3. Загальні підходи до класифікацій особистісно орієнтованих технологій

Технологія в загальному розумінні цього слова – наука про майстерність, про те як краще досягти бажаного результату.

Педагогічна технологія – це науково обґрунтована системна модель діяльності вчителя, яка містить опис алгоритму його дій у розв’язанні певної навчально-виховної проблеми.

Особистісно орієнтовані педагогічні технології описують процес спільної діяльності вчителя й учнів, який забезпечує умови для розвитку і саморозвитку особистості з метою досягнення визначеного результату навчання і виховання. Застосування таких технологій у професійній діяльності допоможе вчителеві успішніше розв’язувати педагогічні задачі, зробити навчання й виховання більш прогнозованими й керованими процесами.

Педагогами сформульовано головні вимоги до особистісно орієнтованих технологій:

• навчальний матеріал повинен забезпечувати виявлення змісту суб’єктного досвіду учня, включаючи досвід його попереднього навчання;

• виклад знань у підручнику (вчителем) повинен бути спрямований не тільки на розширення їх обсягу, структурування, інтегрування, узагальнення предметного змісту, а також на постійне перетворення набутого суб’єктного досвіду кожного учня;

• у процесі навчання необхідне постійне узгодження суб’єктного досвіду учнів із науковим змістом здобутих знань;

• активне стимулювання учня до самоцінної освітньої діяльності, зміст і форми якої повинні забезпечити учневі можливість самоосвіти, саморозвитку, самовираження в ході оволодіння знаннями;

• конструювання та організація навчального матеріалу, який дає змогу учневі вибирати його зміст, вид і форму при виконанні завдань, розв’язуванні задач тощо;

• виявлення та оцінка способів навчальної роботи, якими користується учень самостійно, стійко, продуктивно;

• необхідно забезпечувати контроль і оцінку не тільки результату, а й головним чином процесу учіння;

• освітній процес повинен забезпечувати побудову, реалізацію, рефлексію, оцінку учня як суб’єкта своєї діяльності.

Усі висловлені положення спрямовані на реалізацію принципу суб’єктності освіти (учень – суб’єкт пізнання), а також на пошук тих педагогічних технологій, які сприятимуть особистісному розвиткові учня в ході навчально-пізнавальної діяльності, в освітньому процесі, у побудові його життєдіяльності.

Різними педагогами робляться спроби класифікувати сучасні технології. В.Гузєєв виділяє універсальні обмежені та специфічні технології. І.Дичківська – системні, модульні та локальні технології. Г.Ксензова – технології пояснювально-ілюстративного навчання, особистісно орієнтовані технології та технології розвивального навчання. Г.Сазоненко до особистісно орієнтованих технологій відносить технологію повного засвоєння знань (автори: Дж.Керролл, Б.Блум, М.Кларін), технологію різнорівневого навчання (автори: Дж.Керролл, Б.Блум, З.Калмикова), технологію колективного навчання (автори: А.Равін, В.Дяченко) і технологію модульного навчання (автор П.Юцявічене).

Детально і найзручніше характеризує особистісно орієнтовані педагогічні технології класифікує В.С.Кукушин, які можна використати для модернізації традиційної навчально-виховної системи:

1. Педагогічні технології на основі гуманізації і демократизації педагогічних стосунків:

• гуманно-особистісна технологія Ш.О.Амонашвілі;

• викладання літератури як людинознавства Є.І.Ільїна.

1. Педагогічні технології на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів:

• ігрові технології;

• проблемне навчання;

• використання опорних сигналів В.Ф.Шаталова;

• комунікативне навчання Є.І.Пассова.

1. Педагогічні технології на основі ефективності організації й управлінням процесом навчання:

• програмоване навчання;

• диференційоване навчання (Н.П.Гузик);

• індивідуальне навчання (І.Унт);

• перспективно-випереджувальне навчання (С.М.Лисенкова);

• групові форми роботи, колективний спосіб навчання (І.Д.Первін, В.К.Дяченко);

• комп’ютерні (інформаційні) технології.

1. Педагогічні технології на основі методичного вдосконалення і дидактичного реконструювання навчального матеріалу:

• укрупнення дидактичних одиниць (УДЄ) П.М.Єрдінієва;

• технологія «Діалог культур» В.С.Біблера і С.Ю.Курганова;

• технологія «Екологія і діалектика» Л.В.Тарасова;

• технологія реалізації теорії поетапного формування розумових дій М.Б.Воловича.

1. Природовідповідні технології, що використовують методи народної педагогіки, які спираються на природні процеси розвитку дитини:

• навчання за Л.М.Толстим;

• виховання грамотності за А.М.Кушнірем;

• технологія М.Монтессорі.

1. Альтернативні технології:

• вальдорфська педагогіка;

• технологія вільної праці С.Френе;

• технологія ймовірностей освіти А.М.Лобка та інші.

1. Комплексні технології (авторські школи):

• школа самовизначення А.Н.Тубельського;

• школа для всіх Є.А.Ямбурга;

• школа М.П.Щетініна;

• школа-парк М.Балана;

• школа М.М.Гузика;

• школа О.А.Захаренка;

• педагогіка життєтворчості:

• Український колеж ім. В.Сухомлинського;

• «Козацька республіка» та інші.

1. Технології виховного процесу:

• технологія педагогічної підтримки (О.Газман);

• технологія колективного творчого виховання (І.П.Іванов);

• технологія створення ситуації успіху (А.С.Бєлкін);

• технологія розв’язання винахідницьких задач – ТРВЗ (С.Г.Альтшуллер).