Розділ 2. Формування пісенної творчості у дітей дошкільного віку

2.1 Музичний образ в пісенній творчості

Відомо, що музичний образ виражається комплексом усіх музичних засобів. Музичний образ у його складному естетичному розумінні діти не можуть створити - у них нема належного рівня узагальнення спостережень, у них ще дуже обмежені засоби вираження і зображення. Якщо навіть припустити, що твори, написані композиторами для дітей, передають явища життя в доступній формі, то за цим стоять і великі узагальнення, і майстерність у володінні яскравими виражальними засобами. І все-таки початкова пісенна творчість дітей завжди образна за своєю природою. Вона знаходить смій вияв у найпростіших музичних темах. Не всі інтонаційні звороти відповідають мотивам, а лише ті з них, які набувають особливого виражально-тематичного значення. Зустрічаються і менш індивідуалізовані й типові інтонаційні звороти. Вони набувають нейтральнішого характеру щодо теми і мають менше значення в художньому змісті. Проте нерідко без них мелодія не "оживає".

Музичний образ у мелодіях нескладних пісень виражений музичною темою у вигляді різноманітних інтонаційних зворотів. Це положення у свою чергу підводить нас до першої робочої гіпотези про побудову дитячої пісенної творчості: зародки її проявів слід шукати у цих першоджерелах музичної теми - у мотивах, інтонаційних зворотах, які мають тематично-виражальне значення. Далі, на основі вже цієї гіпотези можна приблизно визначити такі творчі завдання, які відповідали б формуванню дитячої пісенної творчості в її виражальних та зображальних началах [7, 45].

Передбачуваний результат у вигляді продукції дитячої пісенної творчості повинен складатися з невеликих інтонаційних зворотів, мотивів і найпростішої мелодії, що утворюється з них.

Виражальні функції дитячої пісенної творчості можуть бути представлені у таких формах:

. Інтонаційні звороти, мотиви, мелодії, які наслідують реальне звучання оточення, в першу чергу інтонації чуттєво-виразної мови людини (відповіді-запитання, пісенні розмови, наслідування співу зозулі, нявкання та ін.).

. Інтонаційні звороти, мотиви мелодії, які супроводжують звичайні ігрові, танцювальні рухи дитини (підспівування під час ходи, танцю, колихання ляльки тощо). Усі ці інтонації виражають різні емоції (жаль, торжество, радість, подив та ін.).

Виражальна сторона пісенної творчості дітей, що відображає їхні думки, почуття і породжена навколишнім життям, спостерігається і н спонтанній співацькій діяльності, хоч і в дуже нечітких, невиразних, розрізнених проявах. Співочі інтонації, що передають різноманітний зміст, с - природними й невимушеними реакціями дітей па оточення. Інтонації постійно збагачуються під впливом сприйняття художніх творів, особливо пісень, створених композиторами.

Усе це дозволяє припустити, що таким є бажаний і продуктивний шлях формування виражальної функції дитячої пісенної творчості. Але виражальний зміст дитячих пісень повинен бути "зображальний" (за термінологією Ю. Кремльова), тобто він повинен втілитися у відповідні конкретні інтонаційні звороти, мотиви з властивою їм мелодичною лінією, ритмом, ладогармонічною структурою. Отже, треба визначити і виражальну функцію дитячої пісенної творчості. Оскільки вона спрямована на вираження почуттів і думок музичними особами, то точніше її можна назвати зображально-виражальною функцією [7, 48].

Зображально-виражальна функція дитячої пісенної творчості може бути втілена в музичному матеріалі у таких напрямках:

. Загальна лінія мелодичного руху (обмежений діапазон мелодії, неяскрава кульмінація, неширокі інтервальні ходи, поступеневий рух).

. Початки ладової організації: спів у заданій тональності (за заданим звуком, за тональною настройкою фортепіанного вступу), тяжіння до тоніки при завершенні мелодії, сполучення стійких і нестійких звуків, домінування перших, найпростіші народні звукоряди, лади (секундові, терцеві, квартові) мажорні (переважно) і мінорні.

. Метроритмічні співвідношення: метрична чіткість мелодії, поєднання наголошених і ненаголошених звуків, переважно дводольні рої міри, виразність ритмічного рисунка, закінченість мелодії в ритмічному відношенні.

. Найпростіше нюансування пісень: знаходження потрібного чемну й динаміки в імпровізації пісень певного змісту, збереження темпу під час виконання створеної пісні, свідома зміна темпу й динаміки залежно від літературного тексту пісні й мелодії.

. Первинна структура пісні: поява цезур, побудова коротких музичних фраз, речень, наскрізний рух мелодії або квадратність структури, своєчасна реакція на фортепіанний вступ і закінчення.

Значення зображально-виражальної функції в дитячій пісенній творчості дуже велике. Без оволодіння її найпростішими засобами неможливе успішне формування пісенної творчості. Але таке засвоєння може відбуватися тільки в процесі творчої діяльності. Дитина, керуючись поставленим перед нею творчим завданням, оперує звуками, наспіву мелодію, видозмінює її і шукає способи зображення в ній тих почуттів і думок, які вона хотіла передати. Така діяльність складається в умовах уже набутого музичного досвіду на заняттях. Якщо, наприклад, у процесі занять дитину не вчили найпростіших нюансів, то вона не зуміє скористатися такими засобами, як зміна динаміки й темпу, хоча несвідомо і прагнутиме проспівати, наприклад, колискову неголосно, в повільному темпі.

Музичне виховання дошкільнят буде успішнішим, якщо батьки знають дитячі пісні, можуть виконати їх та розучити з дітьми. Такі українські народні пісні, як: "Ой єсть в лісі калина", "Женчичок-бренчичок", "Грицю, Грицю, до роботи" цікаві, доступні і можуть бути інсценовані.

Як правило, старший показує, а дитина повторює рухи. Але методом наслідування обмежуватися не варто. Набувши досвіду в подібних заняттях, дитина зможе обрати переконливіший варіант рухів (елементів танцю) з кількох запропонованих їй, а згодом знайти власний вдалий варіант інсценування [12, 6].

Імпровізація музично-ритмічних рухів сприяє розвиткові почуття ритму, емоційності, творчих здібностей школярів, вихованню інтересу до фольклору. Крім того, перевтілюючись у певні образи і діючи певною мірою самостійно, нерішучі діти поступово стають більш сміливими, упевненими в собі. Інсценування ефективніше, якщо участь беруть кілька дітей. З інсценованою піснею діти можуть виступити на концерті у школі, на сімейних святах, і це принесе їм і присутнім велике задоволення.

Після денних пригод приємно почути неквапливу, наспівну музику. Не завжди діти відразу ж засинають, іноді вони просять когось із дорослих розповісти їм казочку. А як добре, коли після казки дитина чує ласкавий голос мами, котра співає їй колискову пісеньку. Ніжна мелодія, яка передає образ пухнастого котика, що м'яко ступає по кімнаті й тихо муркоче, створює спокійний, утихомирений настрій. Знайте, милі мами: ваш голос незамінний для дитини.

Колискові пісні може наспівувати і дитина, заколисуючи молодшого братика чи сестричку.

Творчі здібності розвиваються не тільки в ритмічних і танцювальних рухах, а й у різних видах музичної діяльності. Дуже корисні співацькі імпровізації. Спостерігаючи за дітьми, можна помітити, що деякі з них, особливо дівчатка, під час ігор часто наспівують: коли заколисують ляльку, грають в "артистів” і т.д. Ці наспіви і є своєрідними імпровізаціями.

Проте створити пісеньку буває нелегко. У цьому допоможуть ігрові ситуації, в яких діти імітують знайомі звуки, як-от дзвоники (дінь-ділінь), голоси птахів (ку-ку-ріку, кудах-тах-тах) тощо.

Одним з доступних і цікавих видів співацької імпровізації є музичні діалоги. Наприклад, мама проспівує: "Як тебе звуть?" Дівчинка відповідає (співає): "Марина".

Традиційними можуть стати не тільки сімейне домашнє музикування, а й відвідування концертів і дитячих спектаклів. В урочистій обстановці театру чи концертного залу дитина відчуватиме піднесеність, святковість. Яскраві враження, набуті в дитинстві, зберігаються надовго, а спільні інтереси сприятимуть зміцненню дружніх стосунків у сім'ї [7, 51].

Діти сприйнятливі до музичних звуків, емоційно реагують на них, навіть якщо ця реакція іноді й непомітна. І якщо діти з допомогою вчителів і батьків полюблять музику, їхнє життя стане більш змістовним і цікавим.

Отже, основне завдання - формування в дітей способів самостійного застосування виражально-зображальних засобів для вираження своїх почуттів у пісенній творчості. Можна припустити, що постійна зміна ситуацій і умов виконання завдань, які вимагають від дітей самостійних пошуків, розбудить їхню творчу уяву, надасть їхнім діям перетворюючого характеру.