- •Лабораторная робота № 9
- •Короткі теоретичні відомості
- •Вимірювання температури тіла за допомогою оптичного пірометра
- •Опис експериментальної установки
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Теоретичні відомості
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лабораторна робота №10
- •Атом водню у класичній теорії
- •Атом водню у квантовій теорії
- •Опис експериментальної установки
- •Порядок виконання роботи
- •Обробка експериментальних даних
- •Контрольні запитання
- •Література
Опис експериментальної установки
Рис.10.2. Оптична схема установки
На рис.10.2: 1 – воднева лампа ДВС – 4; 1' – ртутна лампа ДРШ-250; 2, 2' – захисні скельця; 3 – конденсорна лінза; 4 – призма порівняння. Пунктиром виділено оптичну схему спектроскопа УМ-2.
Світло від водневої лампи 1 за допомогою конденсатора лінзи 3 фокусується на вхідній щілині спектроскопа; призма порівняння 4 дозволяє спостерігати паралельно з спектром водню еталонний спектр, джерелом якого є ртутна лампа ДРШ-250 (1').
Порядок виконання роботи
Спектроскоп УМ-2 потрібно спочатку проградуювати, для чого використовується ртутна лампа ДРШ-250. Крива градуювання – це залежність між градусними поділками барабана та довжинами хвиль відповідних ліній еталонного спектра. Градуювання проводиться відповідно до інструкції, що знаходиться на робочому місці. Дані занести до табл..10.3.
Побудувати графік градуювання на аркуші міліметрового паперу (вибрати зручний масштаб). На осі х відкладають градусні поділки барабана, а на осі у – довжини хвиль відповідних спектральних ліній (за даними табл..10.2).
У спектрі випромінювання водневої лампи ідентифікувати водневі лінії Нα, Нβ, Нγ.
Оскільки у спектрі лампи разом із лініями атомарного спектра спостерігається спектр молекулярного водню, починати пошук потрібних ліній необхідно з найбільш інтенсивної червоної лінії Нα.. Друга лінія Нβ – зелено-блакитна. У проміжку між лініями Нα. і Нβ розташовано безліч червоно-жовтих та зелених порівняно слабких молекулярних смуг. Третя лінія Нγ – фіолетово-синя. Перед нею знаходяться слабкі розмиті молекулярні смуги синього кольору. Четверта лінія Нδ – фіолетова. Її можна бачити у випромінюванні лише деяких екземплярів водневих ламп.
Визначити
(градусні
поділки барабана монохроматора), що
відповідають лініями Нα,
Нβ,
Нγ.За кривою градуювання монохроматора визначити довжини хвиль водневих ліній
експериментальне (
)).
Дані пунктів 4, 5 занести до таблиці 10.1.
Обробка експериментальних даних
Для кожної з спектральних ліній атомарного водню ( ), що спостерігаються (табл..10.3) вирахувати значення сталої Ридберга за формулою (10.8) і визначити її середнє значення та занести до табл..10.3.
Оцінити похибку шляхом порівняння результатів підрахунку з табличними значенням R, остаточний результат занести до табл..10.1.
Визначити за формулою Бальмера (10.2) λт – теоретичні значення довжин хвиль випромінювання
(
те саме – на рис.10.1). Дані занести до
табл..10.3.Порівняти теоретично визначені довжини хвиль
водневих ліній з довжинами хвиль,
визначеними експериментально (табл..10.3)
Таблиця 10.1
Назва лінії |
Нα. |
Нβ |
Нγ. |
Nº (град. поділки барабана) |
|
|
|
, Å |
|
|
|
|
|
|
|
R, с-1 |
|
|
|
Таблиця 10.2
Значення довжин хвиль спектральних ліній ртутної лампи |
Nº (градусні поділки барабана монохроматора) |
|
Спектральна лінія |
Довжина
хвилі
|
|
Темно-червона |
6907 |
|
Червоно-жовтогаряча І |
6234 |
|
Червоно-жовтогаряча ІІ |
6123 |
|
Жовтогаряча |
6073 |
|
Жовта І |
5791 |
|
Жовта ІІ |
5770 |
|
Яскраво-зелена |
5461 |
|
Зелено-синя |
4916 |
|
Яскраво-синя |
4358 |
|
Синя, середня |
4348 |
|
Синя, слабка |
4339 |
|
Фіолетова, слабка |
4108 |
|
Фіолетова, середня |
4078 |
|
Фіолетова, яскрава |
4046 |
|
Фіолетова, темна |
3984 |
|
Таблиця 10.3
|
, Å |
, Å |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|

%
= ........