2. Характеристика твору

2.1 Структура твору

Твір складається з 2 частин, перша з яких складається з 11 глав, у яких автор критикує хибні, на його думку, політичні принципи Р.Філмера та його учнів, а друга складається з 19 глав та більше був присвячений не запереченню попередньої концепції, а культивуванні уваги на власних судженнях, а саме проблематиці джерел, області дослідження та принципів істинного філософського вчення щодо політики. Також, у творі наявні такі типи зв’язків, як предикативний (зв’язок між поняттями), логічний ієрархічний зв’язок (виражає співвідношення цілого та частини), предметно-категоріальний зв’язок (співвідношення між предметами) та ситуативний зв’язок (між поняттями, які пов’язані простором та часом).

2.2 Стиль викладення

Стиль викладення тексту – науковий, йому притаманні такі риси: метою автора є викладення результатів його наукової діяльності, під час викладу використовуються терміни, складні синтаксичні конструкції, слова вживаються у прямому значенні. Автор використовує цитати та посилання на першоджерела, наприклад,у тексті наявні посилання на праці таких науковців як Ейнсворта та Кантона.

3. Характеристика поглядів у творі

3.1 Категорії наукового знання

У своїй праці автор використовує велику кількість категорій наукового знання (варто зазначити, що деякі з них запозичені в американського вченого Л.Моргана та швейцарського вченого Бахофена). У периодизації розвитку людства автор спирається на Моргана, який вирізняє такі категорії наукового знання: дикість – період привласнення продуктів природи; варварство – період землеробства та скотарства,період опанування методів збільшення виробництва продуктів природи за допомогою людської діяльності; цивілізація – період опанування технологій подальшої обробки продуктів природи, період промисловості. Також Морган виокремлює таку категорію наукового знання як сім’я – активний початок, який ніколи не залишається незмінним, переходить від нижчої форми до вищої по мірі розвитку суспільства.[3] Важливим є поняття роду – групи осіб, крівно пов’язаних між собою. У первісному етапі розвитку суспільства тривалий час існувала така категорія наукового пізнання як груповий шлюб – одночасне співжиття та статеві стосунки багатьох чоловіків та жінок. Тоді ж мала місце така категорія наукового знання як гетеризм – нічим не обмежені статеві відносини чоловіків з жінками, де походження дитини можна визначати тільки по жіночій лінії. Згодом груповий шлюб був витіснений такою категорією як моногамія, яка є першою формою сім’ї, в основі якої лежали не природні, а економічні умови (фактично, перемога приватної власності над загальною). У свою чергу моногамія поділялася на такі поняття як ендогамія (шлюб між представниками однієї соціальної групи) та екзогамія (шлюб між представниками різних соціальних груп).

Поява держави призвела до того, що така категорія наукового знання як суспільна власність (вид власності, який належить групі осіб) була замінена приватною власністю, тобто власністю, яка належить певній людині та охороняється законом та державою. Новою громадською силою, що має загальний вплив, стало таке поняття як гроші – загальний товар, на який люди обмінюють всі інші товари. Енгельс виділяє три форми поневолення, характерних для трьох великих епох цивілізації, це такі категорії наукового знання : рабство (перша форма експлуатації, притаманна античному світу), кріпацтво у середні віки та наймана праця у новий час.

3.2 Категорії політології

Ф.Енгельс також вводить у свій твір «Походження сім’ї, приватної власності та держави» категорії політології - загальні, фундаментальні поняття, які відображають найбільш істотні, закономірні зв'язки й відносини реальної дійсності та пізнання, розкривають різні сторони процесу здійснення влади у суспільстві. З розвитком суспільства поступово з’явилась потреба в установі, яка забезпечує захист приватної власності від традицій родового ладу, увінчує поділ суспільства на класи, дає можновладцям право панувати над незаможним населенням та експлуатувати його, так виникла така категорія політології як держава. Розвиток держави пов’язаний з появою таких органів державної влади як, наприклад, публічна влада – влада, яка підпорядкована державним органам і може бути застосована проти народу. Під час виникнення Афінської держави у зв’язку з злиттям багатьох племен в єдиний народ з’явилася така категорія політології як загальне афінське народне право – право, яке стоїть вище за правові звичаї окремих племен та народів. У римлян, так само як і у греків, існувало таке поняття як військова демократія – організація влади в суспільстві на стадії розкладання первіснообщинного устрою. У контексті твору така категорія політології як держава в усі типові періоди є державою виключно панівного класу і в усіх випадках залишається машиною для придушення пригнобленого класу, що експлуатується.