Ситуаційні задачі

Задача 1

Планується забудова житлового мікрорайону малого міста, де має проживати 1700 чоловік:

• розмір земельної ділянки – 6 га;

• рівень залягання ґрунтових вод – 0,9 м;

• щільність радіоактивного забруднення ізотопами цезію – 9 Кі/км²;

• кількість кишкових паличок – 18 в 1 г ґрунту.

Викладіть можливий варіант узгодження на використання цієї земельної ділянки під забудову.

Задача 2

Дайте оцінку правомірності запропонованого взаєморозташування зон міського середовища, де селітебна (житлова) зона знаходиться на південній, а виробнича та ландшафтно рекреаційна – на північній сторонах.

Повторюваність вітрів у даній місцевості: Пн –140, ПнСх – 80, Сх – 10, ПдСх – 9, Пд – 10, ПдЗх – 14, Зх – 4, ПнЗх – 62.

Задача 3

При вивченні макету майбутнього житлового мікрорайону площею 6 га на 2500 чоловік отримані наступні дані:

• озеленення – 10%;

• відстань між 9-ти поверховими спорудами – 20 м;

• середньоденна інсоляція житлових кімнат (влітку) – 1 год.;

• середня інсоляція гральних майданчиків садочків та спортивних зон (влітку) – 2 год.;

• відстань від гральних майданчиків до вікон будинків – 6м; до контейнерного майданчика – 9 м; до смітника – 9 м.

Викладіть висновок щодо узгодження проекту будівництва мікрорайону та, при необхідності, внесіть свої пропозиції оптимізації макету.

Задача 4

При розробці проектної документації на реконструкцію дворових територій житлового мікрорайону міста передбачено наступні площі та відстані:

• для ігор дітей дошкільного віку – 0,4 м² на 1 дитину;

• для занять фізкультурою і спортом – 4,0 м² на 1 людину;

• для відпочинку дорослих – 0,3 м² на 1 людину;

• майданчик для вивішування білизни та чистки речей – передбачено на відстані 12 м від житлових будинків.

• відстань від контейнерного майданчика для сміття до вікон житлового будинку – 13 м.

Викладіть можливість узгодження проекту реконструкції мікрорайону та власні пропозиції, відносно планування території.

Задача 5

Власник земельної ділянки площею 65 га отримав дозвіл на створення фермерського господарства та забудову житла. Його вимоги до розробників проектної документації наступні:

• відстань від житлового двоповерхового будинку до компостного майданчика – 9 м, гноєсховища – 14 м, до корівника – 30, до вигрібного туалету – 9 м;

• всі споруди мають розташовуватись на схилі у такому порядку: зверху – тваринницький комплекс, нижче – колодязь, внизу житловий будинок.

Чи погодиться проектна організація з такими побажаннями замовника. Які можливі корективи?

Задача 6

При вивченні існуючого стану забудови та взаєморозташування споруд і об’єктів житлових та виробничих площ села санітарним лікарем до констатуючої частини Припису занесені наступні відомості:

• відстань від школи до тваринницького комплексу на 3000 голів великої рогатої худоби – 300 м;

• відстань від лікарні до гноєсховища тваринницького комплексу – 200 м, до скотобази на 1000 голів – 300 м;

• склади сильнодіючих отруйних речовин знаходяться на відстані 500 м від житлової зони.

Яким має бути зміст висновку та вимог з боку санітарного лікаря?

Задача 7

Згідно розпорядження головного лікаря було створено комісію із санітарного обстеження поліклініки родинної медицини. За цим комісією було оформлено Акт обстеження із висвітленням таких питань: паспортні дані; характеристика земельної ділянки; питань водопостачання та водовідведення.

Чи є такий акт завершеним?

Якщо ні, то на які питання ще необхідно отримати відповідь.

Задача 8

При проходженні виробничої практики з гігієни студент отримав завдання провести санітарне обстеження гуртожитку медичного університету.

При заповненні Карти-схеми (Акту) студент надав відповіді на наступні запитання: адреса; загальна характеристика споруди; природне освітлення; опалення.

З якої причини керівник практики повернув Акт на доопрацювання?

ТЕМА №10. МЕТОДИКА САНІТАРНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ДЖЕРЕЛ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВІДБОРУ ПРОБ ВОДИ ДЛЯ БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО ТА САНІТАРНО-ХІМІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

Оволодіти методикою санітарно-гігієнічного обстеження джерел водопостачання та відбору проб води для бактеріального та санітарно-хімічного аналізу.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Функції води.

2. Джерела водопостачання, їх класифікація та порівняльна гігієнічна характеристика.

3. Методика проведення санітарної експертизи води

4. Загальні вимоги до обладнання джерел місцевого водопостачання. Особливості будови та обладнання шахтної криниці, трубчастого колодязя (свердловини), каптажу, бювету.

5. Правила відбору проб води для проведення хімічних та бактеріологічних досліджень.

ЗАВДАННЯ:

1. Засвоїти методику санітарно-гігієнічного обстеження джерела місцевого водопостачання.

2. Провести санітарне обстеження криниці та скласти санітарний паспорт вододжерела.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 178-191.

2. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / За ред. І.І.Даценко – Львів, 2001. – С. 104-128.

3. Общая гигиена: пропедевтика гигиены // Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др. – К.: Вища шк., 1999 – С. 142–144.

4. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999 – С. 150-190.

5. Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанский С.С. Гигиена- К.: Высшая школа, 1983. - С. 67-73.

6. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – Г., Медицина, 1971. - С. 129-136.

7. Нікберг І.І., Сергета І.В., Цимбалюк Я.І. Гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 2001 – С. 59-82.

8. І.В.Сергета. Практические навыки по общей гигиене. - Винница, 1997. - С. 9-12.