- •Питання, які виносяться на лекцію:
- •1. Галузь культури як об’єкт державного управління.
- •2. Державне управління освітою й наукою в Україні
- •1. Галузь культури як об’єкт державного управління.
- •Положення про Міністерство інформаційної політики України
- •11) Розробляє плани заходів щодо сприяння незалежності засобів масової інформації, захисту прав журналістів та споживачів інформаційної продукції;
- •3. Фінансова та господарська автономія
- •4. Сильне студентське самоврядування
- •2. Держане управління освітою й наукою в Україні.
- •1. Якість освіти контролюватиме незалежний орган
- •2. Академічна автономія
- •5. Прозорість
- •6. Не буде «вічних» ректорів і деканів
- •7. Бакалавр-магістр-PhD, як у Європі
- •8. Нова класифікація вишів
- •9. Війна з плагіатом
- •10. Зменшення навантаження на викладачів та студентів
- •11. Академічна мобільність
- •12. Вступ – тільки через зовнішнє оцінювання
- •13. Конкурентна система держзамовлення
- •14. Стипендії на рівні прожиткового мінімуму
- •15. Державне фінансування науки
- •16. Викладання українською мовою
- •3. Державне управління галуззю охорони здоров’я.
- •1. Державну;
- •2. Комунальну;
- •3. Приватну.
- •4. Державне управління туристичною сферою, фізичною культурою та спортом.
2. Держане управління освітою й наукою в Україні.
Відповідно до Закону «Про освіту» в Україні створено систему органів державного управління освітою: Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, міністерства і відомства України, яким підпорядковані навчально-виховні заклади, місцеві органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і підпорядковані їм органи управління освітою.
1. Якість освіти контролюватиме незалежний орган
Значна частина повноважень Міністерства освіти й науки перейде до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. 25 членів цього колегіального органу обиратимуться на 3 роки. 13 з них представлятимуть виші (9 – державні, 3 – приватні і 1 – комунальні), 5 – галузеві академії наук, 3 – об’єднання роботодавців, по 2 – Національну Академію Наук і органи студентського самоврядування. До складу агентства не можуть належати керівники вишів чи Академії Наук та їх заступники, бути членом цього органу можна буде не більше 2 термінів.
Нацагентство контролюватиме якість освіти у вишах, формуватиме перелік спеціальностей, розроблятиме стандарти вищої освіти, акредитуватиме спеціальності, навчальні програми, спеціалізовані вчені ради та установи оцінювання якості.
Агентство визначить критерії оцінювання якості освіти, які дозволять сформувати рейтинг вищих навчальних закладів.
Відтепер кожний навчальний заклад буде змушений доводити, що він надає справді якісні знання. Підсумки оцінювання якості освіти за кожною спеціальністю будуть дійсні 5 років, після чого виш може знову пройти акредитацію або втратити право навчати за цією спеціальністю.
Перший склад Агентства має бути обраний уже до кінця 2014 року. Статут нового органу має затвердити уряд, який також призначить із числа членів агентства його голову та заступника.
2. Академічна автономія
Кожен виш отримав право впроваджувати власні освітні та наукові програми.
Також саме навчальні заклади тепер остаточно присуджуватимуть вчені ступені. Нацагентство лише акредитуватиме спеціалізовані вчені ради і розглядатиме апеляції на їх рішення.
Виші самостійно вирішуватимуть, чи визнавати іноземні дипломи та ступені піл час прийому на навчання і роботу.
Навчальні заклади зможуть видавати як власні, так і державні дипломи.
Ректорів та деканів обиратимуть терміном на 5 років на прямих виборах викладацькі колективи, а також студенти, частка голосів яких збільшується до 15%. Міністерство не зможе більше нав’язувати вишам ректорів і має укласти контракт із тим керівником, який отримав на виборах понад 50% голосів.
3. Фінансова та господарська автономія
Виші можуть відкривати власні рахунки, отримувати кредити, розпоряджатися майном та землею. Вони зможуть засновувати наукові парки та підприємства, що займаються наукою чи інноваціями.
Навчальний заклад вільно розпоряджатиметься власними доходами, у т.ч. платою за навчання, яка не може вилучатися до державного чи місцевих бюджетів.
Кожен виш зможе засновувати сталий фонд і користуватися пасивними доходами з нього, перераховувати кошти за кордон для участі в наукових та освітніх асоціаціях.
4. Сильне студентське самоврядування
Значно зросте роль органів студентського самоврядування, що вільно формуватимуться самими студентами. Ці органи захищатимуть права та інтереси студентів, вноситимуть пропозиції до навчальних планів, отримають значний вплив (15% голосів) при обранні ректорів та деканів, право на оголошення акцій протесту, а також тримають 0,5% від фінансових надходжень вишу.
