Методичні рекомендації до вивчення питань теми

Перед тим, як почати розгляд сутності та особливостей міжнародного права, необхідно зупинитися на міжнародних відносинах у цілому, надати їхнє визначення, розтлумачити широке та вузьке розуміння зазначеної категорії. Міжнародне право займає суттєве місце в існуючій міжнародній системі, адже є її необхідною складовою, поряд із суб’єктами та тими відносинами, що між ними виникають. Необхідно підкреслити особливе значення, яке мають норми міжнародного права у контексті глобалізації, прискорення науково-технічного прогресу та зростання глобальних проблем людства.

Визначення міжнародного публічного права неможливе без виокремлення його необхідних ознак. Варто підкреслити, що воно являє собою окрему нормативну систему, яка має власний предмет регулювання, суб’єктів, джерела, об’єкти, спосіб утворення норм та забезпечення їхньої дії тощо.

На окрему вагу заслуговує питання співвідношення міжнародного та внутрішньодержавного права, адже саме воно було та лишається ключовим у правовій науці. Приступаючи до розгляду цього питання, слід пам’ятати про наявність великої кількості різноманітних теорій та концепцій щодо нього, які переважно зводяться до дуалістичного та моністичного підходів у розумінні зазначеного співвідношення.

Незважаючи на те, що протягом століть вчені різних країн намагалися обґрунтовувати різні точки зору щодо цього питання, у наш час у більшості держав нормативно закріплений примат (верховенство) міжнародного права над внутрішньодержавним. У своєрідний спосіб закріплений він і у статті 9 Конституції України. Основним наслідком визнання примату міжнародного права над внутрішньодержавним є обов’язок імплементації (дотримання, виконання) норм міжнародного права на території держави. Необхідно розуміти, що належна імплементація являє собою не тільки внесення змін у національне законодавство, але й утворення можливості практичного застосування відповідних міжнародно-правових норм до конкретних відносин у державі, що визнала для себе їхню обов’язковість.

Визначившись із співвідношенням міжнародного та внутрішньодержавного права, необхідно зупинитись на розрізненні міжнародного публічного та міжнародного приватного права та визначенні спільних та відмінних рис між цими нормативними комплексами. Вдале здійснення цього завдання потребує, перш за все, розуміння сутності міжнародного приватного права та тієї ролі, яку воно відіграє для врегулювання приватних, головним чином, цивільних відносин, із іноземним елементом. Одним із його важливих завдань є вирішення колізій національних правопорядків, тобто вибір права держави, що повинно застосовуватися для врегулювання певних міжнародних відносин приватного характеру.

Й нарешті, на завершення теми, необхідно зупинитись на системі міжнародного права, яку утворює велика кількість галузей та інститутів.

Тема 2. Історія міжнародного права

Об’єктивні причини розвитку зовнішніх зв’язків між народами. Розвиток міжнародних відносин як передумова виникнення міжнародного права. Теорії щодо моменту виникнення міжнародного права. Дискусійність питання про періодизацію історії міжнародного права.

Загальні риси міжнародного права Давнього світу. Особливості становлення міжнародного права у різних країнах.

Міжнародне право Давньої Греції та Риму. Особливості таких інститутів, як право війни, право міжнародних договорів, посольське право. Загальні риси правового статусу громадян та іноземців. Інститут проксенів як прообраз консульських установ Давній Греції. Зародження права міжнародних організацій на прикладах міждержавних союзів давньогрецьких міст–полісів. Роль давньоримського jus gentium для розвитку міжнародного права. Інститут патронату як прообраз консульських установ у Римській імперії. Морське право Давнього Риму. Категорія „mare nostrum” як визначальна для формування морського права Давнього Риму.

Міжнародне право давніх країн Сходу (Індія, Китай). Особливості, характеристика основних інститутів міжнародного права того періоду. Право війни Давньої Індії як взірець гуманності. Політика „цаньши” як визначальна риса права війни Давнього Китаю.

Загальні риси міжнародного права Середньовіччя. Визначальна роль християнської церкви у формуванні норм міжнародного права. Початок глобалізації міжнародних відносин. Право війни. Війна як легальний засіб вирішення міжнародних спорів. Початок розвитку інституту мирних засобів вирішення міжнародних спорів. Право міжнародних договорів Середньовіччя. Способи забезпечення виконання міжнародних договорів. Загальні риси посольського права. Виникнення консульського права. Особливості правового статусу іноземців. Міжнародне морське право Середньовіччя. Початок формування підходів до розмежування морських просторів: територіальні море, відкрите море. „Mare Liberum” Гуго Гроція як основа формування сучасного режиму відкритого моря. Особливості статусу держави як суб’єкта міжнародного права. Формування поняття „суверенітет” як необхідної риси держави.

Міжнародне право Київської Русі, його визначальні характеристики. Стосунки Київської Русі із прилеглими державами.

Міжнародне право у період переходу від феодальних до буржуазних суспільних відносин. Конгреси суверенів Європи як нова форма співпраці держав. Визначальна роль Вестфальського мирного договору 1648 р. для розвитку міжнародного права.

Загальні риси класичного міжнародного права. Дискусійність питання щодо періодизації класичного міжнародного права.

Особливості міжнародного права у період з 1648 до 1815 рр. (між підписанням Вестфальського мирного договору та проведенням Віденського конгресу). Роль Великої французької буржуазної революції для зміни європейського правопорядку. Французька Декларація прав людини та громадянина 1789 р. як основа формування міжнародного гуманітарного права. Французька Декларація міжнародного права 1795 р.

Особливості міжнародного права у період з 1815 до 1919 рр. (між проведенням Віденського конгресу та створенням Версальсько–Вашингтонської системи). Міжнародні конгреси як провідна форма міжнародних відносин ХІХ ст. Віденський конгрес 1814–1815 рр., Паризький конгрес 1856 р., Берлінський конгрес 1878 р. Гаазькі конференції миру 1899 та 1906–1907 рр. Особлива роль гаазьких конвенцій для гуманізації воєнних дій та підвищення ролі мирних засобів вирішення міжнародних спорів.

Створення перших міжнародних організацій як форми міжнародного співробітництва. Визначення правового статусу різноманітних просторів земної поверхні: міжнародні ріки, міжнародні канали, міжнародні протоки.

Перша світова війна як результат кризи міжнародних відносин. Перегрупування воєнно–політичних сил у світі як наслідок війни. Особливості міжнародного права у період з 1919 до 1945 рр. (між створенням Версальсько–Вашингтонської системи та створенням ООН). Версальсько–Вашингтонська система. Створення та діяльність Ліги Націй. Кодифікація міжнародного права у її актах. Пакт Бріана–Келлога 1928 р. – перша спроба відмови від війни як засобу вирішення міжнародних спорів. Ідеологізація міжнародних відносин. Неспроможність Ліги Націй у справі збереження миру та міжнародної безпеки наприкінці 20–х – 30–х рр. ХХ ст. Друга світова війна та її наслідки для міжнародного співтовариства.

Сучасне міжнародне право. Створення ООН. Статут ООН 1945 р. як основа сучасного міжнародного правопорядку. Загальні риси сучасного міжнародного права, його антивійськова, антиколоніальна спрямованість, гуманітарний характер. Основні напрямки розвитку міжнародного права як системи міжнародно–правових норм у ХХ ст. Пріоритетна роль міжнародного договору як джерела міжнародного права. Кодифікація норм міжнародного права. Міжнародні організації як основна постійна форма міжнародного співробітництва. Деідеологізація та універсалізація міжнародних відносин та міжнародного права. Глобалізаційні проблеми сучасності. Напрямки розвитку міжнародного права у ХХІ ст.

Питання:

1. Дайте періодизацію історії міжнародного права.

2. Охарактеризуйте міжнародне право Древньої Греції і Древнього Риму.

3. Назвіть інститути міжнародного права, що діяли в середні віки

4. У чому полягає значення Вестфальского світу 1648 року для розвитку міжнародного права?

5. У чому полягають особливості міжнародного права ХIХ століття?

6. У чому полягає відмінність класичного міжнародного права і сучасного міжнародного права?

Література:

1. Баскин 10. А., Фельдман Д. И. История международного права. М., 1990.

2. Буткевич В. Г. Міжнародне право: Основи теорії: підручник для студентів вищ. навч. закладів / В. Г. Буткевич, В. В. Мицик, О. В. Задорожній; за ред. В. Г. Буткевича. – К. : Либідь, 2002. – 605 с.

3. Гердеген М. Міжнародне право / Гердеген М. – Перек. з нім. 9-го вид., перероб. і доп. – К. : К.І.С., 2011. – 516 с.