Вступ у психологію сім’ї

Сім'я́, або Роди́на — соціальна група, яка складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв'язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.

Історія сім'ї

Сукупність різноманітних етнографічних, історичних даних та соціальна статистика свідчать про те, що людська сім'я є інститутом соціальним, а не біологічно зумовленим.

Перші теорії сім'ї намагалися пристосувати для аналізу еволюції родинних стосунків між людьми дарвінівську теорію еволюції^[3]. У книзі «Стародавнє суспільство» 1877 року американський антрополог Люїс Морган виділив три стадії в розвитку людства: дикунство, варварство і цивілізацію. Книга Моргана послужила натхненням для праці Фрідріха Енгельса «Походження сім'ї, приватної власності та держави», що побачила світ 1884 року.

Енгельс розвив гіпотезу Моргана про те, що перетворення первісного суспільства у класове було зумовлене економічними причинами. На основі цієї теорії Енгельс, Карл Маркс та їхні послідовники провели детальний аналіз змін структури та функцій сім'ї. Теорія Енгельса домінувала до 1980-х, коли здобули визнання інші теорії, зокрема теорія структурного функціоналізму.

Типи сім'ї

• нуклеарна (від лат. nucleus ядро) — вперше така назва вжита в 1949 американським соціологом Джорджом Мердоком; це сімейна група, що характеризується незалежністю (відокремлена від близьких та сусідів), нечисельністю (батьки та 1 чи 2 дітей) та динамічністю (може швидко змінювати місце проживання, професію, соціальний статус);

• розширена (або складна) сім'я — сімейна група, що складається більше як з двох поколінь родичів, які проживають в одному будинку (квартирі) або дуже близько один від одного;

• повна сім'я, в якій є обидва члени подружжя;

• неповна сім'я, в якій тільки один із батьків (чоловік або жінка) виховує дітей;

• реконструйована сім'я, де один з батьків помер, другий взяв новий шлюб або вони розлучилися;

• сім'я, з якої індивід походить;

• сім'я, яку індивід збудував;

• патріархальна сім'я (керівна роль чоловіка, діти і дружина носять прізвище батька);

• матріархальна сім'я (керівна роль жінки).

Історичні типи сім`ї:

Історії людства відомі наступні типи шлюбних відносин:

• полігамія — шлюбний союз більш як двох партнерів. Полігамія може бути реалізована у варіантах полігінії, коли один чоловік має двох і більше дружин, та поліандрії — одна жінка перебуває у шлюбі більше, ніж з одним чоловіком одночасно;

• груповий шлюб — притаманний первісному суспільству і санкціонує одночасне сімейне співжиття кількох чоловіків та жінок, які не створюють відокремлених подружніх пар;

• моногамія — шлюб між одним чоловіком та однією жінкою;

• за вибором шлюбного партнера: ендогамний (шлюб між представниками однієї соціальної групи) та екзогамний (шлюб між представниками різних соціальних груп).

• за мотивацією партнерів: шлюб за коханням, за розрахунком та за шаблоном. Останній укладається тоді, коли спрацьовує міркування "Всі мої однолітки одружуються, як би й мені не спізнитися".

• за економічним критерієм: рівний, нерівний (різниця у віці, прибутках між партнерами), калимний (викуп за наречену). Останній тип шлюбу існує у народів Азії та Африки.

• гостьовий — подружжя має дві квартири та живе окремо, відвідуючи один одного 2-3 рази на тиждень;

• повторний шлюб (вступ у шлюб з іншим партнером після розірвання попереднього шлюбу);

• цивільний шлюб - оформлений в органах державної влади без участі церкви;

• ранній шлюб - укладається між особами, які не досягли 17-18 років;

• конкубінат — зв'язок одруженого чоловіка із незаміжньою жінкою, яка має від нього дітей;

• свінгерство – шлюбне утворення, що передбачає обмін дружинами та чоловіками.