10. Дискримінація цін у часі та період максимального попиту. Економічні наслідки цінової дискримінації
Цінова дискримінація - це практика встановлення фірмою-монополістом цін за одиницю одного і того ж продукту різним категоріям споживачів.
Умови цінової дискримінації:
- фірма є монополістом або принаймні володіє певною монопольною владою
- фірма має змогу поділяти споживачів на окремі групи
- покупці не мають можливості перепродавати товар
Дискримінація цін у часі передбачає встановлення різних цін у різні періоди часу.
Декілька прикладів дискримінації цін у часі:
- фірма по виробництву електронної техніки спочатку пропонує високотехнологічну апаратуру по високій ціні, споживачам першої групи з кривої попиту. Пізніше, коли більше груп закупають товар, ціна знижується, збут стає орієнтованим на більш широкий загал споживачів з більшим попитом.
- встановлення високої ціни за перші перегляди кінокартини з наступним змінення ціни, коли кінокартина надходить у масовий покат.
- призначення високої ціни за книгу, з твердою палітуркою, з наступним її виданням
Наслідки цінової дискримінації:
- монополія збільшує свої прибутки
- за інших однакових умов монополіст, що займається ціновою дискримінацією буде виробляти більший обсяг продукції порівняно з монополістом, який цього не робить. Монополіст, який цього не займається дискримінацією цін знижує ціну для того щоб продати додаткову продукцію. Більш низька ціна буде використовуватися не тільки при додаткових продажах, а також для всіх попередніх одиниць продукції.
11. Монопольна влада: суть та умови. Показники монопольної влади
Монопольна влада -- це здатність фірми впливати на ціну свого товару, змінюючи продається на ринку кількість цього товару.
Показники монопольної влади здаємо різницю між фірмою на конкурентному і монопольному ринку. Отже способом виміру монопольної влади є величина на яку ціна, при якій максимізується прибуток, перевищує граничні витрати.
Необхідною передумовою монопольної влади є нахилена вниз крива попиту на продукцію фірми.
Для визначення ступенів конкурентності та монопольної влади на ринку використовують низку показників. Найбільш відомими з них е коефіцієнт Лернера (L), індекс Херфіндаля -Хіршмана (ННІ), коефіцієнт ринкової концентрації (CR).
Коефіцієнт Лернера (Lerner Index) дає змогу визначити ступінь конкурентності ринку та монопольної влади на ньому окремого суб'єкта господарювання за формулою
де L - коефіцієнт монопольної влади за Лернером; Р - монопольна ціна; МС - граничні витрати; Е - цінова еластичність попиту.
Коефіцієнт Лернера набуває значення від 0 (на ринку досконалої конкуренції) до 1 (для чистої монополії з нульовими граничними витратами
Індекс Херфіндаля - Хіршмана (Herfindale - Hirsh-man Index - ННІ), розраховується як сума квадратів часток суб'єктів господарювання за формулою
де /*2, Ргг, Рп2 - піднесені до квадрата частки }-го суб'єкта господарювання на ринку; п - кількість суб'єктів господарювання на ринку.
Одиниці виміру індексу Херфіндаля - Хіршмана: у відсотках від 0 до 10 000, у частках від 0 до 1.
Досить наочним показником є коефіцієнт (індекс) ринкової концентрації (market concentration ratio- CRJ.
де Рі - частка уго суб'єкта господарювання на ринку, %; п - кількість суб'єктів господарювання, частки яких взято до розрахунків коефіцієнта ринкової концентрації.
Коефіцієнт ринкової концентрації є сумою певної кількості найбільших часток продажу економічними суб'єктами певного товарного ринку. Він визначається як частка (відсоток) від загального продажу галузі, що припадає на декілька великих підприємств (фірм), які ранжовані відповідно до частки ринку.