Інструктаж з техніки безпеки

Кожен студент проходить інструктаж з техніки безпеки та правил охорони праці ще до початку практики, в університеті, розписується у відповідному спеціально відведеному журналі та зобов’язується виконувати усі правила з техніки безпеки та охорони праці.

Організація і порядок проходження практики

Практика триває 5 днів, протягом яких послідовно виконуються навчальні завдання, їх зміст і строки виконання вказує викладач. Для зручності роботи академічна група ділиться на бригади (по 5-6 студентів). Кожна бригада для польових спостережень пови­нна мати комплект приладів та допоміжні матеріали: барометр-анероїд; аспіраційний психрометр Ассмана; похідний вітромір Тре­тьякова; ручний анемометр; метеорологічні термометри для вимірю­вання температури ґрунту (звичайний, максимальний та мінімальний, термометр-щуп); психрометричні таблиці; атлас хмар; запас дисти­льованої води для психрометра; компас; міліметровий та простий па­пір, лінійку; прості й кольорові олівці, гумку; хронометр; щоденник; лопату; дерев'яний кілок висотою близько 2 м. Одяг та взуття повинні відповідати умовам польової роботи, тобто бути зручними, відповід­ними до сезону. Обов'язковим є наявність головних уборів та предме­тів захисту від дощу (парасольки, дощовики тощо).

Умовно практика поділяється на три етапи; підготовчий, польовий, камеральний.

Перший або підготовчий етап розпочина­ється ще з лабораторних занять, коли вивчаються будова та принцип дії основних метеорологічних приладів, методи спостережень за ста­ном атмосфери. На цьому етапі слід ознайомитись з методиками спо­стережень: за атмосферним тиском, температурою повітря та ґрунту, вологістю повітря, опадами, характеристиками вітру, станом неба, хмарами, атмосферними явищами. Необхідно навчитись будувати рози вітрів та графіки ходу метеовеличин, а також ознайомитись з фор­мами запису метеоінформації, методами її первинної обробки.

Другий або польовий етап практики є основним і передбачає проведення навчально-польових екскурсій із дослідженням погоди та клімату місцевості шляхом метеорологічних спостережень. Польові екскурсії можуть бути як пішими, так і з користуванням автобусного та інших видів транспорту в залежності від мети та основних завдань конкретного маршруту.

Третій або камеральний етап навчальної практики включає обробку, аналіз, узагальнення і систематизацію матеріалів польових досліджень, написання і захист звіту. Третій етап, на який відводиться один день, може проходити як в польових умовах району проходження практики, так і в аудиторних умовах навчального закладу.

У перший день практики знайомляться з правилами техніки безпеки та поведінки під час її проведення (що засвідчується власни­ми підписами у відповідному журналі). Слід вивчити програму практики, ви­моги до виконання польових робіт та оформлення документації (ро­бочих записів, щоденників, графіків, таблиць тощо). Отримавши прилади, перевірте їх укомплектованість та при­датність до роботи. Виконайте пробні виміри (не менше п'яти-шести, порівнюючи результати), обрахунки поправок до показів приладів. Повторіть методику психрометричних розрахунків вологості повітря. Доцільно використовувати власні конспекти, це допоможе повторити програму курсу й підготуватись до виконання завдань. Разом із керів­ником у ході оглядової екскурсії уточніть місцеположення точок спо­стережень. Вони вибираються в різних формах рельєфу, в різних адвекційно-радіаційних умовах, щоб при одночасних спостереженнях зафіксувати хід метеорологічних величин у різних частинах одного природного комплексу. Наприклад: в межах схилу однієї експозиції на різних висотах; на одній висоті, але на схилах різної експозиції; в різних морфологічних частинах долини чи улоговини; в межах одного урочища - в різних формах мікрорельєфу, в окремих фаціях тощо.

Згадайте, при яких погодних умовах виразніше проявляються мікрокліматичні особливості. Тут стануть у пригоді знання про особ­ливості добового ходу метеовеличин при різних типах погоди (цикло­нічній, антициклонічній) в умовах помірного клімату, про вплив висоти місця, експозиції та крутизни схилів тощо. При ознайомленні з фізико-географічними умовами місцевості зверніть увагу на особливості природних компле­ксів, їх найхарактерніші риси: форми рельєфу, характер рослинності, стан ґрунту тощо. Визначте наявність природних чи штучних пере­шкод, які можуть помітно впливати на характеристики вітру (круті схили, глибокі долини, високі горби, близькість лісу, лісонасаджень, окремих груп дерев, забудов тощо), попередньо оцініть ступінь такого впливу. Кожна бригада має описати місце спостереження, скласти простий топографічний план місцевості з позначеними на ньому доб­ре помітними орієнтирами та точкою свого місцезнаходження.

Польовий етап триває наступні дні. Упродовж цих днів студенти виконують польові метеоро­логічні спостереження, які, по суті, є мікрокліматичними. Польова робота розпочинається о 9 годині ранку з підготовки до спостережень. Влаштувавшись на попередньо обраній точці, слід швидко встановити прилади, перевірити їх готовність до роботи. З ними працюйте обере­жно й уважно, не допускайте пошкоджень чи поломки. При встанов­ленні вітроміра пам'ятайте про орієнтацію його рози вітрів за компа­сом. Дерев'яний кілок, на якому висітиме психрометр та кріпитиметь­ся анемометр, слід вкопати в ґрунт та добре закріпити. Мають бути підготовлені олівці та папір для робочих записів і обрахунків.

Вимірювання за приладами проводяться кожних півгодини, починаючи з 9 години 30 хвилин. Останній вимір виконується о 15 годині дня. Розподіливши між собою обов'язки, одночасно виконуйте інструментальні спостереження за барометром-анероїдом, аспіраційним психрометром, вітроміром Третьякова, ручним анемометром, до­тримуючись правил користування цими приладами. Паралельно з ін­струментальними спостереженнями виконуються й візуальні: оціню­ється стан неба, визначаються характеристики хмарності, відмічають­ся та характеризуються атмосферні явища, зміни у стані поверхні ґрунту. Кількісні характеристики вимірів занесіть у робочі таблиці, обра­ховуючи у перерві між вимірюваннями дійсні значення метеовеличин (з урахуванням необхідних поправок). Якісні характеристики внесіть у робочі таблиці та в опис погоди, що складається по закінченні вимі­рів. У ньому слід детально описати зміни погоди за час спостережень, особливості ходу метеовеличин, пояснити причини видимих їх змін.Один із днів практики присвячується відвідуван­ню найближчої репрезентативної метеостанції державної Гідрометеомережі, близькому знайомству з її обладнанням та методами стаціо­нарних метеорологічних спостережень. Екскурсія на метеостанцію відбувається під наглядом керівника практики. Ведуть екскурсію пра­цівники метеостанції, даючи необхідні пояснення та відповідаючи на запитання студентів. Екскурсійний день опишіть у щоденнику прак­тики, складіть опис погоди цього дня, використавши дані станційних метеоспостережень. Як правило, екскурсія триває менше щоденного робочого часу практики, тому половину цього часу та частину робо­чого часу останнього дня практики присвячують камеральній обробці результатів спостережень.

Отже, камеральний і звітний етапи займають останній день практики, коли підводяться підсумки виконаних видів робіт, аналізу­ються отримані результати. Тоді ж завершується оформлення робо­чих записів, описів та оглядів погоди; перевіряються правильність заповнення таблиць та виконання розрахунків; складається кліматич­на характеристика району практики; готується звіт і здається залік.