Самостійна робота №6
Принципи побудови системи оподаткування в Україні
Податкова система в кожній країні є основою економічної системи. Жодна держава світу не може існувати без податкової системи, отже податки - це плата суспільства за цивілізацію.
Формування уособленої самостійної системи оподаткування в Україні почалося ще в рамках колишнього СРСР, коли у 1991 році був прийнятий Закон Української РСР "Про систему оподаткування", в якому були вперше сформульовані принципи побудови податкової системи України, властиві економікам ринкового типу. З розвитком податкових відносин в Україні відбувались зміни принципів побудови та призначення системи оподаткування, які були викладені в новій редакції закону (схема 5), та передбачають:
Схема5
Структурно – логічна схема принципів побудови системи попдаткування
- стимулювання науково - технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;
- стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності - введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;
- обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;
- рівнозначність і пропорційність - справляння податків з юридичних осіб здійснюються у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутків і пропорційно більших податків і зборів (обов'язкових платежів) - на більші доходи;
-рівність, недопущення будь- яких проявів податкової дискримінації забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);
- соціальну справедливість - забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обгрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;
- стабільність - забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;
- економічну обґрунтованість - установлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;
- рівномірність сплати - встановлення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;
- компетенція - встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх, платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами;
- єдиний підхід - забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку й збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;
- доступність - забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів).
Самостійна робота № 7
У десятиденний термін після опублікування Закону України “Про Державний бюджет України” Державне казначейство України доводить територіальним органам Державного казначейства нормативи відрахувань від загальнодержавних податків, зборів та інших обов’язкових платежів до Державного бюджету. З Державного бюджету України до бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів областей, міст Києва і Севастополя може передаватись частина доходів у вигляді процентних відрахувань від загальнодержавних податків, зборів, обов’язкових платежів, що справляються на даній території. Розмір цих відрахувань затверджується Верховною Радою України в Законі “Про Державний бюджет України” на відповідний рік з урахуванням економічного, соціального, природного та екологічного стану відповідної території. Розподіл коштів, що надійшли на балансовий рахунок “Кошти бюджетів України до розподілу Державним казначейством України №2502 Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків або №3502 Плану рахунків бухгалтерського обліку Національного банку України, здійснюють відділення (управління) Державного казначейства. Органи Державного казначейства України відповідно до своїх функцій, визначених у Положенні про Державне казначейство України, здійснюють розподіл загальнодержавних податків, зборів та інших обов’язкових платежів між Державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Розподілу підлягають кошти, що протягом дня надійшли на ба лансові рахунки “Кошти бюджетів України до розподілу Державним казначейством України” №2502 Плану рахунків бухгалтерського об ліку комерційних банків або №3502 Плану рахунків бухгалтерського обліку Національного банку України. Кожного дня на підставі даних реєстру № 1 -А, складеного згідно з даними виписок установ банків з відповідних рахунків “Кошти бюджетів України до розподілу Державним казначейством України”, за встановленими нормативами відрахувань районні відділення Державного казначейства України розподіляють кошти, що надійшли за день на рахунки, відкриті за балансовими рахунками №2502 в установах уповноважених банків або № 3502 в установах Національного банку. Реєстр № 1-А складається за тими самими даними, що й реєстр № 1, але містить дані про надходження загальнодержавних податків, зборів (обов’язкових платежів) на рахунки № 2502, 3502. Результати розподілу загальнодержавних податків і зборів між бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (з урахуванням повернень) записуються у Відомості №2 розподілу загальнодержавних податків і зборів. Записи у Відомості №2 проводяться щоденно відповідно до надходжень. Відповідальність за правильний розподіл податків і зборів, інших обов’язкових платежів несуть начальники територіальних відділень (управлінь) Державного казначейства. На підставі Відомості № 2 розподілу загальнодержавних податків і зборів територіальні відділення (управління) Державного казначейства готують Відомості №3 відрахувань загальнодержавних податків і зборів та платіжні доручення для перерахування розподілених коштів. Кошти, відраховані до Державного бюджету України, органи казначейства у той же день платіжними дорученнями перераховують на рахунки “Кошти Державного бюджету України”, відкриті в установах уповноважених банків за балансовим рахунком №2510 або №3510 в установах Національного банку України. Кошти, що належать місцевому бюджету, перераховуються на розподільчі рахунки за балансовими рахунками №2500 або 3500 "Кошти бюджетів України до розподілу”, які відкриті на ім’я обласних фінансових управлінь. Підставлені розрахункові документи подаються до установи уповноваженого банку, які виконують їх у встановленому порядку. Після закінчення кожного місяця на підставі даних Відомості №3 проводиться звірка відрахованих сум платежів до місцевих бюджетів з відповідними фінансовими органами. За результатами цієї звірки складається Довідка № 4 про звірку відрахувань до місцевих бюджетів. Загальнодержавні податки, збори (обов’язкові платежі) у разі зарахування їх до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя у розмірі 100 % від загальної суми зараховуються банками на балансові рахунки № 2500 та 3500 “Кошти бюджетів України до розподілу”, які відкриті на ім’я обласних фінансових управлінь, для їх подальшого розподілу між рівнями місцевих бюджетів. Після закінчення кожного місяця проводяться звірки з відповідними органами Державної податкової адміністрації та фінансовими органами на місцях на підставі Відомості № 3 загальної суми надходжень загальнодержавних податків, зборів, обов’язкових платежів, а суми відрахованих платежів до місцевих бюджетів звіряються фінансовими органами, про що складається “Довідка про звірку загальнодержавних податків, зборів, обов’язкових платежів”. Органи Державного казначейства здійснюють розподіл не тільки загальнодержавних податків, що надійшли на рахунки № 2502, 3502, але й надходження платежів цільового характеру. На рахунки “Кошти Державного бюджету України цільового характеру” № 2512,3512 зараховуються надходження: • від єдиного податку суб’єктів малого підприємництва; • від фіксованого сільськогосподарського податку; • від реалізації майна, що перебувало у податковій заставі; • інші відповідно до чинного законодавства.