2. Основи організації податкового менеджменту

Специфіка суб’єкта і об’єкта, мети і завдань управління зумовила виокремлення в загальній системі ПМ двох ланок: державного і корпоративного менеджменту.

В межах державного ПМ вирішуються завдання управління податковими потоками держави та регіонів.

При корпоративному ПМ вирішуються завдання управління податковими потоками підприємств та організацій.

Відповідно це досить самостійні ланки ПМ, оскільки за його організацію, в першому випадку, відповідає держава (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Державна податкова адміністрація (ДПА) та ін.), в другому, керівники підприємств та організацій, яких призначають засновник і тому вони безпосередньо не підпорядковані органам державної влади (особливо якщо це приватні підприємства). Однак їх не потрібно протиставляти, оскільки вихідні податкові потоки підприємств є вхідними для держави або регіонів. Водночас частина податкових надходжень, які б мали належати державі, через податкові пільги залишається платникам податків.

Основним завданням державного ПМ є в максимально можливих розмірах забезпечити органи державної і регіональної влади податковими доходами.

Однак ефективний менеджерський підхід на рівні держави повинен реалізуватися на основі ефективної податкової політики, яка забезпечує зростання податкових доходів держави через зростання виробництва, продажу та доходів платників податків. Якщо ж держава буде забезпечувати зростання своїх доходів через збільшення податкового навантаження на платників податків, то це поступово приведе до згортання виробництва, тінізації доходів підприємств, та в кінцевому випадку до зменшення доходів держави.

Основним завдання корпоративного ПМ є мінімізація податків, які сплачуються підприємством до державного бюджету. При цьому кінцевою метою корпоративного ПМ є збільшення розміру чистого доходу (після сплати податків), який залишається підприємству і може бути направлений ним на свій розвиток.

Тому мінімізацію податкового навантаження підприємствами, слід розглядати не як їх ухилення від сплати податків, а як оптимізацію – тобто знаходження в межах чинного податкового законодавства шляхів (вибір такої системи оподаткування), яка б дозволила їм платити менше податків. Таким чином, як держава, так і підприємства бажають отримати в результаті ПМ максимальну суму податкових доходів. Однак ефективний ПМ, як на державному, так і на корпоративному рівні повинен забезпечити не одноразове збільшення податкових доходів, а довготривале.

Вище відмічалося, що при збільшенні податкового навантаження, держава в кінцевому результаті втратить свої податкові доходи.

Аналогічно в майбутньому втратять свої доходи підприємства, якщо вони зменшуватимуть свої податкові платежі із порушенням податкового законодавства, а також, якщо вивільнені кошти будуть направлені на «проїдання», а не на розвиток підприємства.

3. Елементи податкового менеджменту

Елементами ПМ є: податкове планування, податкове організування, податкове регулювання, податкове мотивування, податковий облік та податковий контроль.

Податкове планування (ПП) – це встановлення та затвердження розміру податкових надходжень та податкових витрат та рівні держави, місцевих бюджетів, підприємств та організацій.

За допомогою планування визначається мета ПМ (обсяги податкових надходжень). В свою чергу ПП є основою для ухвалення управлінських рішень для досягнення цієї мети.

ПП базується на прогнозних показниках розвитку підприємств, організацій, регіональної та національної економіки, а також на найбільш ефективних та оптимальних напрямах руху вхідних та вихідних податкових потоків.

Держава при ПП прагне запланувати якомога більше податкових доходів.

Підприємства при ПП прагнуть намітити шляхи і методи зниження податкових зобов’язань.

ПП, як і будь-яке інше планування може бути стратегічним і поточним.

Основою для податкового планування є податкове законодавство, аналіз податкових надходжень та витрат за попередні періоди та прогноз розвитку національного господарства на планований період.

На рівні держави формою ПП виступає бюджетування.

Податкове організування (організація податкового процесу) – це сукупність дій і рішень суб’єктів управління, що забезпечують функціонування податкового процесу і досягнення намічених цілей та завдань податкового планування, регулювання, мотивування, обліку і контролю.

Державне податкове організування – це організація всього податкового процесу та всіх його елементів в країні. Вона забезпечується через структуру державної податкової служби, повноваження її структурних підрозділів, реалізацій норм та положень податкового законодавства.

Корпоративне податкове організування – це сукупність дій і рішень органів управління підприємства (керівника, економіста, бухгалтера) у сфері податкового планування, регулювання, обліку і контролю з метою оптимізації податкових потоків.

Для того що податковий менеджмент реалізовувався ефективно як на рівні держави так і на рівні підприємств необхідно організувати дієву структур управління податковим процесом, оптимально перерозподілити повноваження між окремими підрозділами, передбачити обов’язки, права та відповідальність всіх посадовців за рішення щодо виконання податкового законодавства.

Податкове регулювання (ПР) – це комплекс дій органів управління, направлених на перерозподіл податкового навантаження між платниками податків та видами податків, а також організування такої системи податкового менеджменту яка б найбільш сприяла розвитку національного господарства та забезпечувала максимально можливі надходження до державного та місцевих бюджетів.

ПР на рівні держави реалізується через встановлення диференційованих ставок, податкових пільг, зміну строків і порядку сплати податкових зобов’язань.

На державному рівні ПР реалізується через ухвалення ставок та порядку сплати податків, а також через внесення до них змін.

На корпоративному рівні ПР реалізується через вибір системи оподаткування, а також через регулювання вхідних та вихідних потоків, які визначають податкові зобов’язання платників податків.

Податкове мотивування – це комплекс заходів, які через систему оподаткування, встановлення податкових пільг, обмежень та систему штрафів стимулюють або обмежують окремі види діяльності.

Використовувати податкове мотивування може тільки держава, оскільки тільки державні органи наділені правом встановлювати та змінювати податкове законодавство.

Податковий облік призначений для забезпечення достовірної інформації про вхідні і вихідні податкові потоки, податкові зобов’язання платників податків та держави, кількість платників податків, а також про терміни здачі платниками звітів (декларацій) та своєчасність сплати ними податкових зобов’язань.

На державному рівні ведеться облік всіх платників податків і податкових агентів, строку поступлення податкових декларацій та податкових платежів (в т. ч. штрафів і пені), а також облік використання акумульованих податкових надходжень.

На корпоративному рівні обліковується (реєструється) вся вхідна та вихідна податкова документація, строки здачі декларацій та сплати податків.

Податковий контроль (ПК) призначений для отримання його суб’єктами достовірної інформації про дотримання платниками податкового законодавства.

Державний ПК реалізує ДПА через проведення камеральних, планових та позапланових перевірок платників податків. Він дозволяє виявляти порушення податкового законодавства на підприємствах та через систему фінансової, адміністративної (штрафи) та кримінальної відповідальності усувати їх.

Крім того до ПК залучається Мінфін України та митна служба.

Корпоративний контроль направлений на забезпечення достовірності податкового обліку на підприємстві та усунення виявлених помилок до перевірок контролюючих органів.