49. Які типи підприємств існують в сфері туризму. Послуги, які вони надають споживачам?

Під туристичним підприємством розуміють самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи, здійснює комерційну та науково-дослідну діяльність з метою отримання прибутку.

За критерієм належності до обслуговування туристів на 3 види: первинні, вторинні і третинні. Первинні підприємства функціонують безпосередньо для обслуговування туристів (туроператори, транспортні підприємства спеціального призначення, готельні підприємства, пансіонати, санаторії, турбази, будинки відпочинку та ін.). В умовах замкнутого туристичного району всі підприємства туристичної індустрії, що обслуговують туристів, відносять до даного виду. Вторинні підприємства функціонують переважно для задоволення потреб туристів, але їх послугами можуть користуватися також і місцеві жителі (підприємства громадського харчування, торгівлі, побутового і комунального обслуговування, що знаходяться в курортних районах тощо). Третинні підприємства функціонують для обслуговування всього населення країни, але одночасно надають послуги туристам (міжміські транспортні підприємства та ін.). До туристичних підприємств відносять первинні і третинні підприємства, що функціонують переважно для надання послуг туристам [1].

В сукупності підприємств туристичної індустрії слід виділяти туристичні підприємства, основною функцією яких є виробництво (комплектування), надання та реалізація комплексного турпродукту і ця діяльність займає більше 50% його загальної виручки. Тобто в основу віднесення підприємств до туристичних слід положити галузеву ознаку видів діяльності за які воно отримує основну долю виручки.

Всю діяльність туристичних підприємств в загальному вигляді можна звести до виконання трьох основних функцій: організаційної (формування комплексних маршрутів для туристських груп та туристів-індивідуалів на основі договорів підприємствами туристичної індустрії); посередницької (комплектування і продаж послуг та товарів туристського призначення за дорученням підприємств-постачальників туристичних послуг); торговельно-банківської (операції з обміну валют, страхування життя та майна туристів).

Основною метою функціонування туристичних підприємств є задоволення потреб споживачів в туристичних послугах. В зв’язку цим основним видом діяльності туристичних підприємств є комплектування та реалізація туристичного продукту - комплексу туристичних послуг, що задовольняють потреби туриста під час його подорожі. Туристичні підприємства являються складовою частиною підприємств туристичної індустрії (+ підприємства харчування, п.дозвілля, виробничі підприємства, торговельні п., рекламно-інформаційні, готельні).

Туристичною діяльністю в Україні займається велика кількість різних типів туристичних підприємств, що надають різні послуги туристам, задовольняючи їх попит. Діяльність туристичних підприємств певним чином розрізняється за специфікою виконуваних функцій, обсягами діяльності та задіяних ресурсів, що обумовлює їх класифікацію та типізацію.

Можна виділити наступні типи комерційних туристичних підприємств, які функціонують і розвиваються за власні фінансові кошти за рахунок отримання прибутку: туроператори, туристичні агентства, туристичні бюро, екскурсійні бюро, інші підприємства сфери туризму.

Поряд з комерційними туристичними підприємствами існує цілий ряд туристичних організацій, які діють на некомерційній основі підприємства. До некомерційних (соціально-спрямованих) слід віднести туристські клуби, туристичні союзи, туристські гуртки, клуби самодіяльного туризму та інші, існування яких забезпечується державним чи бюджетним фінансуванням і основною метою яких не являється отримання прибутку.

Класифікацію підприємств туристичної індустрії можна провести і в залежності від їх розмірів

За цією ознакою розрізняють великі підприємства (які обслуговують за рік більше 100 тис. туристів), середні (з кількістю клієнтів 30-100 тис. за рік) та малі (які обслуговують не більше 30 тис. клієнтів за рік)1. За даними Державного комітету України з туризму у туристичній сфері України на сьогоднішній день функціонують лише середні та малі туристичні підприємства. За регіонами діяльності розрізняють міжнародні (які пропонують свої продукти в декількох країнах), міжрегіональні (обслуговують декілька регіонів), регіональні (пропонують свої послуги в межах певної гаографічної території) та місцеві туристичні підприємства (діяльність яких обмежується радіусом досягаємості місцевої реклами).В залежності від ступеню домінування на ринку на:

- аутсайдери ринку, що займають найменшу долю на ринку, оскільки найменш ефективно використовують конкурентні переваги;- підприємства, шо займають слабку конкурентну позицію;- підприємства, шо мають сильну конкурентну позицію;

- підприємства-лідери на ринку, які відрізняються найкращим ступенем використання конкурентних переваг і мають найбільшу ринкову долю.

Підприємства можна класифікувати також в залежності від стратегії, якої вони дотримуються. За цією ознакою розрізняють: підприємства-комутанти, експлеренти, віоленти та патієнти. Комутанти - невеликі підприємства з універсальним профілем діяльності, що прагнуть до задоволення невеликих за обсягами, а іноді і короткочасних, потреб певних груп споживачів. Експлеренти - підприємства з експериментальним профілем діяльності, стратегія яких пов’язана зі створенням нових чи радикальним перетворенням старих сегментів ринку і головна перевага полягає у впровадженні принципових нововведень. Віоленти - підприємства з масовим профілем виробництва, що, як правило, функціонують у сфері стандартного виробництва та реалізації туристичних продуктів (як правило, туроператори). Такі підприємства приваблюють споживачів порівняно дешевими і доброякісними (середнього рівня якості) продуктами, головна їх конкурентна перевага у високій продуктивності праці. Патієнти - підприємства, що дотримуються стратегії вузької спеціалізації. Вони надають особливі, незвичайні туристичні послуги, як правило дорогі і високої якості, для вузького кола споживачів і прагнуть до завоювання максимальної частки невеликого ринкового сегменту.