2.2. Результати дослідження соціальної тривожності підлітків

В дослідженні брали участь 44 учні (віком 14 – 16 років) Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів із спеціалізованими класами з поглибленим вивченням математики і фізики № 34 Вінницької міської ради на базі якої і було проведене дослідження.

За результатами проведеного дослідження за методикою «Шкала соціально-ситуативної тривоги» (О. Кондаша) ми отримали результати, подані в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Показники соціальної тривожності у підлітків

№	Ім’я		Клас			Шкали тривожності за методикою О.Кондаша
						Шкільна		Самооціночна		Міжособис- тісна			Загальна
1	2		3			4		5		6			7
1.	Аліна З.		8			18		15		13			46
2.	Анастасія Л.		8			16		8		10			34
3.	Анастасія Х.		8			10		12		11			33
4.	Дарина К.		8			16		8		14			38
5.	Катерина П.		8			14		12		12			38
6.	Марія К.		8			11		5		6			22
7.	Наталя О.		8			16		16		12			44
8.	Ольга М.		8			17		7		8		32
9.	Софія К.		8			28		12		15		55
10.	Юлія К.		8			11		9		6		26
	Середнє значення				16		10,4		10,7		36,8
1.	В’ячеслав Ш.		8			16		22		26		64
2.	Дмитро К.		8			11		6		3		20
3.	Діма К.		8			33		15		15		63
Продовження таблиці 2.3
1	2		3			4		5		6		7
4.	Дмитро П.		8			24		13		25		62
5.	Дмитро Р.		8			14		13		6		33
6.	Єгор А.		8			28		19		22		69
7.	Іван С.		8			22		1		11		34
8.	Кирило С.		8			13		5		8		27
9.	Максим В.		8			29		14		12		55
10.	Максим Н.		8			12		9		7		28
11.	Саша С.		8			9		10		13		32
12.	Сергій П.		8			21		24		21		66
	Середнє значення					18,5		13		14		46
1.		Аліна Ч.		10	12		14		15		41
2.		Анастасія Д.		10	13		11		18		42
3.		Анастасія М.		10	9		8		11		28
4.		Анжеліка К.		10	21		18		15		54
5.		Вікторія Б.		10	16		10		19		45
6.		Катерина П.		10	10		9		11		30
7.		Марія Ж.		10	19		13		25		57
8.		Олександра Н.		10	18		19		18		55
9.		Юлія К.		10	20		17		15		52
10.		Юлія П.		10	20		17		18		55
11.		Юлія Т.		10	24		19		22		65
12.		Яна А.		10	12		6		14		32
		Середнє значення			16		13		17		46
1.		Андрій Л.		10	13		11		9		33
2.		Андрій П.		10	7		4		1		12
3.		Валентин К.		10	11		11		9		31
Продовження таблиці 2.3
1		2		3	4		5		6		7
4.		Влад Ш.		10	13		16		7		39
5.		Володимир В.		10	12		8		9		29
6.		Денис К.		10	9		9		18		36
7.		Дмитро П.		10	7		4		1		12
8.		Євгеній Я.		10	22		6		0		28
9.		Олексій А.		10	3		20		6		29
10.		Сергій П.		10	12		9		5		26
		Середнє значення			11		10		7		28

Якщо зважати на отримані результати (див.табл.2.3), то можна сказати, що рівень соціальної тривожності досліджуваних підлітків в межах норми і в 8-му і в 10-му класах. Гендерних відмінностей щодо рівня тривожності теж не було виявлено. Це свідчить, що тривожність знижується ближче до юнацького віку, оскільки для підлітка є необхідним створювати нові соціальні зв’язки і розширювати коло своїх знайомств. Для цього необхідно прагнути до спілкування і загалом взаємодіяти з оточуючими.

По шкільній тривожності ми отримали такі результати: більшість досліджуваних, а саме 28 учнів (64%) мають нормальний рівень це показує, що діти не бояться виступати перед класом, спілкуватися з вчителями і загалом людьми з вищими статусом. 8 підлітків (18%) мають дещо підвищений рівень тривожності. Це говорить, про деяку невпевненість і незначні переживання в ситуації перевірки знань або при спілкуванні з вчителями; 6 (14%) учнів мають високий рівень шкільної тривожності, мається на увазі, що в підлітків виникають певні труднощі у взаємодії з однокласниками, вчителями і при виконанні різних шкільних робіт; також 1 (2%) досліджуваний має дуже високий показник по цій шкалі, це може означати, що він докладає багато зусиль для того, щоб перебороти свої переживання в оточенні однокласників, при бесіді з вчителями, які задають значних труднощів; 1 (2%) досліджуваний є надмірно спокійним щодо шкільного оточення і ситуацій, які трапляються, тут можна сказати навіть про деяку байдужість.

Шкала самооціночної тривожності показує нам, що 28 (64%) досліджуваних мають нормальний рівень. Це свідчить про те, що підлітки мають впевненість у собі й адекватно оцінюють свої можливості. 4 (9%) підлітків мають дещо підвищений рівень само оціночної тривожності, тобто вони ставлять під сумнів правильність своїх рішень і більше переживають про наслідки. Також 12 (27%) школярів мають надмірний спокій, тобто перед важливими справами або завданнями вони не виражають свого занепокоєння, впевнені у своїй позиції і ставленні інших що до себе. Під час порівняння себе з іншими у них не виражене недооцінювання своїх можливостей і переживань з цього приводу.

За результатами дослідження за шкалою міжособистісної тривожності можна побачити, що 32 (73%) досліджуваних мають нормальний рівень її прояву. Тобто йдеться про відсутність тривожності в міжособистісній сфері, підлітки не занадто переймаються тим враженням, яке вони справляють на оточуючих. Дещо підвищений рівень тривожності мають 5 (11%) досліджуваних, тобто є деякі ситуації і люди, які викликають почуття невпевненості в собі і бажання уникати контактів. Високий рівень за цією шкалою показали 2 (5%) досліджуваних. У цьому випадку можна говорити навіть про деяку відстороненість від колективу і певну замкнутість в зв’язку з тривожними переживаннями. Надмірно спокійними виявились 5 (11%) досліджуваних, а отже вони зовсім не переймаються, якщо хтось буде проявляти до них неприязнь або оцінювати їхні вчинки.

При проведенні методики «Моделі поведінки подолання (Шкала SACS), ми отримали результати, що подані в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Стратегії поведінки подолання стресів у підлітків

№		Ім’я		Шкали стратегій поведінки Хобфола (SACS)*
				1		2		3		4		5		6		7		8		9
1		2		3		4		5		6		7		8		9		10		11
1.		Аліна З.		21		21		26		20		18		21		17		15		22
2.		Аліна Ч.		19		21		22		20		22		23		22		23		24
3.		Анастасія Д.		25		24		23		23		22		17		26		22		27
4.		Анастасія Л.		20		26		26		19		23		21		21		14		21
5.		Анастасія М.		27		21		26		16		21		22		18		15		21
6.		Анастасія Х.		19		29		22		19		23		19		19		19		22
7.		Андрій Л.		20		25		23		22		17		21		19		17		20
8.		Андрій П.		22		28		29		22		21		23		24		17		26
9.		Анжеліка К.		26		24		21		23		18		18		19		17		23
10.		В’ячеслав Ш.		20		26		23		22		19		19		23		16		20
11.		Вікторія Б.		22		25		25		19		21		20		18		19		22
12.		Влад Ш.		19		19		12		16		19		25		24		21		26
13.		Володимир В.		24		23		21		20		17		18		21		21		17
14.		Дарина К.		24		22		22		19		18		18		20		20		18
15.		Денис К.		22		23		24		21		18		17		16		18		12
16.		Діма К.		20		23		23		23		23		25		16		15		15
17.		Дмитро К.		20		24		25		18		20		20		21		19		23
18.		Дмитро П.		18		21		22		21		18		19		21		15		20
19.		Дмитро П.		20		23		16		26		19		18		22		22		21
20.		Дмитро Р.		19		16		18		28		16		17		24		13		9
21.		Євгеній Я.		20		23		21		18		18		19		20		18		20
22.		Єгор А.		13		22		17		16		23		15		15		11		22
23.		Іван С.		20		20		16		19		21		21		21		25		20
Продовження таблиці 2.4
1		2		3		4		5		6		7		8		9		10		11
24.		Катерина П.		26		28		26		22		19		20		18		21		21
25.		Катерина П.		18		21		19		23		18		21		20		17		22
26.		Кирило С.		20		14		16		23		21		17		24		7		27
27.		Максим В.		21		23		20		17		19		19		19		20		21
28.	Максим Н.		27		23		20		21		14		19		20		23		23
29.	Марія Ж.		19		23		20		21		19		18		19		24		21
30.	Марія К.		18		20		22		22		20		22		21		22		23
31.	Наталя О.		22		24		23		22		18		19		17		20		15
32.	Наталя О.		21		22		22		20		21		16		15		16		21
33.	Олександра Н.		22		23		22		22		21		21		19		18		15
34.	Олексій А.		20		20		24		17		24		22		17		21		26
35.	Саша С.		23		21		24		21		27		17		21		26		20
36.	Сергій П.		20		16		16		19		16		13		12		12		13
37.	Сергій П.		26		27		26		22		17		16		13		16		18
38.	Софія К.		21		24		16		19		20		20		16		24		17
39.	Юлія К.		18		15		14		23		17		20		17		19		21
40.	Юлія К.		19		27		20		18		14		21		22		18		15
41.	Юлія П.		21		23		17		22		17		15		20		13		10
42.	Юлія Т.		17		13		11		19		18		10		14		16		9
43.	Яна А.		14		17		17		18		18		25		18		20		17
44.	Ярина О.		23		15		13		16		17		18		18		17		20
	Cереднє значення		20,7 С		22,1 С		20 Н		20,4 С		19,3 С		19,4 В		19,5 С		18,6 С		20 В

*Шкали стратегії поведінки при подоланні стресових ситуацій:

«1» - Асертивні дії; «2» - Соціальна взаємодія; «3» - Пошук соціальної підтримки; «4» - Обережні дії; «5» - Імпульсивні дії; «6» - Уникання; «7» - Маніпулятивні дії; «8» - Асоціальні дії; «9» - Агресивна поведінка.

З результатів, які подані в таблиці 2.4, можна побачити, що підлітки набрали низькі показники по шкалі «3» - пошук соціальної підтримки, 22 (50%) досліджуваних мають низький рівень. На нашу думку, це можна обґрунтувати таким чином, що в цьому віці підлітки прагнуть до більш самостійного вирішення власних питань, без допомоги дорослих і їх емоційної підтримки. Також низький показник за цією шкалою може бути спричинений тим, що підлітки мають певний стереотип: якщо тебе занадто опікують і мають великий вплив дорослі, це означає прояв слабкості і незрілості. 14 (32%) досліджуваних показали середній рівень, тобто вони більш менш зорієнтовані на власні сили і уміння і підтримка оточуючих теж приймається, щоб досягнути спільних цілей. Високий рівень виявлено в 8 (18%) підлітків, в цьому випадку можна говорити про особистість, яка все таки більше опирається на допомогу і підтримку зі сторони інших.

По шкалі «6» - уникання, були отримані високі показники. Лише 2 (4,5%) досліджуваних мають низький рівень, тобто це ті, хто в стресових ситуаціях намагаються власними зусиллями подолати чинник стресу. Середній рівень показали 9 (20%) досліджуваних, тут можна говорити про уникнення проблеми в залежності від складності ситуації і вміння дати адекватну оцінку самому стресогенному чиннику. Високий рівень мають 34 (77%) підлітка це говорить про те, що вони, незважаючи на своє прагнення до самостійності, ще не готові брати на себе відповідальність за вирішення важливих проблем.

Ще одна шкала отримала високі результати, а саме «9» - агресивні дії, 6 (14%) досліджуваних мають низький рівень, тобто в них присутні більше вольових якостей, які спрямовують агресивні імпульси на вирішення проблеми, а не на саме афективне реагування. Середній рівень можна відзначити у 9 (20%) досліджуваних, тобто вони поводять себе більш врівноважено і можуть керувати своїми почуттями у ситуаціях стресу. 30 (68%) досліджуваних мають високий рівень агресивного реагування, що може бути пов’язано з тим, що підлітки є досить імпульсивними в цьому віці і їм важко стримати свої емоції, які в свою чергу не завжди є позитивними і потім мають негативні наслідки. Наприклад, їм не вистачає терпіння щоб вирішити проблемні питання. Якщо при виконанні якогось завдання виникають труднощі або перепони, то вони можуть вивести з себе підлітка, який просто покине його вирішувати.

За шкалою асертивні дії підлітки показали середні показники. 3 (7%) досліджуваних мають низький рівень, за якого важко будувати відносини в бажаному напрямку, наприклад спілкуючись зі значущими людьми, їм також важко звернутись із проханням до сторонніх осіб. 30 (68%) досліджуваних показали середній рівень. Це свідчить про те, що вони здатні чітко і ясно сформулювати, про що йде мова, якою їм бачиться ситуація. Їх відрізняє позитивне ставлення до інших людей і адекватна самооцінка. Високий рівень мають 11 (25%) досліджуваних. Вони, зазвичай, поводяться асертивно, не діють на шкоду кому-небудь, поважають права інших людей, але при цьому не дозволяють принижувати свою гідність. Бажаної мети вони досягають, не заподіюючи шкоди іншим.

За шкалою соціальної взаємодії ми виявили такі результати: низький рівень мають 17 (39%) досліджуваних, тобто це вказує на невміння вирішувати проблемні або складні ситуації взаємодіючи з іншими, таким підліткам легше діяти самостійно; середній рівень мають 20 (45%) досліджуваних, це свідчить про готовність вирішення проблемних ситуацій спільно з іншими враховуючи свої думки і переконання інших; високий рівень показують 7 (16%) досліджуваних, що говорить про високу потребу у спільному вирішенні проблеми і відповідно більшу продуктивність при виконанні спільної роботи.

Досить цікаву статистику нам показує шкала обережних дій. За цією шкалою низький рівень мають 6 (14%) досліджуваних, це свідчить про деяку необдуманість у діях, деяку байдужість, до обставин, які склалися в надії що проблема вирішиться сама. Середній рівень мають 37 (84%), це говорить про адекватну оцінку стресової ситуації і відповідно про обґрунтовані і зважені вчинки. Високий рівень показали 2 (4,5%) досліджуваних. Вони перебільшують значущість стресової ситуації, що може призвести навіть до бездіяльності через невпевненість у правильності прийнятого рішення.

За шкалою імпульсивні дії ми отримали такі дані: низький рівень мають 7 (16%) досліджуваних, тобто вони намагаються більше торкнутися суті проблеми, ніж бурхливо і безрезультатно витрачати час на зайві емоції. Можна навіть сказати про їхню прискіпливість і обережність. Середній рівень має 21 (48%) досліджуваний, які схильні зважувати свої дії, обдумуючи можливі варіанти вирішення проблеми. Високий рівень показують 17 (39%) досліджуваних, тут можна стверджувати про відсутність розрахунків і роздумів у своїх діях, які замінює просто швидка реакція без гарантії якості прийнятого рішення.

У шкалі маніпулятивні дії були отримані такі результати: 10 (23%) досліджуваних мають низький рівень прояву. Такі підлітки досягають своїх цілей і долають стрес виключно за допомогою відкритих засобів, враховуючи думки інших без всякого підтексту. 29 (66%) досліджуваних мають середній рівень, це говорить про більш толерантне ставлення до людей, які мають протилежну думку щодо ситуації, намагання знайти спільне рішення, якщо ж такий варіант не спрацьовує, лише тоді можна застосувати незначну маніпуляцію. Досліджувані, які набрали високий рівень 5 (11%), найбільше схильні до такого непрямого впливу як маніпуляції, вони з легкістю застосовують їх не витрачаючи часу на компроміси і спільні рішення, такі люди добиваються визнання власної точки зору.

Зрештою, за шкалою асоціальні дії виявлено 6 (14%) досліджуваних з низьким рівнем, тобто це підлітки, які долають стресові ситуації мирним шляхом, без ворожості і недовіри, шкоди для інших. 22 (50%) досліджуваних мають середній рівень, тобто вони можуть з необережності, випадково зачіпити почуття інших, але потім усвідомити свою неправоту і все таки піти вірним шляхом. Досліджувані, які показали високий рівень, – 16 (36%), мають за мету будь яким способом переконати всіх, що їхня думка є найважливіша і іноді це виходить за певні рамки моральних і культурних норм.

При проведенні опитування за допомогою авторської анкети на виявлення факторів, які можуть спричинити соціальну тривожність підлітків, ми отримали такі дані (див. діаграму на рис. 2.1):

Рис.2.1. Фактори соціальної тривожності підлітків, виявлені в

процесі анкетування.

З діаграми ми можемо побачити, які саме чинники найбільше здійснюють вплив на підлітків. Нами були вибрані саме ті, які мають безпосередній вплив і є актуальними.

Одним з досліджуваних факторів є фактор політичної ситуації в країні. В питанні «Які почуття викликає у Вас перегляд телевізійних новин останнім часом?» 36 (82%) досліджуваних відповіли «негативні», обґрунтовуючи це тим, що новини викликають занепокоєння, страх, напруження, негативні переживання через те, що відбувається в країні і відповідно переживання за своє майбутнє. На даний момент в нашій країні тривають воєнні дії вже досить тривалий час, що тримає підлітків і загалом населення в стані тривоги. Також 8 (18%) досліджуваних відповіли, що в них переважають «індиферентні» почуття, пояснюючи це униканням новин, тому що там багато брехні і фактів, які залишають неприємні враження. У запитанні «Чи шукаєте Ви додаткову інформацію про політичну ситуацію в країні?» 27 (61%) досліджуваних відповіли «Ні», це може означати, що їм достатньо того, що подається у ЗМІ і вони не прагнуть аналізувати цей потік інформації, щоб не викликати в себе ще більше занепокоєння. 17 (39%) досліджуваних відповіли «Так». Такий додатковий інтерес можна пояснити присутністю бажання до всебічного розгляду проблеми, з надією почути хороші новини щодо політичної ситуації в країні.

Наступним важливим фактором, який провокує виникнення соціальної тривожності, є батьки. В питанні «Чи боїтесь ви зазвичай осуду з боку батьків за свої вчинки?» 18 (41%) досліджуваних відповіли «Так» пояснивши свою думку тим, що це викликає почуття сорому, тривоги, страх перед покаранням і конфліктами з батьками, але при виникненні такої ситуації все ж намагаються дослуховуватись до зауважень і виправляти помилки. Досліджуваних, які відповіли «Ні» виявилось 26 (69%), з їхніх пояснень можна побачити, що деякі цей осуд не сприймають серйозно і просто вважають непотрібними повчаннями, дехто впевнений в своїх вчинках і зазвичай радиться з батьками уникаючи таким чином осуду.

З питання «Які Ваші вчинки, зазвичай, найбільше непокоять Ваших батьків?» ми дізнались, що найбільше батьків непокоїть неуспішність, прогулянки в пізній час, прояви ліні, неслухняність, відсутність відповідальності, конфлікти з братами і сестрами. Тобто в більшості саме ті проблеми, які є актуальними для цього віку.

Наступний фактор, який ми виділили - незнайомі люди. В запитанні «Чи довго Ви вагаєтесь перед тим як заговорити з незнайомою людиною?» ми отримали 13 (30%) відповідей «Так», це можна пояснити, деякою невпевненістю в собі або сором’язливістю, яка заважає вільно звернутись до незнайомої людини. Занижена самооцінка теж може виступати однією з причин таких пересторог. Відповідь «Ні» ми отримали від 31 (70%) досліджуваного. Це свідчить про легкість у спілкуванні з незнайомими, такі впевненість у собі, адекватну самооцінку, відсутність страху звернутися по допомогу чи заговорити з незнайомими людьми першими.

В анкеті, де досліджувані вказували категорії незнайомих людей з якими найлегше їм спілкуватися, ми отримали таку статистику: з однолітками своєї статі – 35 (79%); з однолітками протилежної статі – 30 (68%); з дорослими своєї статі – 18 (41%); з дорослими протилежної статі – 10 (23%); з людьми похилого віку – 6 (14%).

Висновок до розділу 2

В ході емпіричного дослідження нами були використані такі методики: «Шкала соціально-ситуативної тривоги» (О.Кондаша) для визначення рівнів тривожності по шкалам шкільної, самооціночної і міжособистісної тривожності; «Моделі поведінки подолання стресових ситуацій (Шкала SACS)» (адаптація Н. Водоп’янової, Е. Старченкової) для визначення стратегій поведінки у ситуаціях стресу, які можуть виникати у разі соціальної тривожності. Також застосовувалась розроблена нами анкета на виявлення факторів тривожності.

Проаналізувавши отримані результати ми побачили, що більшість досліджуваних показали середні показники по шкалі шкільної тривожності - 64%, самооціночної тривожності - 64% і міжособистісної – 73%, це говорить про гармонійні відносини підлітків у школі, а саме з однокласниками і вчителями. Також підлітки мають впевненість у своїх діях і адекватно оцінюють себе порівнюючи з іншими. В стосунках з оточуючими в них не виникає великих проблем, оскільки у спілкуванні іде адекватне сприймання оточуючих в різних ситуація, а саме в ситуаціях критики або оцінки.

Визначаючи стратегії подолання стресових ситуацій, ми помітили, що найбільший відсоток був набраний по шкалі уникання 77%, це говорить про те, що підлітки будуть чекати доки проблема вирішиться сама по собі і не будуть приділяти їй особливої уваги і тим більше намагатись її вирішити, пояснюючи це тим що є справи і проблеми значно важливіші. Найнижчі результати були отримані в шкалі пошуку соціальної підтримки 50%, тобто цьому віці людина прагне до більш самостійного вирішення власних питання.

У розріз результатів методики О. Кондаша за допомогою анкетування ми виявили фактори, які безпосередньо впливають на особистість підлітка, провокують прояв соціальної тривожності. За даними, які ми отримали можна побачити, що більшість досліджуваних (68%) в якості дестабілізуючого чинника виділяють політичну ситуацію в країні як найбільш стресогенну. Найменший відсоток 27% можна побачити за фактором тривожності щодо незнайомих людей, тобто зважаючи на ту потребу у спілкуванні, що мають підлітки в цей віковий період, в них немає особливого бар’єру щодо незнайомих людей.