Задача 8

Слідчий, який вів розсліування кримінальної справи по обвинуваченню Андреєва за ч.2 ст 206 ККУ російською мовою, допитав обвинуваченого, потерпілу Степанову і свідка Павлова їхньою рідною мовою – марійською, а протоколи допитів оформив російською морвою. Переклад їхніх показань, зафіксованих в протоколах з російської мови марійською робив сам. оскільки слідчий добре володів і російською і марійською мовами, ніяких зауважень на такий порядок спілкування зі слідчим ні обвинувачений, ні потерпіла , ні свідок не висловлювали. В анкетних частинах протоколів допиту потерпілої та свідка суд виявив записи "перекладача не потребую”, тоді як в протоколах допиту Андреєва такого запису не було. Чи були допущені порушення закону слідчим? Якщо були, то які саме і як суд має на них реагувати?  Розв’язання  Згіно до ст. 60.п.2 КПКУ (Відвід слідчого і особи, яка проводить дізнання) Слідчий і особа, яка провадить дізнання, підлягають відводу коли вони брали участь у справі як експерти, спеціалісти, перекладачі, захисники або представники інтересів потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача. Отже слічий , що робив переклад, по суті виступив перекладачем і підлягає відводу.  Суд має винести постанову про направлення даної справи на додаткове розслідування, яке має проводити вже інший слідчий.  Також згідно з ст 19 КПК слідство має вестись українською мовою, а не російською.  Що стосується перекладів у справі, слідчий повинен залучити до цієї роботи перекладача.

Задача 9

Вироком районного суду Муренка було засуджено за ч.1 ст 286 КК. Суд вирішив також стягнути з засудженого 2400 грн. матеріальних збитків, заподіяних потерпілому Воронецькому в насліок пошкодження його автомобіля від зіткнення з машиною Муренка. Потерпілий подав апеляційну скаргу в якій не піддаючи сумніву правильність призначеного Муренкові покарання, вказав, що суд занизив розмір заподіяних йому збитків, бо за ремонт автомобіля він заплатив значно більше трьох тисяч грн. Суддя відмовив у прийнятті апеляційної скарги, вказавши на те, що Воронецький цивільного позову не заявляв, тому цивільним позивачем не є, а отже не може оскаржити в касаційному порядку вирок суду в частині цивільного позову і рекомендував звернутись за вирішенням цього питання в порядку цивільного судочинства.  Оцініть дії та пояснення судді.  Розв’язання  Пояснення судді вірні. В статті 50.КПК (Цивільний позивач) зазначається, що цивільним позивачем визнається громадянин, підприємство, установа чи організація, які зазнали матеріальної шкоди від злочину і пред'явили вимогу про відшкодування збитків відповідно до статті 28КПК. Про визнання цивільним позивачем чи про відмову в цьому особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу. І оскільки Воронецький цивільного позову в кримінальному процесі не подав, за ним зберігається право захищати свої інтереси в цивільному судочинстві.

Задача 10

Свідок Соболева під час розгляду судом кримінальної справи про замах на групове згвалтування потерпілої дала завідомо неправдиві показання. У зв’язку з цим , суд порадившись на місці, виніс ухвалу про порушення щодо Соболевої кримінальної справи за ч. 1 ст.384 КК і, керуючись ст.10 КПК України закрив справу. Які порушення вимог кримінально-процесуального закону допустив суд?  Розв’язання  Суд допустив порушення ст. 273.( Порядок винесення ухвал у судовому засіданні), де сказано, що в усіх питаннях, які вирішуються судом під час судового розгляду, суд виносить ухвали. Ухвали про направлення справи для провадження додаткового розслідування, при вирішенні питань, зазначених у статтях 276, 278 і 279 цього Кодексу, про закриття справи, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, про застосування заходів безпеки, про відводи і про призначення експертизи, а також окремі ухвали виносяться судом у нарадчій кімнаті і викладаються у вигляді окремого документа, який підписується всім складом суду. Отже ухвалу, про закриття справи слід виносити в нарадчій кімнаті, що суд упустив.  Відповідно до ст. 279 КПК суд не мав права порушувати кримінальну справу за завідомо неправдиві показання. Суд має лише право своєю ухвалою, а суддя постановою поставити перед прокурором питання про притягнення до відповідальності свідка, за завідомо неправдиві показання.