Розрахунок амортизаційних відрахувань кумулятивним методом

Рік	Кумулятивний коефіцієнт	Вартість об’єкта, що підлягає амортизації, грн	Сума амортизаційних відрахувань, грн	Накопичена амортизація на кінець року, грн
1	8 / 36 = 0,2222	48 000,00	10 666,67	10 666,67
2	7 / 36 = 0,1944	48 000,00	9 333,33	20 000,00
3	6 / 36 = 0,1667	48 000,00	8 000,00	28 000,00
4	5 / 36 = 0,1389	48 000,00	6 666,67	34 666,67
5	4 / 36 = 0,1111	48 000,00	5 333,33	40 000,00
6	3 / 36 = 0,0833	48 000,00	4 000,00	44 000,00
7	2 / 36 = 0,0556	48 000,00	2 666,67	46 666,67
8	1 / 36 = 0,0278	48 000,00	1 333,33	48 000,00

Місячна норма амортизації, як і в попередніх випадках визначається діленням суми амортизації за повний рік на 12 місяців. Якщо об’єкт експлуатації вводиться в середині року, то для розрахунку амортизації на період що залишився застосовують коригуючий коефіцієнт:

де, n  порядковий номер місяця, в якому здійснено постановку на баланс об’єкта експлуатації.

Застосування методу залишкової вартості, а також кумулятивного методу є найбільш прогресивним з точки зору забезпечення інтересів виробничого процесу. Практична пріоритетність використання цих методів пояснюється тим, що найбільші розміри нарахувань амортизації припадають на перші роки експлуатації об’єктів, коли вони фізично та морально ще нові. Це дає можливість заощадити більшу частину фінансових ресурсів, призначених для ремонту амортизуємих об’єктів на початковому етапі їх експлуатації і використати їх в той момент, коли об’єкт потребує завчасного проведення ремонтно-відновлювальних робіт, або повної заміни.

В таблиці 6.10 наведено узагальнені дані стосовно методів нарахування амортизації об’єктів основних засобів для визначення оподаткованого прибутку.

Таблиця 6.10

Методи нарахування амортизації необоротних активів, що застосовуються для визначення оподаткованого прибутку

Назва методу	Суть методу	Порядок визначення річної норми амортизації	Примітки
Прямолінійний	Річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів		Ар – річна сума амортизаційних відрахувань; Вп – первісна вартість об’єкта; Вл – ліквідаційна вартість об’єкта, що визначається підприємством самостійно; N – очікуваний період корисного використання об’єкта
Зменшення залишкової вартості	Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у %) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість		Ар – річна сума амортизаційних відрахувань; Вл – ліквідаційна вартість об’єкта, що визначається підприємством самостійно; Вп_(з) – первісна (залишкова балансова) вартість об’єкта; N  термін корисного використання об’єкта
Прискореного зменшення залишкової вартості	Річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об'єкта, і подвоюється		Ар – річна сума амортизаційних відрахувань; Вп_(з) – первісна (залишкова балансова) вартість об’єкта; N – очікуваний період корисного використання об’єкта
Кумулятивний	Річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання		Ар – річна сума амортизаційних відрахувань; Вп – первісна вартість об’єкта; Вл – ліквідаційна вартість об’єкта; Кл  кількість років, що залишилися до кінця очікуваного строку використання об’єкта; Сл  сума чисел років корисного використання об’єкта

Для розрахунку амортизації в межах окремої амортизаційної групи підприємство може обирати будь-який із зазначених методів нарахування амортизації. Обраний метод визнається органами ДПС легітимним лише за умови існування наказу про затвердження відповідної облікової політики на підприємстві.

Нарахування амортизації здійснюється щомісячно. В разі зарахування на баланс підприємства необоротного активу в середині місяця, нарахування амортизації на такий актив починається з місяця, наступного за місяцем постановки на баланс.

Амортизаційні відрахування розрахункового кварталу визначаються як сума амортизаційних відрахувань за 3 календарні місяці, обчислених із застосуванням обраного платником податку методу відповідно до кожної амортизаційної групи. Облік та амортизація основних засобів, нематеріальних активів, ведеться за кожним об’єктом, що входить до складу окремої групи.

Амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об’єкта обліку рівня його ліквідаційної вартості. Платник податку зобов’язаний призупинити її нарахування на період виводу об’єкта з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин).

Для нарахування амортизації, в залежності від функціонального призначення та строків фізичного та морального зносів, всі основні засоби, нематеріальні активи, які можуть потенційно обліковуватись на бухгалтерському балансі підприємства, поділено на амортизаційні групи. Для основних засобів у відповідності зі ст. 141.1 Податкового Кодексу визначено 16 груп, а для нематеріальних активів – 6.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку експлуатації (корисного використання) об’єкта, який встановлюється при зарахуванні його на баланс наказом по підприємству. При його визначенні та затвердження наказом по підприємству господарські підприємства зобов’язані враховувати:

– очікуване використання об’єкта з урахуванням його потужності або продуктивності;

– фізичний та моральний знос, що передбачається;

– правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори.

Строк корисного використання об’єкта необоротних активів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання, але він не може бути меншим, ніж зазначено в табл. 6.11, 6.12.

Таблиця 6.11

Класифікація амортизаційних груп основних засобів платника податків за строками їх корисного використання

Найменування групи амортизації ОЗ	Характеристика матеріальних активів	Мінімально допустимі строки корисного використання, років
Група 1	Земельні ділянки	
Група 2	Капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом	15
Група 3	Будівлі	20
	Споруди	15
	Передавальні пристрої	10
Група 4	Машини та обладнання, з них:	5
	електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 2500 гривень	2
Група 5	Транспортні засоби	5
Група 6	Інструменти, прилади, інвентар (меблі)	4
Група 7	Тварини	6
Група 8	Багаторічні насадження	10
Група 9	Інші основні засоби	12
Група 10	Бібліотечні фонди	
Група 11	Малоцінні необоротні матеріальні активи	
Група 12	Тимчасові (нетитульні) споруди	5
Група 13	Природні ресурси	
Група 14	Інвентарна тара	6
Група 15	Предмети прокату	5
Група 16	Довгострокові біологічні активи	7

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів використовуються з урахуванням наступного.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Таблиця 6.12

Класифікація амортизаційних груп нематеріальних активів платника податків за строками їх корисного використання

Найменування групи амортизації НМА	Характеристика матеріальних активів	Мінімально допустимі строки корисного використання, років
Група 1	Права користування природними ресурсами (право користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище)	відповідно до правовстановлюючого документа
Група 2	Права користування майном (право користування земельною ділянкою, крім права постійного користування земельною ділянкою, відповідно до закону, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо)	відповідно до правовстановлюючого документа
Група 3	Права на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті	відповідно до правовстановлюючого документа
Група 4	Права на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, в тому числі ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті	відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 5 років
Група 5	Авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (бази даних), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо) крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті	відповідно до правовстановлюючого документа, але не менш як 2 роки
Група 6	Інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо)	відповідно до правовстановлюючого документа

В тих групах, де строк корисного використання НМА не встановлено а визначається самостійно, платник податку повинен користуватись правилом, згідно якого, строк корисного використання, не може становити менше 2-х та більше 10 років.

Придбані (самостійно виготовлені) основні засоби зараховуються на баланс платника податку за первісною вартістю, до складу якої дозволено включати:

 суми, що сплачуються постачальникам таких активів;

 суми, що сплачуються підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без врахування ПДВ);

 суми ввізного мита;

 витрати на страхування ризиків доставки основних засобів;

 витрати на транспортування, установлення, монтаж, налагодження основних засобів;

 фінансові витрати, включення яких до собівартості кваліфікаційних активів передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;

 інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, придатного до використання.

За умов самостійного виготовлення основних засобів підприємством, що є платником ПДВ, первісна вартість такого об’єкта збільшується на суму всіх виробничих витрат, пов’язаних з їх виготовленням та введенням в експлуатацію (без урахування сплаченого ПДВ).

Балансова вартість основних засобів збільшується також у разі проведення їх ремонтів, модернізації, модифікації, добудови, реконструкції тощо. При цьому необхідно враховувати, що сума таких поліпшень збільшує вартість конкретного об’єкта обліку.

У разі виведення з експлуатації необоротних активів шляхом продажу сума перевищення доходів над балансовою вартістю окремих об’єктів основних засобів та нематеріальних активів включається до доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над доходами від такого продажу включається до складу його витрат.

Ставки податку (ст. 136 ПКУ)

Для оподаткування прибутку підприємств та організацій, в залежності від джерел його походження, а також організаційно-правового статусу платника Податковим Кодексом України встановлені наступні розміри нарахувань на одиницю визначеної бази оподаткування (табл. 6.13).

Таблиця 6.13