- •1. Пояснювальна записка
- •2. Структура навчальної дисципліни
- •3. Програма навчальної дисципліни та методичні рекомендації
- •Змістовий модуль і.
- •Теоретичні засади міжнародного права
- •Тема 1. Поняття і сутність міжнародного права
- •Методичні рекомендації до вивчення питань теми
- •Тема 2. Історія міжнародного права
- •Семінарське заняття (1 год.)
- •Тема 3. Норми та джерела міжнародного права
- •Методичні рекомендації до вивчення питань теми
- •Тема 4. Принципи сучасного міжнародного права
- •Семінарське заняття (1 год.)
- •Методичні рекомендації до вивчення питань теми
- •Тема 5. Суб’єкти міжнародного права
- •Семінарське заняття (1 год.)
- •Методичні рекомендації до вивчення питань теми
- •Тема 6. Визнання та правонаступництво у міжнародному праві
- •Семінарське заняття (1 год.)
- •Методичні рекомендації до вивчення питань теми
- •Тема 7. Відповідальність у міжнародному праві
- •Тема 8. Міжнародні спори та їх врегулювання
- •Змістовий модуль іі. Характеристика окремих галузей міжнародного права Тема 9. Право міжнародних договорів
- •Семінарське заняття (2 год.)
- •Методичні рекомендації до вивчення питань теми
- •Тема 10. Право міжнародних організацій і конференцій
- •Семінарське заняття (1 год.)
- •Методичні рекомендації до вивчення питань теми
- •Тема 11. Організація Об’єднаних Націй
- •Семінарське заняття (1 год.)
- •Методичні рекомендації до вивчення питань теми
- •Тема 12. Територія та інші простори в міжнародному праві
- •Семінарське заняття (2 год.)
- •Методичні рекомендації до вивчення питань теми
- •Тема 13. Міжнародно-правова регламентація положення населення
- •Семінарське заняття (1 год.)
- •Методичні рекомендації до вивчення питань теми
- •Тема 14. Права людини і міжнародне право
- •Семінарське заняття (1 год.)
- •Методичні рекомендації до вивчення питань теми
- •Тема 15. Право зовнішніх зносин
- •Методичні рекомендації до вивчення питань теми
- •4. Індивідуальні завдання
- •5. Питання до підсумкового контролю знань
- •6. Система контролю знань
- •Розподіл балів, які отримують студенти
- •Поточне тестування та самостійна робота
- •Модульний контроль
- •7. Рекомендована література
- •8. Інформаційні ресурси
Методичні рекомендації до вивчення питань теми
За останні роки наука зазнала значної зміни поглядів щодо суб’єктів міжнародного права, коло яких суттєво поширилося. Це особливо вражає, враховуючи те, що деякий час єдиним суб’єктом міжнародно-правових відносин визнавалася держава. Приступаючи до вивчення теми, студенти мають усвідомити, що визнання тієї чи іншої особи суб’єктом міжнародного права безпосередньо залежить від розуміння того, хто саме може виступати у цій якості та якими мають бути невід’ємні ознаки такого суб’єкта. У процесі підготовки до семінарського заняття студенти повинні визначитись із тими ознаками, які вони вважають необхідними та достатніми для визнання певної особи суб’єктом міжнародного права.
Вище зазначене безпосередньо впливає на об’єм та зміст міжнародної правосуб’єктності різних суб’єктів. Наразі правосуб’єктністю різного об’єму наділяються у міжнародному праві держави, міжнародні міжурядові організації, нації та народи, що виборюють незалежність, державоподібні утворення, індивіди, міжнародні неурядові організації, транснаціональні корпорації, релігійні об’єднання, суб’єкти федерації та ін.
Серед зазначених суб’єктів однозначно визнаними у теорії та практиці міжнародних відносин є держави та міжнародні міжурядові організації, причому саме держави були й залишаються основними суб’єктами міжнародного права, адже правосуб’єктність міжнародних міжурядових організацій є вторинною. Необхідно визначитись із ознаками держав та міжнародних міжурядових організацій.
Проблемним залишається питання міжнародної правосуб’єктності суб’єктів федерації. У процесі відповіді на нього, необхідно проаналізувати чи можуть зазначені суб’єкти бути повністю самостійними у прийнятті та реалізації певних рішень, що стосуються їхніх міжнародних зносин.
Розглядаючи питання щодо правосуб’єктності міжнародних міжурядових організацій, слід порівняти їхній статус із статусом міжнародних неурядових організацій та відповісти на питання, чому саме міжурядові організації є повноцінним суб’єктом міжнародного права. У цьому ж контексті корисно визначитись із питанням правосуб’єктності ТНК.
Нації та народи, що виборюють незалежність, часто визнаються тимчасовими суб’єктами міжнародного права. У процесі підготовки необхідно вміти відповісти на питання, чому суб’єктами міжнародного права визнаються саме ця група націй та народів, а не нації та народи взагалі. Студенти мають розуміти зміст поняття «право на самовизначення» та визначитись із тим, чи завжди його реалізація повинна призводити до утворення незалежної держави.
Державоподібні утворення (чи квазідержави) є спірними суб’єктами міжнародного права, адже не всі вчені визнають їхнє існування. Вивчаючи позиції прибічників їхнього виокремлення, необхідно провести порівняльний аналіз їхніх ознак та ознак держави та виявити у чому вони є подібними до останніх та яких ознак не вистачає державноподібним утворенням для того, щоб вважатися державами.
Підготовка до заняття по темі «Суб’єкти міжнародного права» не може бути повною без розгляду питання щодо міжнародної правосуб’єктності індивідів. Погляди щодо неї варіюються від абсолютного невизнання її наявності до визнання індивідів повноцінними суб’єктами міжнародного права. Корисно сформувати власну позицію щодо цього питання, обґрунтувавши її належними прикладами.
