- •Тема 1. Морфемна структура слова. Морф, омоформ. Практична робота
- •Практична робота
- •Практична робота
- •Практична робота
- •Практична робота
- •Практична робота
- •Практична робота
- •Практична робота
- •Практична робота
- •Практична робота
- •Тема 2: Морфологія. Практична робота
- •Практична робота Тема: Система частин мови в українській мові. Іменник як частина мови.
- •Практична робота
- •Практична робота
- •Практична робота
- •Практична робота
- •Практична робота
- •Практична робота
- •Практична робота
- •Практична робота
- •Практична робота
- •Практична робота
- •Практична робота
- •Тема 3. Числівник, Займенник. Практична робота
- •Практична робота
- •Практична робота
- •Практична робота
- •Практична робота
- •Практична робота
- •Тема 4. Дієслово. Форми дієслова. Прислівник. Практична робота Тема: Поняття про дієслово як частину мови. Значення і граматичні ознаки дієслова
- •Практична робота Тема: Інфінітив дієслова
- •Практична робота
- •Практична робота
- •Практична робота
- •Практична робота
- •Практична робота
- •Практична робота Тема: Дієприкметник як форма дієслова
- •Практична робота Тема: Активні і пасивні дієприкметники
- •Практична робота Тема: Відмінювання дієприкметників
- •Практична робота
- •Тема 5. Прислівник Практична робота Тема: Значення і морфологічні ознаки, синтаксична роль.
- •Практична робота Тема: Розряди прислівників
- •Практична робота Тема: Правопис прислівників
- •Тема 6. Службові частини мови. Практична робота Тема: Поняття прийменник, сполучник, частку
- •Практична робота
- •Практична робота Тема: Розряди часток та їх правопис
- •Запитання для самостійної роботи за модулем 2.
- •Модульний тестовий контроль до іі модуля
- •Бланк відповідей
- •Критерії оцінювання до і модуля
- •Література:
Тема 5. Прислівник Практична робота Тема: Значення і морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Мета:
поглибити і узагальнити знання про прислівник, його ознаки, стан, його значення у мові і реченні, чим він являється в реченні, на які розряди діляться прислівники, які мають ступені;
вчити правильно писати прислівники, використовувати їх у реченнях, правильно вживати синонімію прислівників
Обладнання: таблиці, схеми.
Завдання за темою:
Завдання 1. Знайдіть прислівники, визначте їх розряд та спосіб творення.
Ніколи перше не почував я так ясно зв'язку з землею, як тут. В городах земля одягнена в камінь і залізо — і недоступна. Тут я став близький до неї. Свіжими ранками я перший будив сонну ще воду криниці. Коли порожнє відро плескалось денцем об її груди, вона ухала гучно спросоння у глибині й ліниво вливалась у нього. Потому тремтіла, сиза на сонці. Я пив її, свіжу, холодну, ще повну снів, і хлюпав нею собі у лице.
Після того було молоко. Білий пахучий напій пінивсь у склянці, і, прикладаючи його до уст, я знав, що то вливається в мене м'яка, як дитячі кучері, вика, на якій тільки ще вчора цілими роями сиділи фіолетові метелики цвіту. Я п'ю екстракт луки (М. Коцюбинський).
Завдання 2. Утворіть усі можливі форми ступенів порівнянна прислівників.
Холодно, тепло, гаряче, твердо, м'яко, щедро, добре, весело, ясно, бадьоро, боляче, охайно, привабливо.
Завдання 3. Поясніть творення і правопис прислівників.
Віднині, назавтра, повсюди, позавчора, позаторік, завидна, вручну, допізна, нарізно, нашвидку, зліва, потихеньку, вчетверо, вп'ятьох, вдруге, водно, заодно, поодинці, абикуди, аніскільки, безперестанку, взимку, впереміш, вшир, завчасу, голіруч, дорана, заздалегідь, звідусюди, зненацька, мимохідь, мимохіть, наверху, навколішках, навперейми, післязавтра, попереду, подекуди, повсякчас, нівроку, попідвіконню, принагідно, щоразу, якнайдовше, по-білоруськи, по-зимовому, ледве-ледве, рано-вранці, всього-на-всього, коли-не-коли, не сьогодні-завтра.
Практична робота Тема: Розряди прислівників
Мета:
поглибити і узагальнити знання про розряди прислівників, їх ознаки, ступені порівняння прислівників, значення ступенів у побудові речень;
навчитися розрізняти прислівники різних розрядів, ступенів.
Обладнання: таблиці, схеми.
Завдання за темою:
Завдання 1. Знайдіть прислівники, визначте їх розряд та спосіб творення.
Ніколи перше не почував я так ясно зв'язку з землею, як тут. В городах земля одягнена в камінь і залізо — і недоступна. Тут я став близький до неї. Свіжими ранками я перший будив сонну ще воду криниці. Коли порожнє відро плескалось денцем об її груди, вона ухала гучно спросоння у глибині й ліниво вливалась у нього. Потому тремтіла, сиза на сонці. Я пив її, свіжу, холодну, ще повну снів, і хлюпав нею собі у лице.
Після того було молоко. Білий пахучий напій пінивсь у склянці, і, прикладаючи його до уст, я знав, що то вливається в мене м'яка, як дитячі кучері, вика, на якій тільки ще вчора цілими роями сиділи фіолетові метелики цвіту. Я п'ю екстракт луки (М. Коцюбинський).
Завдання 2. Прочитайте речення. Випишіть прислівники, розподіливши їх за розрядами.
1. Блідо горять радіолампи. 2. Розкладено вогнище, пахне чабанською кашею, всюди людно, шумливо. 3. Осіннє сонце по-літньому блиска. 4. Їм я ягідки червоні, зсередини жовті.
Завдання 3. Враховуючи значення прислівників, розподіліть їх за розрядами і запишіть.
Вдвоє, віддавна, вбік, завзято, опівдні, гарно, помалу, нетерпляче, доверху, сумно, донизу, звисока, холодно, тонко, просто, праворуч, тепло, високо, згарячу, вкрай.
Завдання 4. Запишіть словосполучення прислівником, пояснивши утворення і правопис їх.
З далеких країн, з певним наміром, дуже розсердившись, французькою мовою, кожної суботи, кожного літа, у два рази, у всіх місцях, не поміркувавши.
Для довідок: востаннє, вдесятеро, повсюди, згарячу, щосуботи, навмисно, спересердя, вдвічі, щоліта, по-французьки, здалеку.
