Правове регулювання грошового обігу та розрахунків, Фінансові послуги.
Гроші — особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів. Гроші виконують функції мірила вартості та засобу обігу. Крім того, вони є засобами нагромадження та платежу. З утворенням світового ринку деякі національні гроші виконують функції світових.
З найдавніших часів грішми були різні товари: хутра звірів, металеві сокири, мушлі каурі тощо. Однак завдяки своїм фізичним властивостям найбільш вживаним загальним еквівалентом вартості дуже швидко стають благородні метали: золото та срібло. Згодом вони набирають форми монет.
Гроші виконують ряд важливих функцій:
- Функція нагромадження – це функція, що пов'язана із здатністю грошей бути засобом збереження вартості, представником абстрактної форми багатства.
- Функція міри вартості - гроші забезпечують вираження і вимірювання вартості товарів, надаючи їй форму ціни.
- Функція засобу обігу – це функція, в якій гроші є посередником в обміні товарів і забезпечують їх обіг.
Після відновлення державної незалежності України 1991 р. взято курс на запровадження в обіг власної грошової одиниці — гривні, яку було введено у вересні 1996.
Гривня, що є грошовою одиницею України відповідно до ст. 99 Конституції України, виступає єдиним законним платіжним засобом в Україні, який приймається усіма юридичними та фізичними особами без будь-яких обмежень на території країни для проведення грошових трансфертів та здійснення розрахунків у готівковому та безготівковому вигляді.
Стаття 92 Конституції України закріплює, що засади створення і функціонування грошового ринку, статус національної валюти, а також іноземних валют на території України встановлюються виключно законами України. За ст. 99 забезпечення стабільності гривні - основна функція Національного банку України.
Чинне законодавство визначає такі основні економічні засоби та методи грошово-кредитної політики, що спрямовані на регулювання обсягу грошової маси через: 1) визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для комерційних банків та фінансових установ; 2) процентну політику; 3) рефінансування комерційних банків; 4) управління золотовалютними резервами; 5) операції з цінними паперами на відкритому ринку; 6) регулювання імпорту та експорту капіталу (ст. 25 Закону України «Про Національний банк України»).
Платіжна система - набір платіжних інструментів, банківських процедур і, як правило, міжбанківських систем переказування коштів, поєднання яких, разом з інституційними та організаційними правилами та процедурами, що регламентують використання цих інструментів та механізмів, забезпечує грошовий обіг. Основна мета платіжної системи - забезпечення розвитку виробництва товарів і послуг. Метою грошово-кредитної політики є досягнення макроекономічної стабілізації, додержання нормативне передбачених темпів інфляції, забезпечення стабільності курсу національної валюти, досягнення рівноважного платіжного балансу, створення умов для позитивних зрушень, подолання кризових явищ в економіці. У країнах з перехідною економікою грошово-кредитна політика повинна мати єдину мету - забезпечення повної конвертованості національної валюти та підтримання її фіксованого обмінного курсу проти однієї з основних світових валют - долара США або євро.
Готівковий обіг - це обіг законних платіжних засобів (банкнот та розмінної монети), які обслуговують потреби економіки країни.
Література:
Безрутченко С., Кузьменко О. Характеристика публічного інтересу у міжбюджетних правовідносинах / С.Безрутченко, О.Кузьменко // Підприємництво, господарство і право. – 2011. - № 12. – С. 145-148
Трубін І. Правове регулювання системи електронних грошей в Україні / І.Трубін // Підприємництво, господарство і право. – 2011. - №12. – С. 157-160
Беляева О.А. Регулирование чекового обращения // Государство и право. – 2002. – №4. – С. 73-79.
Єфімов О. Аваль та його правова природа // Право України. – 1998. – №6. – С. 14-18.
Іванчук А. Правова природа акредитиву // Проблеми фінансового права. Випуск ІІ. – Чернівці: Рута, 1996. – С. 260-267.
Мігус І. Історія виникнення та становлення векселя в Україні // Економіка. Фінанси. Право. – 2000. – №6. – С. 11-14.
Подцерковний О., Рябко Л. Правова природа банківського рахунку // Право України. – 1999. – 7. – с. 46-49.
Нормативно-правові акти:
Конституція України від 28.06.1996 // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 // // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2456-17
Про Державний бюджет України на 2014 рік : Закон України від 16.01.2014 № 719-VII// Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2014. – № 9 – ст.93// Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/719-18
Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 21.05.1997 зі змінами // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80
Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг : Закон України від 12.07.2001 зі змінами // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2664-14
Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні : Постанова Правління НБУ від 15.12.2004, № 637 // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0040-05
Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах: Постанова Правління НБУ від 12.11.2003 // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1172-03