Загальний обсяг використання добривза останні 3 роки:

2010 рік

Азотні добрива (було використано)=18325 ц або 327925 кг д.р.

Фосфорні добрива =9600 ц або 236125 кг д.р.

Калійні добрива = 11000 ц або 344655 кг д.р.

На 1 га ріллі вносилось :

N - 88,08 кг/га д.р.

P₂O5 – 63,42 кг/га д.р.

K₂O –92,57 кг/га д.р.

2011 рік

Азотні добрива (було використано)=19000 ц або 328240 кг д.р.

Фосфорні добрива =9750 ц або 236440 кг д.р.

Калійні добрива = 11150 ц або 34472кг д.р.

На 1 га ріллі вносилось :

N - 88,17 кг/га д.р.

P₂O5 – 63,50 кг/га д.р.

K₂O –92,60 г/га д.р.

2012 рік

Азотні добрива (було використано)=18500,5 ц або 328065 кг д.р.

Фосфорні добрива =9680 ц або 236370 кг д.р.

Калійні добрива = 11050 ц або 344690 кг д.р.

На 1 га ріллі вносилось :

N - 88,12 кг/га д.р.

P₂O5 – 63,49 кг/га д.р.

K₂O –92,58 кг/га д.р.

Оптимальні значення рН для розвитку основних с/г культур:

• Озима пшениця 6,3-7,6

• Яра пшениця 6,0 – 7,5

• Озиме жито 5,0 -7,7

• Ярий ячмінь 6,8 – 7,5

• Овес 5,5- 7,5

• Кукурудза 6,0 – 7,0

• Буряк 6,5 -7,5

• Картопля 5,5 – 7,5

• Люпин 4,0 – 5,5

В ТОВ «Агрофірма Брусилів » вапнування грунтів не проводиться хоча і є необхідним заходом для покращення стану грунтів та підвищення урожайності с/г культур.

Вапнування, зокрема норму чистого вапна встановлюють за обмінною або за гідролітичною кислотністю. Повна норма вапна встановлюється за гідролітичною кислотністю , для цього показник гідролітичної кислотності множиться на коефіцієнт 1,5. Наприклад:

Н₂ = 3*1,5=4,5 т/га

Норма вапна яка встановлюється за обмінною кислотністю становить ¾ від повної норми вапна, тобто вона становить 3,375 т/га.

Баланс гумусу в грунті – це кількість речовин в грунті які мінералізуються в грунті.

В сівозміні №1 вміст гумусу складає 1,2% глибина орного шару 27 см, щільність грунту 1,3гр/см³, отже:

1,2%*27*1,3= 42,1кг/га.

Запас гумусу є дуже низьким,тому що в господарстві не вносять вапняних і майже не вносять органічних добрив. Можна також сказати,що баланс гумусу є додатнім.

В сівозміні №1 органічні добрива вносяться у нормі 15 т/га під озиму пшеницю на полі №1

Розділ 3. Ресурсозберігаючі технології вирощування сільськогосподарських рослин у господарстві.

3.1. Технології вирощування пшениці озимої, ячменю, кукурудзи (на зерно і на силос), гороху, цукрових буряків, картоплі, льону, соняшнику та інших культур. Технологія вирощування пшениці озимої

Місце в сівозміні та попередники. Кращими попередниками для пшениці у Поліссі є зайняті пари,горох,багаторічні трави на один укіс,картопля. Цілком задовільними попередниками для пшениці озимої,які шороко застосовуватимуться з впровадженням інтенсивної технології її вирощування на всій площі,є кукурудза на сило,ріпак,гречка та деякі стерньові попередники,зокрема озима пшениця посіяна після чорного пару або багаторічних трав.

Система удобрення. Під пшеницю вносять мінеральні добрива,а органічні – під попередник. Гній або компости рекомендується вносити безпосередньо під пшеницю лише на бідних грунтах, вміст гумусу в яких не перевищує 2,2%,та після стерньових попередників. Середня норма гною на чорноземних грунтах становить 20-25 т/га, дерново-підзолистих, сірих опідзолених30-35 т/га.

Мінеральні добрива найраціональніше вносити на заплановану урожайність. Середніми нормами добрив при інтенсивній технології вважаються для озимої пшениці 90 – 120 кг/ га азоту,фосфору і калію (NPK). Вони можуть бути більшими або меншими,залежно від родючості грунту і грунтової відміни,характеру попередника,зони вирощування пшениці,сорту та багатьох інших причин.

Розраховані або рекомендовані середні норми фосфорно - калійних добрив вносять розкидачами НРУ-0,5. РОУ-9,або " AMAZONE "під основний обробіток грунту. Азотні добрива при інтенсивній технології вносять у період вегетації пшениці. Застосовують їх з використанням показників проведених діагностик живлення - грунтової, листкової і тканинної,а також на підставі візуальних спостережень за ростом і розвитком рослин.

Підживлюють пшеницю сипкими азотними добривами за допомогою розкидачів або їх водними розчинами за допомогою обприскувача ( BBG 2250) з постійних технологічних колій.

Мінеральні добрива застосовують також при сівбі пшениці у рядки. На бідних підзолистих грунтах вносять повне мінеральне добриво по 10-12 кг/га азоту,фосфору і калію у вигляді складних гранульованих добрив-нітрофоски,амофоси. нітроамофоски.

Основний та передпосівний обробіток грунту. Після збирання багаторічних трав,кукурудзи поле дискують вздовж і впоперек важкими дисковими боронами ( БДТ-7 та ін.), або дисковими лущильниками на глибину 10-12 см і в оновних районах поширення пшениці орють з коткуванням на глибину 25-27 см.

Оранку під пшеницю закінчують не пізніше за 3-4 тижні до настання оптимальних строків сівби. При запізненні з оранкою грунт до початку сівби не встигає достатньо ущільнитись,що створює загрозу розриву кореневої системи пшениці внаслідок його осідання. Про це особливо слід пам’ятати при сівбі кукурудзи на силос (не запізнюватись з її збиранням і підготовкою грунту).

Передпосівний обробіток грунту спрямований на створення сприятливого структурно - агрегатного складу посівного шару з ущільненим ложе для розміщення насіння та шару дрібногрудочкуватого грунту над ним. Найкраще використовувати для цього культиватори ( Європак та ін.), обладнані стрілчатими лапами (БЗТС -1,0) а при недостатній вологості грунту – з коткуванням котками ЗККШ-6.

Строки,способи та форми посіву. Сівба. Підготовка насіння,сівба.

Призначене для сівби насіння має бути високо життєздатним за схожістю,енергією проростання,силою росту,вирівненістю, типовою для сорту ваговитістю. Важливими показниками посівної якості насіння тє також його висока чистота від насіння бур’янів,особливо карантинних,та інших домішок. Сівба таким насінням забезпечує високу і дружну схожість,інтенсивніше формування кореневої системи,вузла кущення і вегетативних пагонів з підвищеною стійкістю проти несприятливих умов зимівлі.

Перед сівбою насіння сортують за крупністю і вирівненістю: очищають від насіння бур’янів та інших культурних рослин і пожнивних домішок; протруюють від збудників хвороб,тощо.

При встановленні норм висіву потрібно враховувати кущистість і високо рослість сорту. Відповідно до рекомендацій,оптимальні норми висіву для середньостиглих сортів, вирощуваних на грунтах середньої родючості становлять (млн. шт. схожих зерен на 1 га): у районах лісостепової зони 4,5-5,поліської -5-5,5. Злежно від конкретних умов вирощування норми висіву уточнюють.

Строк сівби. Найкраще перезимовує озима пшениця з добре сформованим вузлом кущення, 3 – 4 пагонами та добре розвиненою кореневою системою. Залежно від сорту така кількість пагонів утворюється за 50-60 днів (від сівби до припинення активної вегетації,коли середньодобова температура встановлюється на рівні 5*С), протягом яких набирається сума температур 560-580 *С. Цього досягають при сівбі її в оптимальні (календарні) строки,встановлені для кожної грунтово - кліматичної зони: на Поліссі 1-15 вересня. У ці строки як правило,середньодобова температура становить 15-17 *С.

Сіють пшеницю різними способами: звичайним рядковим з шириною міжрядь 15 см, вузькорядним з міжряддям 7,5 см,перехресним з міжряддями 15 см,розосередженим, гребеневим, борозенчастими та ін.. Основним способом сівби пшениці є звичайний рядковий з шириною міжрядь 15см.

Догляд за посівами та система захисту від бур’янів , хвороб та шкідників

Догляд за посівами пшениці озимої починають восени. При виявленні на посівах 8-10 колоній мишей на 1 га їх знищують внесенням у нори по 150-200 г (склянку) аміачної води або розкидають біля колоній принад з фосфамідом.

Навесні посіви пшениці оглядають,визначають стан їх після зимівлі,ступінь зрідженості та приймають рішення щодо доцільності їх залишення для подальшої вегетації. Якщо весна рання,у грунті достатньо продуктивної вологи (до 200 мм у шарі 1 м), погода прохолодна (10-12*С), то при наявності на 1м на Поліссі підсівають ярими культурами. При пізньому відновленні вегетації нормально розвинені посіви підживлюють підвищеними нормами азоту і організують старанний догляд.

Система догляду за озимою пшеницею,крім азотних підживлень,включає захист рослин від вилягання,бур’янів, хвороб та шкідників.

Строки та способи збирання. Озиму пшеницю збирають у фазі воскової стиглості зерна, застосовуючи однофазний (пряме комбайнування) і двофазний (роздільний ) способи збирання. Двофазним способом збирають забур’янені посіви,густу високорослу пшеницю,сорти схильні до обсипання.

Роздільне збирання у Поліссі проводять протягом 2-4 днів,після чого переходять на пряме комбайнування,яке починають при вологості зерна 18-20 %.

Для прямого комбайнування залишають чисті, стійкі проти обсипання,не полеглі ті зріджені низькорослі посіви пшениці, які досягли повної стиглості. Застосовують його також у дощові жнива.

Швидкість агрегату при прямому комбайнуванні становить 6-7 км/год, на обмолоті валків 4,5-5 км/год.

Зберігання та переробка продукції. Старанно очищають зерно,при потребі пропускають через сушильні агрегати, доводять вологість його до 14-15% і використовують за призначенням. Зерно сильної пшениці до його реалізації зберігають на критих токах.