1.7. Підготовка і проведення експерименту (його фрагмента), якщо робота має дослідно-експериментальний характер

Проведення експерименту вимагає ретельної підготовки, яка починається з чіткої постановки мети, характеру, етапів та можливих результатів експерименту. Під час експерименту, в залежності від отриманих результатів, може змінюватися як формулювання, так і зміст гіпотези, яка була сформульована на початку експерименту.

Залежно від мети дослідження розрізняють такі етапи педагогічного експерименту:

• констатуючий - вивчаються наявні педагогічні явища (встановлюється стан справ, наприклад, рівень розвитку естетичних смаків у школярів на момент дослідження);

В експерименті беруть участь основна і контрольна групи. Основну групу задіюють у всіх процедурах експерименту. Контрольна група є еталоном, за яким оцінюють розвиваючий та формуючий ефект експерименту. Завдяки цьому дослідження відбувається в паралельному режимі.

• перетворюючий, формуючий – конструюються нові педагогічні явища (система роботи дослідника, що дозволяє змінити на краще стан справ, що вивчаються, наприклад: система бесід, зустрічей з художниками, відвідування виставок, картинних галерей, власна участь у роботі гуртка образотворчого мистецтва підвищує, розвиває, формує естетичні смаки школярів);

Перетворюючий, формуючий етап поєднує в собі різні процедури: навчальні, ігрові, практичні тощо. Важливою при цьому є аналітична модель "розвиваючого ефекту" експерименту – своєрідний "ідеальний образ" сподівань дослідника щодо його результатів.

• контрольний - допомагає встановити зміни у педагогічних явищах внаслідок перетворюючого експерименту.

На цьому етапі організують "контрольне" дослідження, залучивши основну та контрольну групи учасників. Його мета – фіксація показників досліджуваного об'єкта після закінчення процедури формуючих впливів.

Показники контрольної вибірки використовують як еталон для з'ясовування формуючого ефекту, досягнутого при роботі з основною групою.

Далі результати дослідження аналізують та використовують для обґрунтування закономірностей, що досліджувалися.

Для забезпечення надійності результатів експерименту необхідно забезпечити однаковість всіх показників: складу, віку, успішності, об'єму завдань, кількості навчальних завдань, годин на тиждень для контрольних та основних (експериментальних) груп. Якщо за підсумками констатуючого експерименту одна з груп виявилась менш підготовленою, то вона обирається в якості експериментальної (основної). Потім проводиться серія контрольних зрізів, на основі яких встановлюється ефективність введених в експеримент нових умов.

1.8. Обробка та викладення результатів дослідження

Підбираючи фактичний матеріал необхідно наводити точні факти та приклади із педагогічної практики.

Матеріал, здобутий під час самостійного дослідження (спостережень, бесіди, педагогічного експерименту, анкетування, тестування тощо) важливо узагальнити, систематизувати. Обробка результатів дослідження може бути кількісною та якісною. Кількісний аналіз полягає у підрахунку показників за визначеними критеріями обробки матеріалів експерименту. Підсумки кількісного аналізу оформлюють у вигляді таблиць, схем, діаграм, графіків (ДОДАТОК 8).

Якісний аналіз базується на основі кількісного і розкриває суть одержаних результатів, дає їм відповідну оцінку (ДОДАТОК 9, 10).