Аналіз результатів спостережень і їх обробка

Аналіз результатів спостережень та їх наступна об­робка виконуються після закінчення роботи в полі. Обробка полягає в наступному: 1) складаються підсумкові таблиці результатів спостере­жень за кожен строк по всіх ділянках; 2) оформлюються робочі графі­ки ходу метеорологічних величин; 3) виконується аналіз змін метеовеличин у часі, визначаються їх середні значення; 5) будуються мік­рокліматичні профілі за середніми та максимальними значеннями ме­теорологічних величин (при наявності достатніх для цього даних).

При складанні підсумкової таблиці використовуйте дані робо­чих таблиць. Там обов'язково записуйте, окрім виміряних за прила­дами кількісних характеристик, всі поправки до значень метеовели­чин. Так, у робочих записах про вимірювання атмосферного тиску повинні бути вказаними всі три поправки до показань барометра-анероїда, у записах про визначення характеристик вологості повітря всі числові значення обчислень за психрометричними таблицями і т. п.

Зміст підсумкової таблиці включає в себе числові значення кі­нцевих результатів обрахунків виміряних метеовеличин. Колонки під­сумкової таблиці можна подавати в такому порядку: 1) час спостере­ження; 2) стан неба, інтенсивність сонячного світіння; 3) характерис­тики хмарності; 4) атмосферний тиск; 5) температура повітря; 6) хара­ктеристики вологості повітря: фактична пружність насичення, віднос­на вологість, дефіцит насичення, точка роси; 7) характеристики вітру (напрям і швидкість); 8) атмосферні явища: в строки спостереження та між ними, їх інтенсивність. Дані цієї таблиці використовуйте для побудови графіків ходу метеовеличин. Для кожного дня спостережен­ня складається окрема підсумкова таблиця та підсумковий графік.

Графіки ходу метеовеличин виконують на міліметровому па­пері. Можна хід всіх метеовеличин, за якими велись спостереження протягом дня, зобразити на одному великому графіку. Так буде зруч­но порівнювати хід (зміни) метеоелементів. На осі абсцис позначте хронологічні моменти спостережень. У площині осі ординат побудуй­те кілька шкал, паралельних одна одній, із поділками, відповідними до градацій змін метеовеличин. Точки на графіку з'єднуйте ламаною лінією (під лінійку). Таких ламаних кривих на графіку буде кілька, тому кожна з них повинна відрізнятись від інших. Можна застосувати різні позначення ліній одним (чорним) кольором або ж викреслити такі криві різнокольоровими. Якщо в момент спостереження спосте­рігались атмосферні явища, то позначте їх відповідними умовними позначеннями під хронологічними відмітками на горизонтальній осі. Ті явища, що спостерігались між строками спостережень, теж слід показати на графіку - між відмітками часу вимірів, графічними умов­ними знаками нижче від горизонтальної осі.

Характеристики вітру графічно зображуються у вигляді роз вітрів (рози напрямків та швидкостей) за методикою, що вивчається в теоретичному курсі та на лабораторних заняттях.

На графіку обов'язково вкажіть всі умовні позначення, бажано у правому нижньому кутку. Назва розташовується під графіком по центру. Наприклад: "Рис. 1. Графік ходу метеовеличин за час спосте­режень з ... по ....

У цілому такі графіки дають наглядну уяву про зміни метео­величин впродовж часу спостережень та особливості їх добового хо­ду. За побудованими графіками виконайте аналіз ходу метеовеличин. Це допоможе: а) усвідомити їх взаємозв'язок (наприклад, температу­ри повітря - з хмарністю, пружністю насичення та відносною вологіс­тю тощо); б) виявити характерні особливості ходу цих метеовеличин при різних типах погоди (наприклад, антициклонічна малохмарна по­года з виразним добовим ходом або циклонічна хмарна з затяжними дощами і згладженим добовим ходом чи навіть його порушеннями).

Такий аналіз вмішують у щоденнику практики і на його основі виконують опис погоди. У ньому мають бути відображені всі деталі змін погоди за час спостереження, вказані середні показники метеове­личин, їх максимальні та мінімальні значення, висновки візуальних спостережень. Опис погоди складайте щоденно. На основі таких опи­сів складіть огляд погоди за весь період практики. Описи й огляд по­годи повинні бути записані у щоденнику погоди.

Щоденник погоди ведіть впродовж всієї практики. Це допо­може визначити загальний характер погоди за день і дати її стислу характеристику, обгрунтовану необхідними цифровими даними. Що­денник використовуйте для звіту, при описах погоди по днях. Особ­ливу увагу звертайте на розвиток атмосферних процесів (таких як внутрішньомасова конвекція, наближення чи проходження атмосфер­них фронтів тощо), які зумовлюють зміну погоди.

Не варто описувати погоду по строках вимірювань: "О 9 годи­ні спостерігалась така погода, а о 12 годині така.." Для опису погоди слід вибирати основне: градації температур; екстремальні значення характеристик вологості; середнє значення атмосферного тиску (при стійких показах барометра) чи межі його коливань (ріст чи спад); ха­рактер хмарності; переважаючий напрям вітру та його середню швид­кість, межі коливань характеристик вітру, зміну його напрямків та посилення чи послаблення; розвиток атмосферних явищ тощо.

Наприклад, погоду літнього дня з розвитком внутрішньомасової конвекції можна описати приблизно так: "Вранці спостерігалась рясна роса та туман місцями над долиною Сули. Безвітряно. Біля 10 години з’явились купчасті хмари і до полудня їх кількість швидко зросла до 8 балів. Купчасті хмари швидко розвиваються по вертикалі и перетворюються в потужні купчасті. Місцями спостерігаються купчасто-дощові хмари. Спека, задушливо. Температура повітря о 15 годині досягла 28,1° С, а відносна вологість - 45 %. Близько 14 години основа купчасто-дощової хмари закрила більшу частину неба. Вітер посилився, став поривчастим (до 10-12 м/с), мінливим (від південно-східного до південно-західного). Згодом почався дощ який після першого звуку грому (14 годин 15 хвилин) переріс у зливу. Злива з грозою тривала близько півгодини. Після неї вітер вщух, хмари розсіялись. Під час зливи температура повітря знизилась до 21,3°С, а відносна вологість повітря зросла до 75 %. Гроза відійшла у східному напрям­ку. Тиск протягом часу спостережень змінювався мало (0,6 мб) ".

Огляд погоди за період практики складається за графіками хо­ду метеовеличин, щоденником погоди своєї бригади, інформації (при її наявності) Гідрометеослужби. Повідомлення Гідрометеослужби (в тому числі в засобах масової інформації) дозволяють оцінити синоп­тичну ситуацію, тобто можна уточнити, під впливом яких баричних утворень (циклон, антициклон, баричні улоговина, виступ чи сідлови­на), яких повітряних мас (арктичне, помірне, тропічне повітря) і атмо­сферних фронтів (теплий, холодний, оклюзії) формувалась погода в районі практики в певний проміжок часу. Зазвичай така оцінка даєть­ся при консультації керівника і нею починають огляд погоди.

На основі аналізу ходу основних метеовеличин дається зага­льна характеристика погоди: всього періоду практики (при однотип­ній погоді); окремих його частин (при зміні погоди); вибраних, особ­ливо характерних днів (наприклад, з внутрімасовою антициклонічною погодою або погодою, зумовленою рухом циклона з фронтами тощо).

Дайте характеристику ходу окремих метеовеличин, в першу чергу температури повітря. Бажано використати дані спостережень найближчої репрезентативної метеостанції і використати їх для уточ­нення описів погоди та огляду погоди, для пояснення особливостей змін метеовеличин у період практики. Доречними будуть дані про те­мпературу поверхні ґрунту та температуру грунту на глибині, які в польових умовах студентської практики не завжди вдається отримати. Дані стаціонарних метеорологічних спостережень дозволять правиль­но скорегувати результати польових вимірювань.