- •Державний комітет зв’язку та інформатизації України Львівський коледж Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій
- •Розділ 1. Основи інформаційних мереж
- •Тема 1.1 Вступ. Глобальна інформаційна інфраструктура (гіі)
- •1. Розвиток інформаційних мереж
- •2. Складові та атрибути гіі
- •Тема 1.2 Структура інформаційної мережі План лекції
- •1. Структура інформаційної мережі
- •2. Види топологій мереж
- •Тема 2.1 Частотне мультиплексування План лекції
- •Мультиплексування, як засіб ефективного використання каналу зв’язку
- •2. Частотне мультиплексування
- •Розділ 2. Мультиплексування в мережах „пункт- пункт”
- •Тема 2.2 Часове мультиплексування
- •1. Принцип дії часового мультиплексування
- •2. Синхронність та плезіохронність
- •Контрольні питання
- •Тема 2.3 Плезіохронні мережі
- •1. Ієрархія т - 1
- •2. Ієрархія е - 1
- •3. Ієрархія мультиплексування
- •Розділ 3. Архітектура мереж та методи доступу
- •Тема 3.1 Широкомовні мережі. Множинний доступ
- •1. Широкомовні мережі
- •2. Множинний доступ
- •Тема 3.2 Множинний доступ з розпізнанням носія
- •Метод доступу з розпізнанням носія та уникненням колізій csma/ca
- •Метод доступу з розпізнанням носія та уникненням колізій csma/cd
- •Тема 3.3 Архітектура мереж
- •1. Загальні поняття мережевої архітектури
- •Поняття мережевої архітектури
- •3. Просторові вимоги
- •4. Потреби користувачів
- •Тема 3.4 Операційні системи сімейства Unix
- •Загальні відомомсті
- •Властивості файлової струткури Unix
- •Різниця між загальними і приватними даними
- •Операційні системи типу Linux
- •Розділ 4. Способи комутації в інформаційних мережах Тема 4.1 Основні способи комутації
- •1. Види комутації в мережах
- •2. Характеристики комутації кіл та пакетів
- •3. Комутація кіл
- •Тема 4.2 Віртуальні приватні мережі
- •1. Фільтрування маршрутів
- •2. Тунелювання
- •Розділ 5. Комп’ютерні ім
- •Тема 5.1 Класифікація комп’ютерних мереж
- •Загальні відомості про комп’ютерні мережі
- •Класифікація комп’ютерних мереж
- •Тема 5.2 Топологія фізичних зв'язків
- •1. Топологія обчислювальної мережі
- •3. Топологія „кільце”
- •4. Топологія „шина”
- •Тема 5.3 Технології локальних мереж
- •2. Протокол llc рівня керування логічним каналом (802.2)
- •Тема 5.4 Бездротові комп’ютерні мережі
- •1. Принцип та режими роботи бездротової мережі
- •2. Забезпечення мобільності у бездротових мережах
- •Розділ 6. Ір - адресація Тема 6.1. Структура ip-адреси
- •1. Формат ір- адреси
- •2. Повнокласова та безкласова ip-адресація
- •Тема 6.2. Трансляція мережевих адрес
- •1. Принцип дії nat
- •2. Статична nat
- •Тема 6.3 Відповідність між mac-адресами та ip-адресами
- •1. Протоколи високого рівня і mac-адреси
- •2. Протокол arp
- •3. Протокол rarp (Reverse Address Resolution Protocol)
- •Тема 6.4. Раутінг в ip-мережах
- •Раутінг (маршрутування) – основні поняття
- •1. Раутінг (маршрутування) – основні поняття
- •2. Функції раутінгу
- •Тема 6.5. Загальні відомості про протокол tcp
- •2. Номери портів tcp
- •3. Сполучення tcp
- •4. Процеси
- •Розділ 7. Міжнародна комп’ютерна мережа Інтернет
- •Тема 7.1 Структура та принцип функціонування мережі Інтернет
- •2. Безпровідні системи
- •3. Повністю оптоволоконні системи (pon і sonet)
- •Тема 7.2 Сервіси Інтернету
- •1. Типи сервісів Інтернет
- •2. Електронна пошта
- •Розділ 8. Технології глобальних мереж
- •Тема 8.1 Технологія adsl
- •1. Основні відомості про технологію adsl
- •2. Архітектура dslam
- •Тема 8.2 Технологія атм
- •2. Атм і модель osi
- •Тема 8.3 Технологія ір- телефонії
- •1. Переваги використання ір- телефонії
- •2. Особливості процесу передачі голосу
- •1. Переваги використання ір- телефонії
- •2. Особливості процесу передачі голосу
3. Протокол rarp (Reverse Address Resolution Protocol)
RARP дозволяє станції отримати свою IP-адресу, базуючись на фізичній адресі її мережевого інтерфейсу. В основному RARP використовується тоді, коли комп’ютер не має жорсткого диску для збереження своєї конфігурації (у тому числі IP-адреси).Як тільки така станція стартує, то вона починає генерувати широкомовні запити RARP, запитуючи: “Яка IP адреса у станції з Ethernet-адресою 00:05:fa:13:ad:2e? Дайте відповідь станції 00:05:fa:13:ad:2e”. Станція, яка є RARP-сервером, діставши такий запит, посилає цільову RARP-відповідь станції, яка запитувала: “Ethernet-адреса станції 00:05:fa:13:ad:2e відповідає IP-адресі 194.19.11.97”.
Формат RARP-пакету такий самий, як у ARP-пакету (див. рис.6.5 ), з тією лише відмінністю, що значення поля frame type рівне 0x8035, та operation дорівнює 3 для RARP-запиту і 4 для RARP-відповіді.
Контрольні питання
Які функції протокола ARP ?
Які функції протокола RARP ?
Які поля містяться в пакеті ARP ?
Тема 6.4. Раутінг в ip-мережах
План лекції
Раутінг (маршрутування) – основні поняття
Функції раутінгу
1. Раутінг (маршрутування) – основні поняття
В системах пакетної комутації термін раутінг (маршрутування - routing) стосується до процесу вибору шляху (маршруту), вздовж якого передають пакети, та організації процесу пересилання пакетів вздовж визначеного шляху. Термін раутер (раутер- router) стосується до комп’ютера, який здійснює пошук такого шляху. Станції в мережі ідентифікуються іменами, адресами та маршрутами. Ім’я визначає, чим є об’єкт, адреса - де він розташований, маршрут - як його осягнути.
Раутінг (маршрутування):
Процес визначення і призначення маршруту (шляху) або методу, який повинен бути використаний для встановлення сполучення або пересилання повідомлень.
Маршрут:
В операціях комунікаційних систем – це географічний шлях, який є наслідком виклику або повідомлення, і прокладений через кола (канали), використані для встановлення послідовності сполучень.
Визначає шлях, який перебувають виклики або повідомлення в комунікаційній мережі.
Примітка: В мережах, які використовують протокол TCP/IP, кожна IP-данограма маршрутується окремо. Маршрут слідування данограми може містити багато раутерів і багато фізичних мереж.
Раутер:
У комунікації даних – це функціональний пристрій, який вживається для взаємосполучення двох або більше мереж.
Примітка 1. Раутери діють на Мережевому рівні еталонної моделі OSI.
Примітка 2. Раутери читають Мережеві адреси всіх пакетів, які танспортуються через мережу, і висилають тільки ті пакети, які адресовані до інших мереж.
Примітка 3. В офіційних документах (RFC), які описують TCP/IP, раутер називають шлюзом (gateway).
Раутінг необхідний , виходячи з таких міркувань:
Сполучення різнорідних мереж. Оскільки IP діє на Мережевому рівні еталонної моделі OSI, то при сполученні різнорідних (як за топологією, так і за IP-адресами) IP-мереж необхідний раутінг замість операцій мостів (останні здійснюються на Канальному рівні).
Стратегія проектування. Раутінг необхідний як частина стратегії проектування, оскільки мережа повиння будуватися за модульним принципом. При цьому існує збірка мереж, які необхідно об’єднати разом, і раутінг є тим засобом, який може забезпечити таке об’єднання.
Безпека. Виходячи з потреб організації, необхідно встановити певні правила безпеки для мережі. Ці правила є нічим іншим, як запобіганням доступу певних користувачів до певних даних. Контроль за доступом звичайно здійснюється на Мережевому рівні і називається фільтрацією. Раутер здійснює функцію фільтрації за допомогою впровадження певних правил, сформованих мережевим адміністратором.
Сполучення з віддаленими об’єктами. Технології WAN, які використовуються для сполучення з віддаленими об’єктами (наприклад, з філіями організації), у більшості випадків впроваджуються через раутери. Раутер діє через придатний інтерфейс WAN, залежно від типу мережі, вибраної для транспортування інформації на Канальному та Фізичному рівнях (X.25, Frame Relay, ISDN тощо), та через інтерфейс LAN (yаприклад, Ethernet), так що віддалений об’єкт може бути сполучений з центром.
Таким чином, об’єднання мереж (internet) складається із фізичних мереж, з’єднаних між собою через раутери. Кожен раутер з’єднаний безпосередньо з двома або більше мережами. Відзначимо, що вузол-станція звичайно під’єднаний до однієї фізичної мережі. Однак можливі вузли-станції, під’єднані до декількох мереж (multi-homed host). Стандарт TCP/IP проводить чітку різницю між функціями вузла-станції (host) і функціями раутера. Основна різниця між раутером і станцією (навіть коли вона приєднана до декількох мереж одночасно - multihomed), з точки зору маршрутизації є те, що станція ніколи не пересилає пакети між своїми мережевими інтерфейсами, тоді як для раутера це (IP forwarding) основна його функція. Мережа, яка пробує одночасно сумістити функції вузла і раутера в одному комп’ютері, виявляє, що цей комп’ютер здійснює несподівані взаємодії з іншими вузлами в мережі. Тому слід відділяти функції вузла-станції та раутера і прийняти, що вузол-станція не здійснює функції раутера з пересилання пакетів від однієї мережі до іншої.
