Заняття № 1 мікромодуля м - 2/15.

1. Підготовча частина – 15 хв.

1. Організаційна частина

   1. Прийняти відповідь командира навчальної групи та привітати курсантів.

   2. Перевірити присутність курсантів, їх зовнішній вигляд та зробити необхідні записи в журналі.

   3. Перевірити готовність аудиторії та матеріального забезпечення, щодо проведення заняття.

2. Вступна частина.

1.2.1. Опитування курсантів з навчальних питань заняття мікромодулю М-3/14:

1.2.1.1. Підстави для перевірки документів у громадян.

1.2.1.2. Порядок перевірки особистих документів у громадян і заходи особистої безпеки при цьому.

1.2.1.3. Порядок перевірки особистих та інших документів водія транспортного засобу.

1.2.2. Ознайомити курсантів ї темою, дидактичною метою, змістом та літературою заняття № 1.

1.2.3. Ознайомити курсантів з навчальними питаннями заняття № 1.

Навчальні питання заняття № 1:

1. Методика словесного портрету, поняття суб'єктивного та об'єктивного портретів.

2. Правила опису зовнішніх ознак людини.

3. Класифікація ознак зовнішності людини.

2. Основна частина - 60 хв.

Актуалізація знань курсантів з навчальних питань заняття № 1.

1. Методика словесного портрету, поняття суб'єктивного та об'єктивного портретів.

В процесі здійснення різних слідчо-оперативних заходів, по розшуку злочинця, важливу роль грає зовнішність людини, яка є невід’ємним елементом його особи.

Розробка ряду теоретичних положень про зовнішні риси надала можливість виділити їх в окрему галузь криміналістики - габiтоскопiю (габiтоскопiя - це окрема галузь криміналістики про зовнішній облік людини).

В історичному минулому опис зовнішності людини мав тільки поверхнiй характер, однак вже тоді пiдозрюємого намагалися описувати по яскравим елементам зовнішності, які легко запам'ятовувались i виявлялися. Як правило, пошук людини, яка знов вчинила злочин, відбувався по каліченню (тавруванню). В різних країнах калічили злодіїв неоднаково. У древньому Вавилоні по законам царя Хаммурапi у сина, який вдарив батька, вирізали язика, у древньому Єгіптi за скоєння крадіжки відрізали руку. В Росії теж руку відрізали за крадіжку коня у військової людини. Це було кримінальною реєстрацією з метою послідуючого впізнавання рецидивіста. У XIV - XVIII століттях калічення замінили тавруванням. Так, у 1637 році по царській грамоті на обличчі (на щоці) ставили тавро "ВОР". Пізніше указом Петра I у 1691 році ввели таврування у вигляді літери "В". Таке таврування було до ліквідації кріпосного права у Росії.

У послідуючі роки такі дії визначали неприпустимими, однак потім виникли проблеми при розшуку злодіїв i до опису зовнішності стали підходити уважніше, використовуючи наукові методи.

Початок методу впізнання надав французький вчений-кримiналiст Альфонс Бертiльон. Його метод постійно доповнювався i широко використувався в розшуковій роботі при проведенні слідчими портретного ото­тожнення особи, чи з іншою метою, використуючи його до теперішнього часу.

Що ж треба розуміти під зовнішніми ознаками людини - це опис рис обличчя, особливостей статури людини, ознак одежі, взуття та супутніх предметів, які постійно використовуються людиною в процесі життя.

Використовуючи комплекс зовнішніх ознак, зроблених очевидцем, ми порівнюємо їх з зовнішнім виглядом конкретної спостерiгаємої людини, або його зображенням на фотографії i тим самим проводимо процес ідентифікації (ототожнення).

Методика словесного портрету - це науково обґрунтована сукупність спеціальних правил, які використовують для опису зовнішніх ознак людини із застосуванням спеціальної криміналістичної термінології у строго відповідному порядку опису.

По способу виготовлення, портрети розподіляють на об’єктивні та суб’єктивні.

До об'єктивних портретів треба відносити фотозображення, зобра­ження людини на кіно та відеофільмах.

До суб'єктивних ми відносимо зображення зовнішності людини, або її опис, зроблені свідком, очевидцем, або з його слів іншою особою.

До суб'єктивних слід відносити фотороботи та ізороботи ( композиційно-мальовані портрети ).