Амортизація

Амортизація - це процес перенесення вартості основних фондів на вартість новоствореної продукції з метою їх повного відновлення. [5.ст.38]

Для відшкодування вартості зношеної частини основних фондів підприємства відраховують певні суми грошей відповідно до розмірів їх зносу (фізичного та морального), які включають до собівартості новоствореної продукції. Ці відрахування називаються амортизаційними. Після реалізації створеної продукції частина грошової суми, що відповідає перенесеній вартості основних фондів, відокремлюється і накопичується до повної величини, яка в основному відповідає первісній вартості основних фондів. Накопичені амортизаційні відрахування і є джерелом відновлення основних фондів.

Амортизація - це перенесення вартості основних фондів на вартість готової продукції, з метою відшкодування їх зношеної частини.

Амортизаційні відрахування здійснюють за певними нормами відносно балансової вартості об'єкта основних фондів.

Норма амортизації - це встановлений річний відсоток відшкодування вартості зношеної частини основних фондів.

Норма амортизації розраховується за формулою :

Нр=(100%/Т)*2

Норми амортизації, які застосовуються на підприємстві, мають бути економічно обґрунтованими і спрямованими на своєчасне відшкодування основних фондів. Під час їх розрахунку дуже важливо правильно визначити термін використання (експлуатації) основних фондів, який установлюється підприємством при зарахуванні об'єктів основних фондів на баланс.

Нарахування амортизації починається з місяця наступного за місяцем введення об’єкта в експлуатацію. Припиняється з місяця наступного за місяцем вибуття.

Строк корисного використання основних засобів – це очікуваний період часу протягом якого основного засобу будуть використовуватись підприємством.

Строк корисного використання визначається самим підприємством з врахуванням таких чинників:

• потужність об’єкта та його продуктивність;

• очікуваного зносу;

• інших обмежень, що до строків використання.

Для нарахування амортизації використовують наступні методи:

• прямолінійний;

• виробничий;

• прискорені методи (зменшення залишкової вартості; метод подвійного зменшення залишкової вартості; кумулятивний).

Розрахунки норм і сум амортизаційних відрахувань

Вибір методу амортизації визначається низкою об'єктивних чинників залежно від специфіки виробництва, темпів технічного прогресу, складності та особливостей розрахунків тощо.

Прямолінійний (рівномірний) метод полягає в тому, що кожного року на собівартість виготовленої продукції переноситься однакова частина вартості основних фондів.

Методи прискореної амортизації дають змогу протягом першої половини корисного строку використання основних фондів відшкодувати до 60- 70% їх вартості завдяки застосуванню в цей період підвищених норм амортизації.

Метод зменшення залишкової вартості визначення суми амортизаційних відрахувань множенням залишкової вартості об'єкта на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації на річну норму амортизації (у відсотках).