8.2.2. Спеціальні урядові фундації

Спеціальні фундації — важлива ланка фінансової системи ФРН. За об'ємом ці фундації стоять на другому місці після державного бюджету країни. Головне місце серед них займає Фундація соціаль­ного страхування, яка складається з великого числа автономних фун­дацій, що охоплюють окремі види страхування, — це фундації стра­хування по тимчасовій непрацездатності, на випадок безробіття, від нещасних випадків.

Загальною для всіх фундацій соціального страхування є система мобілізації доходів. Кошти фундацій утворюються за рахунок трьох

Фінанси Європейського Співтовариства та окремих країн ЄС 113

джерел: обов'язкових відрахувань, внесків підприємців і державних субсидій з федерального бюджету. Найбільшу частку становлять від­рахування підприємців.

Фундації соціального страхування здійснюють страхування від не­щасних випадків, страхування на випадок хвороби, пенсійне страху­вання робітників і службовців, пенсійне страхування осіб, що не працюють за наймом.

Найзначнішими, окрім податків, є внески на соціальне страхуван­ня. Ці внески є фінансово-економічною основою колективної під­тримки на випадок старості, хвороби і кризи. Згідно з основним законом Федерація має конкуруючу законодавчу компетенцію в га­лузі соціального страхування, включаючи страхування по безробіттю. Це право регулювання спеціальної грошової фундації для покриття соціальних потреб використовується також для фінансування соці­ального страхування, тобто для введення податків по соціальному страхуванню. Соціальна допомога та інші види соціальних послуг, що надаються державою, фінансуються за рахунок податків, тобто всього суспільства, і в масштабі всього суспільства — за рахунок державного бюджету.

У фінансову систему країни входять позабюджетні фундації, що знаходяться у розпорядженні центрального уряду: Фундація вирів­нювання тягаря війни, Фундація розвитку європейської економіки та інші цільові фундації. Кошти інших спеціальних фундацій ФРН можуть бути використані урядом для надання допомоги приватному господарству в періоди економічних труднощів.

8.2.3. Бюджети земель і общин фрн

Фінанси земель і общин займають важливе місце у фінансовій системі країни. Частка бюджетів земель і общин в національному доході ФРН становить понад 20%. Землі і общини несуть майже 100% загальнодержавних витрат на комунальне господарство, уста­нови освіти або охорону здоров'я, більше 89% всіх витрат на транс­порт, дорожнє або житлове господарство, майже 3/4 витрат на ут­римання державного апарату і понад 40% витрат з управління дер­жавним боргом. Зростання витрат бюджетів земель і общин не суп­роводжується розширенням їх прибуткової бази. У зв'язку з цим питома вага власних джерел доходів знижується і збільшується част­ка дотацій з вищої ланки бюджетної системи. Зростає об'єм позико­вих операцій місцевих органів влади, що зрештою призводить до посилення дефіцитності цих бюджетів.

Характерно, що при складанні проектів бюджету земель і общин

114

РОЗДІЛ 8

Фінанси Європейського Співтовариства та окремих країн ЄС

115

з доходів орієнтиром виступають доходи конкретних територій (зем­лі і общини) на душу населення. У земель з високим рівнем цих доходів частково кошти вилучаються і перерозподіляються серед зе­мель з рівнем доходів нижче середнього.

У ФРН багато уваги приділяється проведенню в життя регіональ­ної політики. Як відомо, багато федеральних земель не одне століття були самостійними державами. Це обумовило формування значних побутових (і навіть етнічних) відмінностей у населення. Звідси не­обхідність постійних пошуків оптимальних взаємовідносин в межах «вертикального і горизонтального податково-фінансового вирівню­вання». Мова йде не лише про ефективну взаємодію між федерацією (центральною владою) і землями (включаючи общини), а й між землями. В силу цього, не менш важливого значення набуває дифе­ренційований горизонтальний перерозподіл фінансових коштів між самими землями (і общинами), які знаходяться на різних рівнях соціально-економічного розвитку. Все це здійснюється в межах спе­ціальної програми «поліпшення регіональної господарської структу­ри». Контроль за ЇЇ виконанням здійснюють спільно федерація і землі. Вказана програма доповнюється «Програмою відбудови Євро­пейської економіки» (ERP). Обидві програми базуються на класифі­кації всіх економічних зон ФРН, а райони, які потребують фінансо­вої підтримки, визначаються з допомогою спеціального індикатора.

Податкова система земель налічує близько 25 податків. Землі одержують податки на майно, на спадщину, податок, який стягується при придбанні земельної ділянки, податок на автомобілі, на пиво, на проведення лотерей, скачок і від ігрових закладів, податок на пожеж­ну охорону. Ці податки дають понад 85% всіх податкових надходжень земель. Велику питому вагу займають платежі по соціальному стра­хуванню, що включають внески на медичне і пенсійне страхування і страхування по безробіттю.

Общини одержують промисловий, поземельний податок і місцеві податки (на собак, на охорону і рибалку, на друге житло тощо). Поземельним податком обкладаються сільськогосподарські і лісові підприємства, а також земельні ділянки. Податок зачіпає широкі верстви населення і стягується з отримуваного доходу в розмірі 1-2%.

В дохід бюджетів общин надходять різні адміністративні збори і доходи від місцевих ліцензій. До доходів від місцевого господарства відносяться доходи від муніципальних будинків, водопостачання, га­зових заводів, електростанцій, мостів.

Проте витрати земель і общин жодною мірою не забезпечуються надходженнями податків. Для фінансування витрат місцевих бюдже-

тів земель і общин вони одержують від федерального уряду дота­ції — цільові і загальні.

Місцеві бюджети, як вже наголошувалося, хронічно дефіцитні. Во­ни обтяжені боргами. Особливо висока частка боргів у общин. По­стійне використання позик на покриття бюджетних дефіцитів і фі­нансування капіталовкладень посилює зростання місцевої заборгова­ності і є однією з причин погіршення фінансового стану місцевих бюджетів.

До основних податків земель можна віднести такі.

1. Найбільший податок — податок з власників транспортних засо­бів. Передбачається його ліквідація при відповідному підвищенні ставки податку на паливо.

2. Податок на майно (береться з сільськогосподарського майна та лісових угідь, з землі, виробничого та іншого майна (банків, приват­ного акціонерного капіталу тощо).

3. Податок на спадщину (ставка коливається у розмірах від 3% до 35% для дружини (чоловіка) і дітей, та від 20 до 70% для інших осіб).

До податків громад належать такі.

1. Податок з підприємств.

2. Податок на землю.

3. Податок на пожежні дружини.

4. Податок на заклади відпочинку і розваг.

5. Податок на собак.

6. Податок на кіно.

7. Податок на полювання і рибальство.

8. Податок на напої.

9. Податок на парі у кінних перегонах (скачках).

10. Податок на розлив алкогольних напоїв.

11. Церковний податок (8—9% від прибуткового податку), кошти від якого церква використовує на утримання належних їй шкіл, ди­тячих садочків, будинків ветеранів.

Розподіл загальної суми податкових надходжень відбувається таким чином:

1. Федерації - 47,5%;

2. Землям - 34,8%;

3. Громадам — 12,8%;

4. ЄС - 4,8%.

У майбутньому планується скоротити кількість податків, довівши їх до 6—8:

1. на доход громадян;

2. на доход юридичних осіб;

116

РОЗДІЛ 8

Фінанси Європейського Співтовариства та окремих країн ЄС

117

3. податок з обороту (ПДВ);

4. податок на майно, спадщину і дарування;

3. акцизи;

4. податок на підприємства;

5. земельний податок.