1. Зміст навчання дітей п’яти (шести) років елементів грамоти в чинних документах доз

Слайд 10

Робота в домашніх мікрогрупах.

Були створені домашні мікрогрупи. Перед учасниками було поставлене завдання:придумати назву мікрогрупі, емблему, яка б символізувала назву мікрогрупи.

А зараз дайте кожна мікрогрупа представить себе.

Самостійна робота мікрогрупи – 4 хвилин.

Отже, зміст навчання дітей старшого дошкільного віку елементів грамоти висвітлено в Базовому компоненті дошкільної освіти, у програмах «Впевнений старт», «Українське дошкілля» та в низці варіативних програм.

Ми з вами взяли основні програми за я кими будемо працювати: «Впевнений старт», «Українське дошкілля», «Базовий компонент дошкільної освіти».

Перед вами лежить папір та маркери. Ваше завдання: викласти тезісно на папері завдання, які повинні враховувати вихователі під час ознайомлення з навчання грамоти дошкільників.

Перша домашня група працює з програмою «Впевнений старт», друга за програмою «Українське дошкілля», третя за «Базовим компонентом дошкільної освіти».

У вас є 3 хвилини. Час пішов.

Слайд 11

І мікрогрупа

Наведіть зміст навчання дітей грамоти за програмою «Впевнений старт»

Навчання елементів грамоти

• у межах добуквеного періоду до навчання елементів грамоти проводити підготовчу, пропедевтичну роботу із засвоєння елементів писемного мовлення;

• ознайомлювати з основними одиницями мовлення й навчити правильно користуватися термінами на їх позначення «речення»,«слово», «звук», «склад»,«буква»;

• формувати елементарні уявлення про слово як основну одиницю мовленнєвого спілкування та його номінативні значення (може називати предмети і явища, дії, ознаки предметів і дій, кількість тощо). Дати уявлення про слова, що не мають самостійного значення і їх використовують у мовленні для зв’язку слів між собою (показати на прикладах сполучників і прийменників);

• навчити виокремлювати із мовленнєвого потоку речення, сприймати його як кілька пов’язаних за змістом слів, які висловлюють завершену думку;

• вправляти у поділі речень на слова, визначенні кількості й порядку слів у них та складанні речень із розрізнених слів, із заданим словом, у поширенні речень новими словами. Залучати дітей до моделювання речень за схемами речень;

• ознайомлювати зі звуками мовними і немовними. На основі вдосконалення фонематичного слуху і звуковимови формувати вміння звукового аналізу мовлення;

• вчити визначати на слух перший і останній звуки у словах, місце кожного звука у слові, виокремлювати заданий звук у словах та визначати його позицію (на початку, в середині чи у кінці слова), виділяти звук, що частіше звучить у тексті, самостійно добирати слова із заданим звуком у певній позиції. Показати залежність значення слова від порядку чи зміни звуків (кіт — тік, карта - парта);

• формувати знання про голосні та приголосні мовні звуки на основі уявлень про відмінності їх утворення. Дати поняття про склад як частину слова, утворену з одного чи кількох звуків, про складоутворювальну роль голосних звуків у словах;

• вправляти у поділі слів на склади з орієнтування на голосні звуки, у визначенні кількості та послідовності складів. Показати залежність значення слова від порядку складів у ньому (бан-ка - ка-бан, Ку-ба - Ба-ку). Вчити визначати наголошені й ненаголошені склади у словах, помічати смислову роль наголосу (за’мок - замо’к). Вправляти у складанні складових схем слів та доборі слів до заданої схеми;

• ознайомлювати з поняттям про тверді та м’які приголосні звуки. Вчити виконувати на слух звуковий аналіз слів, будувати звукові схеми слів із позначок або фішок відповідно до порядку й характеристики звуків у словах (голосний чи приголосний, твердий чи м’який приголосний).

Примітка: з урахуванням індивідуальних здібностей, можливостей, інтересів дітей та побажань їхніх батьків розпочинати в індивідуальному порядку достроковий перехід добук- веного етапу в оволодінні елементами грамоти.

Почати ознайомлення із буквами як знаками передання звуків на письмі. Сприяти ознайомленню з основними буквами за принципом частотності вживання відповідних звуків в усному мовленні, пропонуючи дітям не алфавітні, а звукові їх назви.

Формувати початкові вміння звуко-буквеного аналізу складів і слів, злитого читання складів різної структури на основі аналітико-синтетичного способу: двобуквених закритих (голосний + приголосний) і відкритих (приголосний + голосний), трибуквених без збігу та зі збігом приголосних. Поступово переходити до читання односкладових, двоскладових слів простої структури, ускладнюючи завдання для читання залежно від індивідуального темпу засвоєння способів читання дитиною (до пропонування для свідомого читання речень і коротких текстів).

Слайд 12