Розділ 2 емпіричне дослідження cоціальної тривожності підлітків

2.1. Методика дослідження соціальної тривожності підлітків

В процесі дослідження соціальної підліткової тривожності нами було використані дві методики «Моделі поведінки подолання стресових ситуацій (Шкала SACS)» (адаптація Н. Водоп’янової, Е. Старченкової) [11,c.78-83], «Шкала соціально-ситуативної тривоги» (О.Кондаша) [18,с.183-187] і розроблена нами анкета на виявлення факторів тривожності.

«Шкала соціально-ситуативної тривоги» О.Кондаша (1973) є стандартизованим самозвітом, побудованим по типу шкали.. Особливість шкал такого типу полягає в тому, що в них людина оцінює не наявність або відсутність у себе будь-яких переживань, симптомів тривожності, а ситуацію з точки зору того, наскільки вона може викликати тривогу. Перевага шкал такого типу полягає, по-перше, в тому, що вони дозволяють виявити області дійсності, об'єкти, які є для школяра основними джерелами тривоги, і, по-друге, в меншій мірі, ніж інші типи опитувальників, виявляються залежними від особливостей розвитку у учнів інтроспекції.

Методика включає ситуації трьох типів:

1) Ситуації, пов'язані зі школою, спілкуванням з учителем;

2) Ситуації, що актуалізують уявлення про себе;

3) Ситуації спілкування.

Обробляти методику слід за таким "ключем":

Шкільна тривожність – 1, 4, 6, 9, 10, 13, 16, 20, 25, 30, 31;

Самооціночна тривожність – 3, 5, 12, 14, 19, 22, 23, 27, 28, 29;

Міжособистісна тривожність – 2, 7, 8, 11, 15, 17, 18, 21, 24, 26.

Підраховується загальна сума балів окремо по кожному розділу шкали і за шкалою в цілому. Отримані результати інтерпретуються як показники рівнів відповідних видів тривожності, показник по всій шкалі - як загальний рівень тривожності.

Таблиця 2.1.

Ключ для інтерпретації даних за методикою О.Кондаша

Рівень тривожності	Рівень різновидів тривожності, бали
	клас	стать	загальна	шкільна	самооцін.	міжособ.
1	2	3	4	5	6	7
Нормальний	8	ж	30-62	7-19	11-21	7-20
		ч	17-54	4-17	4-18	5-17
	9	ж	17 - 54	2-14	6-19	4-19
		ч	10-48	1-13	1-17	3-17
	10	ж	35-62	5-17	12-23	5-20
		ч	23-47	5-14	8-17	5-14
Дещо підвищений	8	ж	63-78	20-25	22-26	21-27
		ч	55-71	18-23	19-25	18-24
	9	ж	55-72	15-20	20-26	20-26
		ч	49-67	14-19	18-26	18-25
	10	ж	63-76	18-23	24-29	21-28
		ч	48-60	15-19	18-22	15-19
Високий	8	ж	79-94	26-31	27-31	28-33
		ч	74-91	24-30	26-32	25-30
	9	ж	73-90	21-26	27-32	27-33
		ч	68-86	20-25	27-34	26-32
	10	ж	77-90	24-30	30-34	29-36
		ч	61-72	20-24	23-27	20-23
Дуже високий	8	ж	94 <	31 <	31 <	33 <
		ч	91 <	30 <	32 <	30 <
	9	ж	90 <	26 <	32 <	30 <
		ч	86 <	25 <	34 <	32 <
	10	ж	90 <	30 <	34 <	36 <
		ч	72 <	24 <	27 <	23 <

Продовження таблиці 2.1
«Надмірний спокій»	8	ж	30 >	7 >	11 >	7 >
		ч	17 >	4 >	4 >	5 >
	9	ж	17 >	2 >	6 >	4 >
		ч	10 >	-	-	3 >
	10	ж	39 >	5 >	12 >	5 >
		ч	23 >	5 >	28 >	5 >

Методика стратегії подолання стресових ситуацій (SACS) (С. Хобфолл) (адаптація Н. Водоп'янової, Е. Старченкової) призначена для діагностики стратегій подолання підлітками стресових ситуацій.

У 1994 р С. Хобфолл запропонував багатоосьову модель "поведінки подолання" і шкалу SACS, побудовану на її основі. На відміну від попередніх моделей долає поведінка розглядається як стратегії (тенденції) поведінки, а не як окремі типи поведінки.

Запропонована модель має дві основні вісі: просоціальная-асоціальна, активна-пасивна і одну додаткову вісь: пряма-непряма. Дані вісі представляють собою вимірювання загальних стратегій подолання. Введення просоціальної і асоціальної вісі ґрунтується на наступному:

• багато життєвих стресорів є міжособистісними або мають міжособистісний компонент;

• навіть індивідуальні зусилля для подолання мають потенційні соціальні наслідки;

• процес подолання часто вимагає взаємодії з іншими людьми.

До того ж звернення до індивідуального і соціального контексту подолання дає можливість більш збалансованого порівняння між чоловіками і  жінками.

Пряма – непряма вісь поведінки подолання, запропонована С.Хобфоллом, збільшує міжкультурну застосовність опитувальника SACS. Ця вісь дозволяє диференціювати копінг (подолання) з точки зору поведінкових стратегій як проблемно-орієнтованих зусиль (прямих або маніпулятивних).

Можна бачити, що поведінкові стратегії подолання є більш детальними, а також знімають деякі обмеження, які накладають проблемно і емоційно-орієнтовану "поведінку подолання" і гендер.

Поведінковий підхід дозволяє більш диференційовано підійти до відмінностей в копінгу. Крім цього, він дозволяє вносити корекцію на рівні поведінки і, отже, є перспективним з точки зору можливості психологічного втручання в процес подолання негативних наслідків професійних стресів.

Обробка та інтерпретація результатів.

Відповідно з "ключем" підраховується сума балів по кожній шкалі, яка відображає ступінь переваги тієї чи іншої моделі поведінки в складній (стресогенній) ситуації.

Опитувальник містить дев'ять моделей поведінки подолання:

1. Асеpтивні дії. Виражається в умінні будувати відносини в бажаному напрямку; наприклад, спілкуючись зі значущими іншими, вміти звернутися з проханням або відповісти «ні» на прохання з їхнього боку. Впевнена поведінка збільшує можливість вибору і контроль над власним життям, припускає наполегливість, активність, соціальну спрямованість, впевненість у собі.

2. Налагодження соціального контакту. Вказує на уміння вирішувати проблемні, важкі ситуації спільно з іншими людьми. Це просоціальна поведінка, що виражається в потребі в міжособистісних відносинах, в контактах з іншими людьми, здатності до співпраці або компромісу. Це прагнення до об'єднання, спільної діяльності для досягнення близьких або співпадаючих цілей.

3. Пошук соціальної підтримки. Являє собою вміння у важкій ситуації знайти підтримку з боку оточуючих (сім'ї, друзів, колег) - почуття спільності, практичну взаємодію, обмін корисною інформацією.

4. Обережні дії. Полягають в прагненні уникнути ризику невдачі, схильності до перестраховки, тривалому аналізі варіантів рішення і можливих наслідків. Дана модель поведінки, швидше за все, виступає психологічним захистом, а не копінг як долаючою поведінкою.

5. Імпульсивні дії. Виражаються у швидкому, необдуманому прийнятті рішень або в проходженні інтуїтивним імпульсам.

6. Уникнення. являє собою модель поведінки, при якому людина відмовляється від вирішення проблемної ситуації, продовжує вести себе так, як якщо б нічого не відбулося (пішов від вирішення проблем або перемикається па щось інше).

7. Маніпулятивні дії. Такий вид долає поведінки, при якому «маніпулятор» досягає своїх цілей за рахунок різних «хитрощів», лестощів, фальші або «гри па почуттях» інших людей. У крайніх виразах маніпуляція як психологічний захист камуфлює справжні почуття і наміри, надає не прямий вплив на інших для отримання бажаного результату. Е. Берн розглядає маніпуляції як систему ігор, що характеризують стиль життя.

8. Асоціальні дії. Припускають відмову від конвенціальних норм. Це можуть бути протиправні дії, ворожість, недовіра, руйнування соціальних зв'язків. Людина, схильна до такої моделі поведінки, понад усе ставить свою власну думку, не рахуючись з тим, як його дії можуть відбитися на соціальному оточенні.

9. Агресивні дії. Мається на увазі агресивні дії по відношенню до суб'єктів ділової комунікації. Дана модель поведінки базується на агресивному сприйнятті і потенційно агресивної інтерпретації поведінки інших людей, часто пов'язана із стійкою особистісною особливістю світосприйняття і світорозуміння. Агресивна людина порушує права інших тим, що намагається домінувати, принижувати або ображати. Агресивна модель поведінки як правило веде до конфліктного спілкування і руйнування довірчих відносин.

Таблиця 2.2

Ключ до методики SACS С.Хобфолла

	Стратегії подолання	Модель поведінки (дія)	Ступінь вираження моделей подолання
			Низька	Середня	Висока
1	Активна	Асертивні дії	6-17	18-22	23 -30
2	Просоціальна	Налагодження соціального контакту	6 -21	22 -25	26 -30
3	Просоціальна	Пошук соціальної подтримки	6 -20	21 -24	25 - 30
4	Пасивна	Обережні дії	6 -17	18 -23	24- 30
5	Прямая	Імпульсивні дії	6 -15	16 – 19	20 - 30
6	Пасивна	Уникання	6 – 13	14 – 17	18 - 30
7	Непряма	Маніпулятивні дії	6 – 17	18 – 23	24 - 30
8	Асоціальна	Асоціальні дії	6 – 14	15 – 19	20 - 30
9	Асоціальная	Агресивні дії	6 – 13	14 – 18	19 - 30

Для досягнення поставлених завдань дослідження нами була розроблена також анкета. Вона спрямована на виявлення власне тих факторів, які можуть спричинити тривожність у підлітків. На нашу думку, важливо було з’ясувати, які з чинників соціального характеру матимуть дестабілізуючий вплив на підлітків й підвищуватимуть рівень їхньої тривожності. До таких факторів ми віднесли:

1) незнайомі люди – ті ситуації, в яких необхідно вступити у взаємодію із незнайомою людиною, щоб досягнути своїх цілей;

2) батьки – виділяється як фактор в зв’язку з тим, що вони втрачають провідну позицію в житті підлітка. Тут є важливим міра впливу батьківської виховної тактики на дитину;

3) політична ситуація в країні – на даний момент цей фактор має велике значення, оскільки нинішні події здійснюють великий вплив на психіку, а особливо на цю вікову категорію, яка схильна до різного роду впливів з боку думки оточуючих та засобів масової інформації.