• Французи – полюбляють досконально вивчати всі аспекти і наслідки пропозицій, що надходять, тому переговори проходять з ними у відносно повільному темпі. На переговорах воліють використовувати французьку мову. Починати люблять об 11 ранку, але не вирізняються пунктуальністю.

Основні правила ділового етикету

• Ініціативу у веденні переговорів виявляє той, хто приймає гостей. Бесіду слід вести за спеціально призначеним для цих цілей столом. Перше почесне місце — праворуч від приймаючого візит.

• За протоколом переговорів передбачено частування. На стіл ставиться мінеральна вода, сигарети. Через п'ять – десять хвилин після початку розмови може бути подано каву чи чай. Спиртні напої не пропону­ються. Вони доречні тільки на прийомах і коктейлях.

• Переговори від початку до кінця веде одна й та ж особа, її не перебивають, не виправляють. Інші члени делегації висловлюються після надання їм слова.

• Німці – вирізняються педантизмом, тому з ними необхідно суворо дотримуватись протоколу. Дуже люблять наводити факти і приклади. Небайдужі до цифр, схем, діаграм. Потрібно враховувати прихильність німців до титулів.

• Якщо учасники переговорів спілкуються через перекладача, то вони повинні намага­тися якомога точніше висловлювати свої думки, не забуваючи робити паузи

• Відразу починати вести переговори за суттю не прийнято. Спочатку представляють кожного учасника (бажаний обмін візитни­ми картками).

!

Найбільш оптимальними днями для переговорів є вівторок, середа, четвер.

Найсприятливіший час дня – через півгодини-годину після обіду.

Основні правила налагодження відносин між партнерами в перебігу переговорів:

• Раціональність – необхідно вести себе стримано. Неконтрольовані емоції негативно позначаються на переговорному процесі і здатності прийняття виважених рішень.

• Розуміння – неуважність до точки зору партнера обмежує можливості дійти взаємовигідного рішення

• Спілкування – якщо ваші партнери не виявляють великої зацікавленості, все ж таки намагайтесь провести з ними консультації. Це дозволить зберегти і поліпшити відносини.

• Достовірність – помилкова інформація послаблює силу аргументації, а також несприятливо впливає на репутацію.

• Уникнення менторського тону – неприпустимо повчати партнера. Основний метод – переконання.

• Прийняття – намагайтесь прийняти іншу сторону і будьте відкриті для того, щоб отримати щось нове від партнера.

3. Фінансове забезпечення переговорів

До фінансової документації, що супроводжує процес проведення переговорів, належать:

• наказ про відрядження спеціалістів;

• наказ про прийняття делегації;

• калькуляція вартості приймання й обслуговування іноземної делегації;

• зовнішня та внутрішня програми візиту делегації.

Наказ про відрядження містить інформацію про суму коштів (добових) , що надаються відряджуваним.

Наказ про прийняття делегації містить вказівку на рівень обслуговування делегації (1, 2, 3 категорії) та суму коштів, що виділяються на проведення переговорів.

Калькуляція вартості приймання делегації – офіційний документ, що містить детальні розрахунки про витрати на кожного з членів делегації.

• розрахунок вартості проживання;

• розрахунок вартості харчування;

• оплата послуг перекладача, гіда, фотографа;

• автообслуговування;

• культурно-побутове обслуговування;

• кишенькові гроші (за наявності такого пункту витрат);

• витрати на придбання сувенірів;

• витрати на організацію зустрічі та проводів;

• витрати на проведення офіційних заходів;

• канцелярські витрати та витрати на буфетне обслуговування.

Д

Зовнішня програма – програма проведення заходів, що надається кожному члену делегації та містить інформацію про час, місце та дату проведення кожного заходу, передбаченого на період перебування делегатів.

ля прийняття делегації на підприємстві складаються дві програми: зовнішня і внутрішня.

!

В

Внутрішня програма – офіційний документ, в якому окрім часу, місця та дати проведення заходів вказується відповідальна особа, кількість присутніх, категорія проведення заходу та здійснюється калькуляція витрат на проведення того чи іншого заходу.

нутрішня програма учасникам переговорів не видається і знаходиться у розпорядженні організаторів зустрічі.