Самостійна робота №10

Для забезпечення високого рівня безпеки міжбанківських розрахунків, надійної та безперервної роботи інформаційно-телекомунікаційної системи органів казначейства необхідно створити умови для безпеки та захисту інформаційних систем від наявних загроз.

Система захисту електронних документів - це комплекс апаратно-програмних засобів криптографічного захисту та ключової інформації до них, технологічних і організаційних заходів щодо захисту інформації5.

При створенні системи захисту необхідно провести детальний аналіз можливих загроз, найбільш уразливі місця у системі та збитки, які можуть виникати під час порушення системи захисту. Найбільш розповсюдженою загрозою для безпеки інформації є несанкціонований доступ, тобто отримання користувачем доступу до об'єкта, на який він не має дозволу. У системі казначейства, де при обслуговуванні бюджетів обробляється конфіденційна інформація, цей вид загроз є особливо небезпечним. Суттєвою загрозою є вірусні атаки будь-якого типу. Вони можуть призводити до повної зупинки системи, повної або часткової модифікації програмного забезпечення системи, викрадення інформації.

Певною мірою похідними від законодавчих є морально-етичні норми, дотримання яких на відміну від законодавчих не є обов'язковим, проте їх недотримання призводить до витоку інформації й порушення її таємниці. Морально-етичні норми поведінки учасників розрахунків у системі казначейства склалися традиційно та поширюються по мірі поширення обчислювальної техніки і засобів зв'язку.

Необхідною умовою створення надійної системи захисту є розробка адміністративних (організаційних) заходів, які регламентують процес обробки платіжної інформації, використання її ресурсів, вимоги до обслуговуючого персоналу тощо. Ці заходи захисту інформації повинні охоплювати всі стадії обробки інформації і передбачають:

- режимні вимоги до приміщень та сейфів;

- вимоги до підбору персоналу;

- вимоги до роботи на персональних комп'ютерах та роботи в мережах. 

Фізичний захист систем електронних розрахунків потребує виконання вимог щодо безпечного і надійного функціонування програмно-технічних засобів. Особлива увага повинна приділятися фізичній охороні та пропускному режиму будівель, де розміщена основна обчислювальна техніка, а також центрів генерації та сертифікації ключів платіжної системи. Останні мають бути обладнані відповідною обчислювальною технікою, яка пройшла випробування на побічні електромагнітні випромінювання для захисту від перехоплення і витоку ключової інформації технічними каналами. Обчислювальна техніка для генерації і сертифікації ключів не повинна входити до локальних мереж, або повинна бути обладнана відповідною системою захисту від втручання з інших робочих місць локальної мережі.

Створення надійної та ефективної системи захисту інформації в органах казначейства відбувається в декілька етапів:

- аналіз можливих загроз та втрат для платіжної системи полягає у виборі з безлічі можливих впливів на систему лише тих, які можуть реально виникати і наносити значні збитки системі;

- розробка (планування) політики безпеки і системи захисту у вигляді єдиної сукупності заходів різного плану (правових, морально-етичних, адміністративних, технічних) для протидії можливим загрозам;

- реалізація системи захисту з використанням організаційних і програмно-технічних засобів захисту інформації;

- супроводження системи захисту під час експлуатації платіжної системи.

Враховуючи особливості конкретної платіжної системи комплекс заходів для реалізації політики безпеки та механізму захисту повинен включати:

- встановлення особливого режиму конфіденційності шляхом проведення ідентифікації, автентифікації й авторизації всіх суб'єктів і об'єктів платіжної системи, а також усієї інформації; - обмеження доступу до конфіденційної інформації через здійснення контролю входу користувача до системи і керування системою паролів. Доступ повинен надаватися тільки до тієї інформації, яка необхідна для виконання конкретних завдань;

- використання організаційних і технічних засобів захисту інформації. Так, реєстрація, протоколювання й аудит забезпечують отримання й аналіз інформації про стан ресурсів системи, реєстрацію дій, які можуть бути визначеними як небезпечні ситуації; - здійснення контролю за дотриманням встановленого режиму конфіденційності, тобто обмеження можливостей використання ресурсів системи програмами, процесами і користувачами згідно з політикою безпеки.

Казначейство України та його територіальні органи функціонують нині на достатньо високому рівні автоматизації з високим ступенем надійності та власною системою захисту електронних документів. У практичній діяльності органів казначейства захист інформації здійснюється за такими самостійними напрямами:

- захист інформації від несанкціонованого доступу й модифікації, що передбачає захист фінансової інформації від усіляких посягань зловмисників, що можуть завдати системі суттєвий матеріальний й нематеріальний збиток;

- захист інформації у каналах зв'язку спрямований на запобігання можливості несанкціонованого доступу до конфіденційної інформації, що проходить по каналах зв'язку між різними рівнями казначейської системи, а також між органами казначейства та іншими учасниками бюджетного процесу - Національного банку, органами доходів і зборів, фінансовими органами;

 - захист інформації від комп'ютерних вірусів і інших небезпечних впливів по каналах поширення програм і файлів (через мережу Internet, власну поштову систему тощо).

Загалом функціонування платіжної системи забезпечують програмно-технічні засоби, які структурно складаються з АРМів, що безпосередньо забезпечують роботу з СЕП, та АРМів, які забезпечують роботу внутрішньої платіжної системи казначейства.

АРМи, які забезпечують функціонування внутрішньої платіжної системи казначейства, обслуговуються АС "Є-Казна", "Казна-Видатки Центр", "Казна-Мережа". Ці автоматизовані системи побудовані за так званою Web-технологією, що обумовлено вимогами до унеможливлення несанкціонованого доступу до інформації. Застосування Web-тexнoлoгiй дозволило відділити базу даних серверу від безпосередніх користувачів інформації: сервери баз даних розміщуються в окремих серверних кімнатах і не мають можливості взаємодіяти з СЕП.

Для забезпечення взаємодії органів казначейства із системою електронних платежів НБУ використовують АБС "Барс-Мілленіум". За допомогою цього програмного продукту відділи обслуговування операційного дня казначейства мають можливість обмінюватися інформацією із учасниками СЕП НБУ.

Криптографічний захист - вид захисту, що реалізується за допомогою перетворення інформації з використанням спеціальних даних (ключових даних) з метою приховування (або відновлення) змісту інформації, підтвердження її справжності, цілісності, авторства тощо6.

Ефективність захисту платіжних систем за допомогою будь-яких криптографічних алгоритмів значною мірою залежить від безпечного розподілу ключів.

 Ключова система та самі ключі1 є основою криптографічного захисту, тому інформація про це має закритий характер і розголошенню не підлягає.

Секретний ключ використовується для накладання та перевірки електронного цифрового підпису, а відкритий ключ служить для аутентифікації користувача в системі. Таємні ключі записуються на зовнішній носій інформації. Відкриті ключі після сертифікації в центрі сертифікації вносяться в таблицю відкритих ключів, яка зберігається на жорсткому диску персональної електронно-обчислювальної машини відповідно до технології обробки інформації.

Електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа9.

Для роботи із засобами криптографічного захисту призначаються такі відповідальні особи: адміністратор захисту інформації, технолог АРМ ЕЦП (автоматизоване робоче місце електронного цифрового підпису), операціоніст АС "Є-Казна" WEB, бухгалтер АС "Є-Казна" WEB, директор АС "Є-Казна" WEB.

Що стосується захисту інформації від несанкціонованого доступу у локальній обчислювальній мережі та корпоративній мережі, то його організація базується на таких програмно-технічних засобах: протокол Secure Socket Layer (SSL), Fírewall (FW), віртуальні приватні мережі (VPN). Вони забезпечують необхідний захист мережі Державної казначейської служби, включаючи периметр між корпоративною мережею та Internet і мережами головних управлінь і управлінь (відділень) казначейства, визначення переліку виконуваних функцій в АС "Є-Казна" за логіном та паролем.