Порушення обміну цероїду

Цероїдом називають ліпопігмент мезенхімальних клітин, головним чином макрофагів. Він утворюється в макрофагах шляхом гетерофагії при ре­зорбції ліпідів. Утворення гетерофагічних вакуоль (ліпофагосом) відбувається шляхом ендоцитозу. Ліпофагосоми трансформуються у вто­ринні лізосоми (ліпофаголізосоми). У них ліпіди частково перетравлюються лізосомними ферментами і залишаються всередині. Це так звані третинні фаголізоми або телолізосоми, що містять речовину під назвою цероїд.

В умовах патології утворення цероїду най­частіше відзначається при некрозі тканин, особливо в ділянках крововиливів.

Порушення обміну ліпохромів

Ліпохроми в основному представлені ліпідами, в яких присутні каротиноїди, що є джерелом утворення вітаміну А. Ліпохроми надають жовтого забарвлення жировій клітковині, корі наднирників, жовтому тілу яєчників.

В умовах патології відзначають зайве накопичування ліпохромів. Наприклад, при цукровому діабеті, пігмент накопичується не тільки в жировій клітковині, але і в шкірі, кістках, що пов'язано з різким порушенням ліпідно-вітамінного обміну. При різкому вис­наженні (кахексії) відбувається конденсація ліпохромів у жировій клітковині, яка стає охряно-жовтою.

Порушення обміну нуклеопротеїдів

Нуклеопротеїди утворені з білка та нук­леїнових кислот — дезоксирибонуклеїнової (ДНК) і рибонуклеїнової (РНК). Нуклеопротеїди надходять до організму з їжею.

Кінцеві продукти обміну нуклеїнових кислот, зокрема пуринового обміну - сечова кислота і її солі, що виводяться нирками.

Порушення обміну нуклеопротеїдів вира­жається у зайвому утворенні сечової кисло­ти, розвитку гіперурикемії і випаданні її со­лей в тканинах. Це спостерігається при подагрі, сечокам'яній хворобі та сечокислому інфаркті.

Подагра (від грец. podos — нога і agra — капкан) - це захворювання, при якому періо­дично в суглобах випадають солі сечокисло­го натрію, що супроводжується больовим приступом. Розрізняють первинну і вторин­ну подагру.

Первинна подагра зумовлена природже­ними порушеннями пуринового обміну. Про це свідчить її сімейний характер і поєднан­ня подагри з іншими порушеннями обміну речовин (ожиріння, діабет, жовчнокам'яна хвороба). Важливу роль у розвитку захво­рювання має особливе харчування: вживан­ня великої кількості тваринних білків, сухих вин, шампанського, пива, нерухомий спосіб життя. Солі звичайно випадають в синовії та хрящах дрібних суглобів, в сухожиллях і суглобових сумках, в хрящі вушних раковин. Тканини навколо відкладення солі некротизуються. Перифокально розвивається запаль­на гранульоматозна реакція зі скупченням гігантських клітин. По мірі збільшення від­кладень солі та розростання навколо них сполучної тканини утворюються подагричні шишки (tophia urici), суглоби деформують­ся. У нирках відзначається накопичування сечової кислоти і солей сечокислого натрію в канальцях з обтурацією їхнього просвіту, розвиток вторинних запальних і атрофічних змін (подагричні нирки).

Сечокам'яна хвороба, як і подагра, пов'язана з порушеннями пуринового обміну, тобто бути проявом так званого сечокислого діатезу. В нирках при цьому утворюються урати.

Сечокислий інфаркт зустрічається у но­вонароджених, які прожили не менше двох діб, і проявляється випаданням в канальцях та збірних трубках нирок аморфних мас сечо­кислого натрію і амонію. Макроскопічно маси у вигляді жовто-червоних смуг, які сходять­ся біля сосочків мозкового шару нирки. Ви­никнення сечокислого інфаркту пов'язане з інтенсивним обміном у перші дні життя но­вонародженого і відображає адаптацію нирок до нових умов існування.

16