таблиці стилів. Потім в документі явно вибирається стиль, задаючи атрибут classз потрібним значенням name у відповідному тегу.
6.3.1 Регулярні класи
У технічних документах часто треба використовувати один стиль абзаців при викладі короткого змісту, інший - для формул і третій - для цитат. Для цього варто визначити для кожного з них свій клас стилів:
<style type="text/css">
p.abstract {font-style:italic;
margin-left:0.5cm;
margin-right:0.5cm}
p.equation {font-family:Symbol;
text-align:center}
h1, p.centered {text-align:center;
margin-left:0.5cm;
margin-right:0.5cm}
</style>
Наведений приклад показує, що визначення стильового правила для класу полягає в тому, що в селекторі до імені тега через точку приписано ім'я класу.
Щоб застосувати до вмісту тега певний клас, слід вставити в тег атрибут class, як це робиться в нижченаведеному прикладі (рис. 6.1):
<p class="abstract">
This is the abstract paragraph. See how the margins are indented?
</p>
<h3>The equation paragraph follows</h3>
<p class="equation">
a = b + 1
</p>
<p class="centered">
This paragraph's text should be centered.
</p>
Для кожного абзацу значення атрибута class – це ім'я того стильового класу, який має бути застосований до даного тегу.
Рисунок 6.1 – Використання класів для різного відображення одного тега
6.3.2 Родові класи
Можна також створювати класи, не асоціюючи їх з жодним окремим тегом, і застосовувати за своїм вибором до різноманітних тегів. Наприклад:
.italic {font-style:italic}
Створиться родовий клас по імені italic. Щоб застосувати його, необхідно включити це ім'я як значення атрибуту classв тег. Так, наприклад, конструкції <p class="italic"> і <h1 class="italic">, будуть виводити курсивом абзац або заголовок.
