1.1.2 Базові концепції Всесвітньої павутини www

Розрізняють логічну і фізичну моделі Інтернет. Під логічною, перш за все, розуміють Всесвітню павутину (World Wide Web), а під фізичною - комп'ютери, сервери та засоби передачі даних між ними.

Фізична модель.

Щоб різні комп'ютери мережі могли взаємодіяти, вони повинні використовувати один і той же протокол. Систему протоколів Інтернет називають стеком протоколів TCP / IP.

Стек TCP / IP пояснюється наступними його властивостями:

        Це найбільш завершений стандартний і в той же час популярний стек мережевих протоколів, що має багаторічну історію.

        Майже всі великі мережі передають основну частину свого трафіку за допомогою протоколу TCP / IP.

        Це метод одержання доступу до мережі Інтернет.

        Цей стек є основою для створення intranet-корпоративної мережі, що використовує транспортні послуги Інтернет і гіпертекстову технологію WWW.

        Всі сучасні операційні системи підтримують стек TCP / IP.

        Це стійке масштабоване міжплатформне середовище для клієнт-серверних додатків.

Оскільки стек TCP / IP був розроблений до появи моделі взаємодії відкритих систем ISO / OSI, то відповідність рівнів стеку TCP / IP рівням моделі OSI досить умовна.

Кожен комп'ютер в мережі TCP / IP має адреси трьох рівнів:

       Локальну адресу вузла, яка визначається технологією, за допомогою якої побудована окрема мережа, в яку входить даний вузол. Для вузлів, що входять в локальні мережі – це МАС-адреса мережевого адаптера або порту маршрутизатора, наприклад, 11-А0-17-3D-BC-01.

       IP-адресу, що складається з 4 байт, наприклад, 109.26.17.100. Ця адреса використовується на мережевому рівні. Вона призначається адміністратором під час конфігурування комп'ютерів і маршрутизаторів або автоматично за допомогою протоколу DHCP (Dynamic Host Configuration Protocol).

       Символьне ім'я-ідентифікатор, наприклад, EXAMPLE.COM. Ця адреса призначається адміністратором і складається з кількох частин, наприклад, імені машини, імені організації, імені домену. Така адреса, яка також називається DNS-іменем, використовується на прикладному рівні, наприклад, у протоколах FTP або telnet.

Детальніше про фізичну модель, структуру мереж, стек ТСР/ІР та принципи їх роботи вивчається в курсі дисципліни «Комп’ютерні мережі».

Логічна модель.

Всесвітня павутина (World Wide Web, WWW, Web – Веб) – розподілена система, що надає доступ до пов'язаних між собою документів, розташованих на різних комп'ютерах, підключених до Інтернету.

Всесвітня павутина грунтується на архітектурі клієнт-сервер. І на сервері, і на клієнті повинне бути встановлене додаткове програмне забезпечення - Веб-сервер і Веб-оглядач відповідно. Це програмне забезпечення підтримуєстандартний протокол передачі гіпертекстів (HTTP), а також ряд інших протоколів, зокрема, протокол передачі файлів (FTP). Архітектура клієнт-сервер означає, що взаємодія користувача комп'ютера з Інтернетом відбувається наступним чином:

        користувач вводить адресу (URI або URL) Веб-документа, який він хоче переглянути;

        Веб-оглядач формує відповідний HTTP-запит до Веб-серверу;

        Веб-сервер знаходить в Мережі запитаний документ і передає його оглядачеві в якості відгуку на запит (у кінцевому рахунку, Веб-сервер знаходить відповідний файл на локальному жорсткому диску і відправляє його по мережі запит комп'ютера);

        оглядач інтерпретує отриманий документ і відображає його користувачеві (відображає гіпертекст).

Для ідентифікації ресурсів (часто файлів або їх частин) у Всесвітній павутині використовуються одноманітніідентифікатори ресурсів URI (англ. Uniform Resource Identifier). Для визначення місцезнаходження ресурсів в мережі використовуються одноманітні локатори ресурсів URL (англ. Uniform Resource Locator). Такі URL-локатори поєднують в собі технологію ідентифікації URI і систему доменних імен DNS (англ. Domain Name System) - доменне ім'я (або безпосередньо IP-адреса в числовому записі) входить до складу URL для позначення комп'ютера (точніше - одного з його мережевих інтерфейсів ), який виконує код потрібного веб-сервера.

Всесвітня павутина нерозривно пов'язана з поняттями гіпертексту і гіперпосилання. Велика частина інформації у Веб представляє собою саме гіпертекст. Для полегшення створення, зберігання і відображення гіпертексту у Всесвітній павутині традиційно використовується мова HTML (HyperText Markup Language), мова розмітки гіпертексту. Після HTML-розмітки отриманий гіпертекст поміщається в файл. Після того, як HTML-файл стає доступний веб-серверу, його починають називати "веб-сторінкою". Набір веб-сторінок утворює веб-сайт. У гіпертекст веб-сторінок додаються гіперпосилання. Гіперпосилання допомагають користувачам Всесвітньої павутини легко переміщатися між ресурсами (файлами) незалежно від того, знаходяться ресурси на локальному комп'ютері або на віддаленому сервері. Гіперпосилання в Веб засновані на технології URL.

В цілому можна зробити висновок, що Всесвітня павутина стоїть на  "трьох китах":

        мова гіпертекстової розмітки документів HTML (HyperText Markup Language);

        універсальний спосіб адресації ресурсів у мережі URL (Universal Resource Locator);

        протокол обміну гіпертекстової інформацією HTTP (HyperText Transfer Protocol).

Останнім часом HTML почала дещо здавати свої позиції і поступатися більш сучасним технологіям розмітки: XHTMLі XML. XML (eXtensible Markup Language) позиціонується як фундамент для інших мов розмітки. Для поліпшення візуального сприйняття Веб стала широко застосовуватися технологія CSS, яка дозволяє задавати єдині стилі оформлення для безлічі веб-сторінок.

Популярна концепція розвитку мережі Інтернет – створення семантичної павутини. Семантична павутина – це надбудова над існуючою Мережею, яка покликана зробити розміщену в ній інформацію більш зрозумілою для комп'ютерів.