Задача 5

Маючи при собі фінські ножі З. і В. скориставшись відсутністю сторожа, розбили вікно вітрини магазину та проникли в приміщення, де взяли 5 пляшок вина на загальну суму 40 гривень. Коли вони почали виходити з магазину, з'явився сторож, який зробив спробу їх затримати і вилучити крадене. Тоді вони наставили на нього ножі, пригрозили вбивством і зникли з пляшками вина.  Дайте кримінально-правову оцінку діям З. та В. Відповідь поясніть.  Розв’язання.  Дії З. та В. підпадають під опис п.3 ст.187ККУ ( Напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства), тут є ще кваліфікуюча ознака – проникнення у житло, що обтяжує вину З. та В. Відповідальність за п. 3 (Розбій, поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище)- позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.  Об’єктом даного злочину є право власності.  Преметом – пляшки вина , на які посягає злочин.  Об’єктивна сторона- дії направлені на викрадення майна з проникненням у приміщення, поєднані з погрозою вбивством сторожу.  Суб’єкти злочину – фізичні особи З. та В.  Суб’єктивна сторона- прямий умисел- особи усвідомлювали небезпечність своїх дій і бажали настання суспільнонебезпечних наслідків.

Задача 6

М., працюючи на автовантажувачі, порушив інструкцію з техніки безпеки: перевозив по території меблевої фабрики надгабаритний вантаж, частина якого впала на одного з учнів, які були на екскурсії , заподіявши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження.  М. було засуджено за ч. 1 ст. 286 КК.  Завдання: Установити, чи правильно суд визнав об’єкт злочину.  Відповідь:  Для вирішення даного завдання слід звернутися до Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті».  Відповідно до ч.4 вказаної Постанови, суб'єктом злочину, передбаченого ст. 286 КК України , визнають особу, яка керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право.  Аналізуючи зміст ч. 1 ст. 286 КК України визначаємо, що особа притягується до кримінальної відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, якщо це призвело до нанесення середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Отже, основним обов’язковим об’єктом злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 є здоров’я особи. Якщо ж ми звернемося до умов задачі, то з них випливає, що громадянин М. в результаті своїх дій спричинив смерть особи, що свідчить про те, що суд неправильно визначив об’єкт злочину, і неправильно кваліфікував дії М.  Крім того, необхідно звернутися до п.5 вищезазначеної Постанови, яка визначає, що треба мати на увазі, що відповідальність за статтею 286 настає незалежно від місця, де були допущені порушення правил безпеки дорожнього руху чи експлуатації транспорту, правил водіння або експлуатації машини (на магістралі, шосе, вулиці, залізничному переїзді, полі, території підприємства, у дворі, тощо).  Це стосується й випадків, коли зазначені правила було порушено під час виконання з допомогою транспортних засобів різних робіт (дорожніх, сільськогосподарських, будівельних та ін.). Якщо ж особа під час виконання таких робіт, хоча б і під час руху чи експлуатації машини, порушила не ці, а інші правила (наприклад, правила охорони праці, зокрема правила техніки безпеки), її дії, за наявності до того підстав, підлягають кваліфікації за статтями КК, які передбачають відповідальність за недодержання саме цих (інших) правил, а у відповідних випадках - за злочини проти життя та здоров'я особи або за знищення чи пошкодження майна.  Отже, оскільки за умовами задачі М. порушив інструкцію з техніки безпеки, то суд повинен кваліфікувати його дії за ч. 2 ст. 272 КК України.  Відповідно до ч.2 ст. 272 визнається злочином порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно спричинило загибель людей.  Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека виконання робіт з підвищеною небезпекою, а додатковим обов'язковим об'єктом - життя .  Під безпекою виконання робіт з підвищеною небезпекою слід розуміти такий стан, коли не заподіюється і не може бути заподіяна шкода внаслідок експлуатації, ремонту, реконструкції, спорудження певних об'єктів, обладнання, здійснення іншої виробничої діяльності, пов'язаної з підвищеним ризиком (високою ймовірністю завдання шкоди) як учасникам таких робіт, так і стороннім особам, правоохоронюваним інтересам. При цьому має значення не галузь господарства, в якій проводяться певні роботи, а сам характер таких робіт та правил, які порушуються. Ці правила стосуються не загальних правил охорони праці, які поширюються на всі галузі народного господарства та види виробничої діяльності, а лише тих правил, що стосуються окремих видів робіт. Це, зокрема, навантажувально-розвантажувальні роботи; ремонт та реконструкція транспортних комунікацій в умовах збереження руху транспорту; електромонтажні роботи, що проводяться без знеструмлення обладнання; підземні гірничі роботи; висотні монтажні та інші будівельні роботи; роботи, які проводяться з обладнанням, що експлуатується під тиском, в умовах високих температур чи холоду; роботи з отруйними і сильнодіючими речовинами тощо.  Потерпілими від цього злочину можуть бути будь-які особи - як учасники виробничого процесу (робітники і службовці підприємства, де виконуються роботи з підвищеною небезпекою), так і інші особи, включаючи тих, що не мають будь-якого відношення до даного виробництва (в даному випадку це учень, який перебував на екскурсії).  Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням - порушенням правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві, 2) наслідками у вигляді загибелі людини; 3) причинним зв'язком між діянням і наслідками. Крім того, обов'язковими ознаками об'єктивної сторони складу цього злочину є обстановка і місце його вчинення.  Порушення правил безпеки може полягати у вчиненні дії, забороненої правилами (чи сукупності таких дій), або бездіяльності - невиконанні дій, які особа могла і повинна була вчинити. Для кваліфікації діяння за ст. 272 важливе значення має визначення змісту правил безпеки, які порушено. При цьому не має значення, яким нормативно-правовим актом вони встановлені,- це можуть бути не лише акт під назвою «правила», а й закон, постанова, інструкція, положення, наказ, стандарт тощо. Потрібно вказати на конкретну статтю, пункт, параграф, які порушено, та визначити, у чому саме полягає порушення тих чи інших нормативних вимог.  Обстановка вчинення злочину полягає у тому, що діяння має місце в ході виконання робіт з підвищеною небезпекою. Для встановлення того, чи належать певні види діяльності до робіт з підвищеною небезпекою, слід звернутися до спеціальних нормативних актів.  Місцем вчинення даного злочину є виробництво або будь-яке підприємство.  Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків, вказаних у частині 2 ст. 272, тобто спричинення загибелі людей.  Отже, проаналізувавши ч.1. ст.. 286, ч.2 ст. 272 КК України та Постанову Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», необхідно зробити висновок, що суд неправильно визначив об’єкт злочину, і дії М. слід кваліфікувати за ч.2 ст. 272.