5.5. Напрямки підвищення ефективності використання основного капіталу підприємства

Ефективне використання основних засобів залежить, переважно, від дії екстенсивних та інтенсивних факторів поліпшення їх використання.

Екстенсивні фактори спрямовані на збільшення часу використання обладнання за певний період та підвищення питомої ваги працюючого обладнання у наявному на підприємстві.

Основними з них є:

• зменшення (ліквідація) внутрішньозмінних простоїв обладнання;

• зменшення (ліквідація) цілодобових простоїв обладнання;

• збільшення коефіцієнта змінності роботи обладнання;

• збільшення кількості працюючого обладнання;

• оптимізація часу роботи обладнання;

• зменшення кількості надлишкового обладнання;

• покращення структури основних засобів за рахунок підвищення питомої ваги машин і обладнання;

• залучення до виробничого процесу наявного на підприємстві обладнання.

Інтенсивні фактори поліпшення використання основних засобів спрямовані на підвищення рівня продуктивності обладнання за одиницю часу.

Основними з них є:

• впровадження прогресивних техніки та технологій у виробничий процес;

• технічне вдосконалення і модернізація обладнання;

• удосконалення технології виробництва;

• підвищення кваліфікації працівників;

• інтенсифікація виробничих процесів;

• зростання рівня придатності основних засобів;

• організація економічного стимулювання за ефективне використання основних засобів.

Від ефективності використання основних засобів залежить збільшення кількості виготовленої продукції, поліпшення її якості, зниження собівартості й нарощування конкурентних позицій підприємства в цілому. Тому визначення та активізація позитивного впливу екстенсивних та інтенсивних факторів є одним із основних завдань управління виробничими процесами на підприємстві.

Питання для самоперевірки

1. Що таке основні засоби, в чому різниця між основними засобами та основними фондами ?

2. Розкрийте сутність та структуру капіталу підприємства.

3. Які види структури основних засобів вам відомі?

4. Які існують види зносу основних засобів?

5. У чому полягає вартісна оцінка основних засобів?

6. Що таке амортизація? Які існують методи амортизації основних засобів підприємства?

7. Назвіть показники оцінки руху основного капіталу підприємства.

8. За якими показниками можна оцінити ефективність використання основного капіталу підприємства?

Тема 6 Оборотний капітал підприємства

План заняття

6.1. Економічна суть оборотного капіталу підприємства.

6.2. Джерела формування оборотного капіталу підприємства.

6.3. Нормування оборотних засобів (коштів) підприємства.

6.4. Оцінка ефективності використання оборотного капіталу підприємства.

6.1. Економічна суть оборотного капіталу підприємства

Оборотний капітал підприємства – це фінансові ресурси, які авансуються у формування оборотних активів (засобів), забезпечуючи безперервність виробничого процесу.

Оборотними (поточними) є активи (засоби), які використовуються у фінансово-господарській діяльності підприємства протягом одного або кількох виробничих циклів та повністю переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції.

У свою чергу оборотні засоби поділяються на оборотні фонди і фонди обігу (рис. 6.1).

Оборотні фонди – це частина виробничих фондів підприємства, яка повністю споживається в кожному технологічному циклі виготовлення продукції і повністю переносить свою вартість на вартість цієї продукції.

Оборотні фонди підприємства включають:

• виробничі запаси – предмети праці, які ще не залучені у виробничий процес і знаходяться на складах підприємства у вигляді запасів;

• незавершене виробництво – предмети праці, які ще не пройшли всіх стадій обробки;

• витрати майбутніх періодів – витрати на підготовку та освоєння нової продукції, що мають місце в даний період, але будуть погашені в майбутньому.

Фонди обігу – засоби підприємства, що функціонують у сфері обігу і включають в себе:

• готову продукцію на складах підприємства;

• готову продукцію, яка відвантажена і знаходиться в дорозі;

• грошові кошти на розрахунковому та інших рахунках;

• грошові кошти у незавершених розрахунках;

• дебіторську заборгованість;

• готівку в касі.

Рис. 6.1. Класифікація оборотних засобів підприємства

Призначення і функції оборотних фондів та фондів обігу різні.

Оборотні фонди витрачаються на виробництво продукції, споживаються в процесі виробництва та переносять на неї свою вартість.

Фонди обігу не споживаються в процесі виробництва, а лише авансуються (весь час у русі).

Під управлінням оборотними засобами (активами) розуміють частину загаль­ної фінансової стратегії підприємства, що полягає у формуванні обо­ротних активів, раціоналізації обороту й оптимізації структури джерел їх фінансування. Управління оборотними активами є досить важким та клопітким процесом. Це зумовлено, по-перше, складною структурою оборотних активів підприємства; по-друге, визначальною їх роллю у забезпеченні операційної діяльності підприємства; по-третє, високим рівнем їх трансформації, від чого залежить ліквідність та ділова активність підприємства.

До основних завдань управління оборотними засобами (активами) належать:

1. Забезпечення безперебійності виробничого процесу. Для досягнення цього завдання необхідно сформувати окремі види активів у відповідності до обсягів господарської діяльності підприємства і тривалості його операційного та фінансового циклів. Чим менша тривалість фінансового циклу, тим менше фінансових ресурсів потрібно для фінансування виробничих потреб підприємства (з врахуванням необхідності надання відстрочок платежів покупцям продукції для стимулювання збуту та можливості отримання відстрочок платежів з боку постачальників).

2. Прискорення обертання загальної суми оборотних активів. Здійснення цього завдання управління оборотними активами досягається шляхом збільшення частки активів з високою оборотністю і зменшення частки активів, що обертаються повільно.

До активів з високою оборотністю можна віднести:

• запаси сировини і матеріалів, за якими не створюються стра­хові резерви;

• запаси готової продукції, що користується високим попи­том;

• грошові кошти, які постійно знаходяться в платіжному обо­роті.

До активів з низькою оборотністю належать:

• сезонні запаси сировини і матеріалів;

• запаси готової продукції із зниженим попитом;

• довгострокова та короткострокова дебіторська заборгова­ність;

• всі форми поточних фінансових інвестицій терміном більше шести місяців;

• неліквідні фінансові інструменти.

3. Забезпечення ліквідності оборотних активів, достатньої для підтримки платоспроможності підприємства у відповідності до поточних фінансових зобов'язаннях. Це управлінське завдання досягається за допомогою постійного контролю за розміром оборотних активів у грошовій абсолютно ліквідній формі, а також шляхом забезпечення відповідної частини високоліквідних активів у вигляді поточних фінансових інвестицій та інших активів, які при необхідності можуть швидко трансформуватися у грошові кошти.

4. Забезпечення підвищення рентабельності оборотних активів. Досягти виконання цього управлінського задачі можна шляхом своєчасного використання тимчасово вільних залишків грошових активів для формування ефективного портфеля поточних фінансових інвестицій, що можуть принести підприємству прямий дохід у формі процентів або дивідендів, розміщення коштів на депозит, відкриття контокорентних рахунків у банку. З метою максимізації прибутковості оборотних активів необхідно оптимально поєднувати активи, що дають прямий дохід, і ті активи, які такого доходу не приносять.

5. Мінімізація ризиків і втрат, пов'язаних із формуванням і використанням оборотних активів. Всі види оборотних активів у тій чи іншій мірі пов'язані з ризиком втрат. Так, грошовим активам здебільшого властивий ризик інфляційних втрат; поточним фінансовим інвестиціям – ризик втрати частини доходу у зв'язку з несприятливою кон'юнктурою фінансового ринку, а також ризик інфляційних втрат; дебіторській заборгованості – ризик неповернення або несвоєчасного повернення, а також ризик інфляційних втрат; запасам товарно-матеріальних цінностей – ризик втрати від форс-мажорних обставин і природної втрати та інші. Тому політика управління оборотними активами повинна бути спрямована на мінімізацію ризику їх втрат на підприємстві, особливо в умовах дії інфляційних факторів.

Крім того, необхідно враховувати ризики формування оборотних активів та їх можливі негативні наслідки:

- недостатність грошових коштів може призвести до перебоїв у виробничому процесі, невиконання зобов’язань, втрат можливого прибутку;

- недостатність виробничих запасів веде до перебоїв у виробництві, зайвих витрат, недоотримання реалізаційного доходу;

- наявність зайвих оборотних активів спричиняє зайві витрати з їх фінансування, іммобілізації фінансових ресурсів, недоотримання частини доходу і прибутку.