Лабораторна робота № 5. Встановлення водоохоронних зон

Мета роботи: навчитися встановлювати водоохоронні зони навколо водних об’єктів.

Завдання:

1. Визначити площу водних об’єктів для встановлення меж водоохоронних зон (оформити у табличному матеріалі див. табл. 4);

2. Запроектувати прибережні захисні смуги навколо водних об’єктів(Земельний кодекс України, статті 60 – 62) (показати на кресленні);

3. Завдання виконати в робочому (індивідуальному) зошиті та кресленні.

Вимоги до водоохоронних зон водних об’єктів. Уздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, зовнішні межі яких визначаються за спеціально розробленими проектами.

Водоохоронні зони водойм, ставків встановлюються у залежності від умов їх розміщення на місцевості:

• при розміщенні водойм, ставків у балках, водоохоронні зони включають схили балок, безпосередньо прилеглих до них, а також схили та днища балок вище водойм, ставків на відстані не менше 2 км;

• при розміщенні каскаду водойм, ставків, на відстані між ними не більше 5 км, у водоохоронну зону включаються також схили і днища балок між цими водоймами і ставками;

• при розміщенні водойм у низинах із слабо вираженим рельєфом, до водоохоронних зон відносяться всі прилеглі до них угіддя у межах їх зовнішніх меж.

Максимальний розмір водоохоронних зон, що встановлюються на сільськогосподарських угіддях, не повинен перевищувати 2 км, а мінімальний - може бути обмежений прибережною смугою; при розміщенні водойм у балках, що включенні до складу водоохоронної зони річки, водоохоронні зони навколо них не встановлюються, а виділяються лише прибережна захисна смуга.

У межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги, що встановлюється по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води шириною:

– для великих річок, водосховищ на них та озер – 100 м;

– для середніх річок, водосховищ на них, а також ставків площею понад 3 га – 50 м;

– для малих річок, струмків, а також ставків площею менше 3 га – 25 м.

Уздовж морів, навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше 2 км від урізу води. Вона може використовуватись для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов’язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.

Таблиця 4

Розрахунок площі водоохоронних зон навколо водних об’єктів

Назва водних об’єктів та регламентація	Водоохоронна зона, м	Загальна ширина зони, м	Довжина споруди (протяжність), м	Площа охоронної зони, га

Лабораторна робота № 6. Складання договору про встановлення земельного сервітуту

Мета роботи: вивчити земельні сервітути, види права земельних сервітутів, права і обов’язки власника землі та Сервітутоволодільця.

Завдання:

1. Вивчити основні поняття, зміст, види права земельного сервітуту тощо (Земельний кодекс України, статті 98 – 102);

2. Визначити інженерні споруди та встановити власника земельної ділянки на користь якого буде встановлено земельний сервітут (на кресленні показати цю земельну ділянку);

3. Скласти договір про встановлення земельного сервітуту (див. додаток 3).

4. Завдання виконати в робочому (індивідуальному) зошиті.

Зміст права земельного сервітуту. Право земельного сервітуту – це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений.

Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Види права земельного сервітуту. Власники або землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів:

а) право проходу та проїзду на велосипеді;

б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;

в) право прокладання та експлуатації ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;

г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;

г) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню або через сусідню земельну ділянку;

д) право забору води з природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;

є) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до природної водойми;

є) право прогону худоби по наявному шляху;

ж) право встановлення будівельних риштувань та складування будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;

з) інші земельні сервітути.

Порядок встановлення земельних сервітутів

1. Власник або землекористувач земельної ділянки має право вимагати встановлення земельного сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки;

2. Земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за рішенням суду;

3. Право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку.

Дія земельного сервітуту. Дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до іншої особи.

Земельний сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та юридичним особам.

Власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.

Власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.

Припинення дії земельного сервітуту:

1. Дія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадках:

а) поєднання в одній особі суб'єкта права земельного сервітуту, в інтересах «кого він встановлений, та власника земельної ділянки;

б) відмови особи, в інтересах якої встановлено земельний сервітут:

в) рішення суду про скасування земельного сервітуту;

г) закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут;

ґ) невикористання земельного сервітуту протягом трьох років;

д) порушення власником сервітуту умов користування сервітутом.

2. На вимогу власника земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, дія цього сервітуту може бути припинена в судовому порядку у випадках:

а) припинення підстав його встановлення;

б) коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний сервітут, за її цільовим призначенням.

Права і обов’язки власника землі:

• використовувати земельну ділянку, обтяжену сервітутом на власний розсуд;

• контролювати використання земель Сервітутоволодільцем;

• на відшкодування збитків, що спричинені погіршенням якості земельної ділянки внаслідок діяльності Сервітутоволодільця;

• не втручатись у виробничу діяльність Сервітутоволодільця;

• не перешкоджати Сервітутоволодільцю користуватися земельною ділянкою.

Права і обов’язки Сервітутоволодільця:

• використовувати земельну ділянку на умовах, передбачених цим договором;

• додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля;

• зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;

• здійснювати за дозволом власника (користувача) будівництво тимчасових об’єктів, необхідних для здійснення діяльності, пов’язаної із встановленням сервітуту;

• здійснювати користування земельною ділянкою в межах дозволеної цим договором форми поведінки;

• здійснювати поліпшення земельної ділянки за дозволом власника (користувача) земельної ділянки;

• здійснювати утримання, ремонт необхідних для здійснення сервітуту споруд, устаткування;

• користуватись земельною ділянкою найменш обтяжливим для власника (користувача) способом;

• не змінювати цільове призначення земельної ділянки;

• проводити діяльність, необхідну дня користування і збереження сервітуту;

• своєчасно вносити плату за використання земельного сервітуту.