3. Побудова поздовжнього профілю

Повздовжній профіль траси будуємо на аркуші міліметрівки формату А3 (297х420 мм ) в масштабах:

- горизонтальний 1:2000 (в 1 см - 20 м);

- вертикальний 1:200 (в 1 см - 2 м).

В нижній частині аркуша будуємо профільну сітку. При побудові верхню лінію сітки і ординату нульового пікету суміщаємо з потовщеними лініями міліметрівки.

Заповнюємо профільну сітку з рядка «Відстані». У цьому рядку через кожні 5 см від нульового пікету проводимо ординати, що позначають пікети, а в рядку «Пікети» підписуємо їхні номера, починаючи з нульового. На тих пікетах, де є плюсові точки, в рядку «Відстані» проводимо ординати з врахуванням відстаней до плюсових точок та прийнятого масштабу і в цей же рядок записують із молодших і старших пікетів. В рядку «Відстані» також помічаємо ординатами головні точки кривої.

З журналу нівелювання в рядок «Чорні позначки» виписуємо позначки пікетних і плюсових точок, заокруглюючи до сантиметрів. Для цього верхньою лінією сітки задаємо позначку умовного горизонту, меншу за позначку нулювого пікету приблизно на 10-20м, кратну 2м. Наприклад позначка Н_ПК0=71,876м, Н_ум.гор.= 71,876-20=51,876м, округляємо до кратного 2м і отримуємо Н_ум.гор.= 52м

Для побудови чорної лінії профілю на продовженнях ординат, які позначають пікети та плюсові точки, відкладаємо різниці між позначками землі (чорні позначки) і умовним горизонтом відповідних точок у прийнятому вертикальному масштабі. Отримані точки послідовно з’єднуємо лініями, отримуємо чорну лінію профілю по осі траси.

Рядок «План прямих та кривих» заповнюємо після розрахунку головних точок заокруглень траси. Пікетні значення головних точок кривої визначаються за схемою:

Перший поворот траси: ВУ№1 ..................... ПК1+40,00 - Т1 = 43,12 ПЗ1=.........................ПК0+96,88 +К1=84,94 КЗ1= ПЗ1+К1 = ПК0+96,88+ +84,94=ПК1+81,82 Б1=4,60м Контроль: ВУ№1....................... ПК1+40,00 +Т1=............................43,12 Σ1=ПК1+40,00+43,12=ПК1+83,12 КЗ1= Σ -Д1 = 83,12 - 1,30 = 81,82 КЗ1.......................ПК1+81,82 Визначаємо середину закруглення СЗ1 = ПЗ1+ К1/2= ПК0+96,88+ +84,94/2= ПК1+42,47

Другий поворот траси: ВУ№2 ..................... Т2 = 32,98 ПЗ2= +К2= 84,94 КЗ2= ПЗ2+К2= Б2=5,30м Контроль: ВУ№2............... +Т2=32,98 Σ2= КЗ2=Σ2 -Д2 = КЗ2.................. Визначаємо середину закруглення СЗ2 = ПЗ2+ К2/2=

Значення елементів кривої Т, К, Б та Д вибираємо по радіусу кривої та куту повороту траси з спеціальних таблиць по розбивці кругових ліній кривих або обчислюємо по відповідним формулам.

Елементи другої кривої надані в пікетажній книжці. За ними виконується розрахунок кривої. ПК – пікетні точки траси, ПЗ – початок закруглення траси, КЗ – кінець закруглення траси, СЗ – середина закруглення траси

Після розрахунку пікетних значень головних точок кривої в рядку «План прямих та кривих» зображуємо положення прямолінійних та криволінійних ділянок траси. Від нульового пікету до початку кривої по середині рядка проводимо лінію, а між початком та кінцем кривої - дугу, яка позначає криву. Дуга зверху вказує на поворот траси вправо, дуга знизу - поворот вліво. Початок і кінець кожної кривої відрізняється ординатою, біля якої виписують її елементи: кут повороту траси Q; радіус кривої R; тангенс Т; довжину кривої К; бісектрису Б; домір Д.

Над прямолінійними ділянками траси виписуємо довжину цієї ділянки, а під лінією - румб цього напрямку траси. Румб кожної прямолінійної ділянки обчислюють з врахуванням кута за пікетажним значенням головних точок кривої.

Посередині рядка «План місцевості» проводимо лінію, умовно прийняту за вісь траси. На цій лінії помічаємо пікетні та плюсові точки кружечками діаметром 1 мм, а стрілками вказуємо напрямок повороту траси. Зняту ситуацію переносимо в цей рядок за допомогою умовних знаків з пікетажної книжки. Рядок «Ґрунти» заповнюється по даним пікетажної книжки.

З журналу нівелювання в рядок «Чорні позначки» виписуємо позначки пікетних і плюсових точок, а також головних точок закруглень траси, заокруглюючи до сантиметрів. Для цього верхньою лінією сітки задаємо умовну позначку, кратну 10-20м. Для побудови чорної лінії профілю на продовженнях ординат, які позначають пікети та плюсові точки, а також головні точки кривої, відкладаємо різниці між позначками землі (чорні позначки)і умовним горизонтом відповідних точок у прийнятому масштабі. Отримані точки з’єднуємо попарно лініями, отримуємо чорну лінію профілю по осі траси.