Розрахунок амортизаційних відрахувань методом зменшення залишкової вартості

Рік	Залишкова (первісна) вартість об’єкта, грн	Норма амортизації	Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду, грн	Загальна сума нарахованої амортизації, грн
1 (8 міс.)	20 000,00	0,52	6 933,33 (0,52 / 12 × 8)	6 933,33
2	13 066,67	0,52	6 794,67	13 728,00
3	6 272,00	0,52	3 261,44	16 989,44
4	3 010,56	0,52	1 565,49	18 554,93
5	1 445,07	0,52	751,44	19 306,37
6 (4 міс.)	693,63	0,52	120,23 (0,52 / 12 × 4)	19 426,60

При застосуванні даного методу місячна сума амортизації визначається діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12. В даному прикладі місячна сума амортизації складає:

 за перший рік: 6933,33 / 8 = 866,67 грн;

 за другий рік: 6794,67 / 12 = = 566,22 грн і т.д.,

 за останній: 120,23 / 4 = 30,06 грн.

Залишкова вартість об’єкта основних засобів наприкінці п’ятого року експлуатації дорівнює 20000  19426,60=573,40 грн, або 693,63  120,23 = 573,40 грн.

При використанні даного методу можлива ситуація, коли остаточна вартість об’єкта наприкінці запланованого строку експлуатації не буде рівна ліквідаційній вартості. Такі розходження виникають у випадку, якщо об’єкт був введений в експлуатацію у середині звітного періоду. Це не повинно ставити під сумнів правильність проведених розрахунків, оскільки за математичними правилами така різниця виникає завжди. У зв’язку з цим підприємство може прийняти рішення про зміну строку амортизації або доамортизувати залишкову частину вартості, або вважати отриману залишкову вартість об’єкта ліквідаційною вартістю.

Згідно методу прискореного зменшення залишкової вартості річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється відповідно до строку корисного використання об’єкта і подвоюється.

Метод прискореного зменшення залишкової вартості застосовується лише при нарахуванні амортизації до об’єктів основних засобів, що входять до груп 4 (машини та обладнання) та 5 (транспортні засоби).

Норма амортизації у наданому випадку розраховується аналогічно нормі амортизації при застосуванні прямолінійного методу, з тією відмінністю, що в даному методі використовується подвоєна ставка амортизаційних відрахувань.

Для цілей розрахунку річної суми амортизації за цим методом використовують формулу:

_,

де, А_р – річна сума амортизаційних відрахувань, грн.;

В_{п_(з)} – первісна (залишкова балансова) вартість об’єкта обліку, грн;

Н_а – норма амортизаційних відрахувань, %

За умовами першого прикладу нарахування амортизації прискореним методом показано в табл. 6.8.

Таблиця 6.8

Розрахунок амортизаційних відрахувань методом прискореного зменшення залишкової вартості

Рік	Залишкова (первісна) вартість об’єкта, грн	Норма амортизації, %	Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду, грн
1	50 000,00	25,0	12 500,00
2	37 500,00	25,0	9 375,00
3	28 125,00	25,0	7 031,25
4	21 093,75	25,0	5 273,44
5	15 820,31	25,0	3 955,08
6	11 865,23	25,0	2 966,31
7	8 898,93	25,0	2 224,73
8	6 674,19	25,0	4 674,20
	2 000	×	48 000,00

Сума нарахованої амортизації останнього року корисного використання об'єкта повинна визначатись таким чином, щоб його залишкова вартість на кінець останнього року експлуатації дорівнювала його ліквідаційній вартості.

Згідно кумулятивного методу річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта.

Для визначення річної суми амортизаційних відрахувань за цим методом річну норму амортизації відповідного року, яка згідно даного методу визначена у вигляді кумулятивного коефіцієнта, необхідно помножити на різницю між первинною вартістю та ліквідаційною вартістю об’єкта, тобто на вартість, що підлягає амортизації. Річну сума амортизації розраховують за наступною формулою:

,

де, А_р – річна сума амортизаційних відрахувань, грн.;

В_п – первісна вартість об’єкта обліку, грн;

В_л – ліквідаційна вартість об’єкта обліку, грн;

К_к  кумулятивний коефіцієнт.

Кумулятивний коефіцієнт визначається відношенням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта, до суми числа років його корисного використання за формулою:

де, К_к  кумулятивний коефіцієнт;

К_л  кількість років, що залишилися до кінця очікуваного строку використання об’єкта;

С_л  сума чисел років корисного використання об’єкта обліку.

За умовами прикладу 1 сума чисел років корисної експлуатації об’єкта (Сл) складає 36 (1+2+3+4+5+6+7+8). Звідси кумулятивний коефіцієнт дорівнює:

 за 1-й рік експлуатації – 8/36;

 за 2-й рік експлуатації – 7/36;

 за 3-й рік експлуатації – 6/36;

 за 4-й рік експлуатації – 5/36;

 за 5-й рік експлуатації – 4/36;

 за 6-й рік експлуатації – 3/36;

 за 7-й рік експлуатації – 2/36;

 за 8-й рік експлуатації – 1/36.

Якщо в інших випадках строк експлуатації об’єкта достатньо довгий, то сума чисел років визначається за формулою кумулятивного числа:

Нарахування амортизації за кумулятивним методом характеризують дані табл. 6.9.

Таблиця 6.9