Казка про кота

Жив собі кіт. Одного разу його господарі приготували рибку. Вирішив хитрий кіт поцупити рибку. Ось вийшли господарі з хати, а котик: «цап!» і поцупив рибу.

Повернулись господар з господинею, бачать – на столі немає рибки. Вирішили тоді вони провчити кота. Приготували іще рибки і сховались. Кіт підкрався, схопив рибину і побіг до сусіднього двору. Там жили маленькі кошенята. Він приніс їм рибку.

Побачили господарі таке диво і не стали сварити кота за поцуплену рибку.

Кроль Михайло

Чарівний зайчик

Жили собі дід та баба та не було у них дітей.

І одного разу сталася така історія: вони захотіли піти до лісу та по дорозі їм зустрівся зайчик, за яким гнався вовк. Дід та баба взяли його на руки та й сховали. Вовк не помітив і побіг собі далі.

А дід з бабою пішли собі додому, взявши зайчика з собою. Прийшли і почали розігрівати вухастого. Зігрівся зайчик і почав говорити людською мовою. Старенькі здивувалися, але так і не зрозуміли, чого це зайчик заговорив як людина. І розпочалося веселе життя: вечорами дід грав на бандурі, баба розповідала цікаві історії та вишивала рушники, а зайчик видбивав лапками ритм. А вдень всі разом поралися в городі, готували їжу. Зайчик під час роботи розважав усіх цікавими лісовими пригодами.

Йшов час. Згодом виріс зайчик, перестав боятися. І дід з бабою відпустили сіренького в ліс.

Сазонов Денис

У Зоряному палаці

Одного разу хлопчик Діма і дівчинка Діана сиділи на балконі свого багатоповерхового будинку. Вони побачили, як з неба впала зірочка.

-Загадайте бажання, - сказала мама. Діти здивувались, що бажання може виповнитись і задумались. От би потрапити у космос і попросити зірочок, щоб вони падали частіше.

Мама хитро посміхнулась дітям, коли почула таке бажання:

-Такі дива можуть траплятися лише влітку. Справжній зорепад можна спостерігати у серпні.

Діти швиденько вмилися і полягали спати. Зненацька, наче хтось підштовхнув дітей, і вони опинились у чарівному місці. Навкруги було темно, але все кришталево виблискувало. Діти зрозуміли, що вони потрапили у Зоряний палац.

Пройшовши до великої зали, вони побачили багато зірок, які танцюють прекрасний танок. Довго Дмитрик і Діана милувались казкою, аж поки їх не побачили господарі чарівного палацу.

Зірочки дуже зраділи гостям і наперебій розпитували, що привело дітлахів до Зоряного палацу.

Діти розповіли, що вони живуть на Землі. І прийшли попросити, щоб вони, зірочки частіше падали з неба. Тоді люди частіше зможуть загадувати бажання і у світі стане більше добра…

Того вечора Дмитрик і Діана весело танцювали у Зоряному палаці, а вранці розповіли мамі про свої нічні пригоди. Мама загадково посміхнулась, а ввечері вся сім’я з балкона спостерігала за прекрасним зорепадом.

Шепелєв Олександр

Дід, баба та Сніговик

Жили собі дід та баба і не було у них дітей.

А тоді була зима. І от вони вирішили зліпити Сніговичка. От стояв Сніговик, стояв… Аж поки раптом ожив. Заходить Сніговик в дім до баби та діда. Злякались спочатку старенькі, а потім баба і сказала:

-Діду, це ж наша снігова баба, яку ми зліпили!!!

Дуже зраділи дід та баба, що Сніговик ожив. Буде у них тепер весело. Сіли всі разом пити чай з варенням, грілися біля каміну.

Всю зиму розвеселяв Сніговик бабу з дідом, але навесні розтанув. Засмутились були старенькі, засумували… Але потім подумали, що невдовзі настане літо, пройде осінь і в гості знову завітає зима…

Сазонов Артем